Червень був сповнений багатьох подій, які відбувалися в Україні, зокрема й у нашому селі. Про угринівські дороги і відкриття перетину кордону УгринівДолгобичів добре відомо всім. Про головну подію нашого села вже повідомляли по радіо «Сокаль» (18 червня ц. р.), а про участь місцевого осередку Союзу українок у проведенні цієї події хочу коротко розповісти.
Уродженець села Угринів Богдан Гнатюк, 1938 року народження, який нині мешкає у Гданську (Польща), відшукав імена 44х колишніх угринівців, що віддали життя за волю України. З нагоди 65ої річниці операції «Вісла», він виготовив пам’ятну дошку, де викарбувані такі слова «Вічна пам’ять Героям с. Угринів, які віддали життя за волю України 19141920 рр., 19431948 рр.». Її проект заздалегідь надіслав автору цієї статті і попросив місцевого пароха посприяти у виготовленні. Священик о. Роман знайшов майстра і вже до 14 червня вона була готова.
«Чорні дні», важкі та нестерпні, настали для Угринова у 19471948 роках, коли останні 54 родини примусово вигнали із села та поселили на землях німецьких колоністів на заході і півночі Польщі, за річкою Вісла, де їхні покоління проживають і дотепер – у містах Ольштин, Гданськ, Новий Двір, Межиціно. Але, незважаючи на відстань і роки, вони пам’ятають і люблять своє село, часто відвідують його та офірують пожертви на відновлення духовної святині – церкви св. Миколая.
17 червня Богдан Гнатюк приїхав до рідного села та був присутній на Святій літургії, під час якої освячували пам’ятну дошку. Йому надали слово, і він пригадав минулі події, що відбувались в Угринові, а також односельчан, чиї імена викарбувані на дошці. На знак подяки, учасники ансамблю «Віночок» привітали шановного гостя та вручили хліб, як оберіг любові, добробуту – для нього і його родини.
Того ж дня, з нагоди освячення пам’ятної дошки, відбувся концертреквієм. Участь у ньому взяв ансамбль «Берегиня» Сокальського міського осередку Союзу українок, у складі якого є уродженка Угринова Ольга Магеревич, котра нині мешкає зі сім’єю у Сокалі. Вона поділилася спогадами про село, родину і шкільні роки. Посестри подарували їй пісню «Село моє рідне», а дівчатка – букет квітів.
Авторка цього допису розпочала концерт короткою розповіддю про давній і сучасний Угринів. З 1948 до 1952 року села не існувало, воно було вщент спалене та зруйноване, за винятком декількох осель. У 1952ому сюди переселили сім’ї з с. Буковець Карпатського краю, які стали корінними жителями Угринова. Нині, з колишніх угринівців, тут проживають представники чотирнадцяти родин. Найстаршій з них, Марії Бочнюк – вісімдесят, а найстаршій з Карпатського краю, теперішній мешканці села Євгенії Житник минуло дев’яносто років.
Місцева жіноча фольклорна група «Надвечір’я» свої пісні присвятила вічній пам’яті тих угринівців, які віддали життя за волю України. Серед них був і син колишнього священика села о. Івана Кашубинського – Роман.
Учасниці ансамблю «Берегиня» теж дарували чудові поезії та пісні. Власне, піснями вони дякували місцевим союзянкам за активну життєву позицію, працю заради громади. І нагородили Угринівський осередок Союзу українок грамотою.
Після закінчення концерту, місцеві дівчатка з ансамблю «Віночки» подарували учасницям ансамблю «Берегиня» торт, живі квіти та віночки, освячені в церкві з нагоди свята Божого тіла.
Усі місцеві мешканці та гості були задоволені зі зустрічі та концерту. Зі словом подяки виступила завідувач Угринівського народного дому Любов Рибак.
Офірували кошти для виготовлення пам`ятної дошки і проведення свята місцеві родини, колишні угринівці, які нині мешкають в Польщі: Богдан Гнатюк; членкині місцевого осередку Союзу українок Ганна Мисюта, Тетяна Шевчук, а також депутат Сокальської районної ради Василь Береза.
Користуючись нагодою перетину кордону, протягом двох тижнів колишні угринівці, які нині проживають у Польщі, відвідали рідні місця, приходили до церкви, де мали можливість вклонитися посвяченій пам`ятній дошці, яка й до сьогодні лежить на престолі у Божому храмі.
Софія БУТРИНСЬКА, голова Угринівського осередку Союзу українок.