11 червня у Львові відбудеться міська церемонія прощання з військовослужбовцями Олегом Малишем та Ігорем Манишиним, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів. Міська влада закликає львів’ян та гостей міста долучитися до прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.
Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Орієнтовно об 11:30 на площі Ринок проведуть загальноміську церемонію прощання.
Олега Малиша поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 на вулиці Пасічній. Ігоря Манишина спочиватиме на Голосківському кладовищі, на полі №34-В.
Олег Малиш
Олег Малиш (05.09.1986 — 07.09.2025) — львів’янин. Навчався у середній загальноосвітній школі №42 м. Львова, згодом здобув професію теплотехніка у Відокремленому структурному підрозділі «Техніко-економічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка». Проходив строкову військову службу.
Після служби працював у сфері монтажу та обслуговування систем кондиціонування на приватних підприємствах. За словами рідних, Олег був працьовитим, сміливим і мужнім, вирізнявся добротою, щирістю, турботливістю та товариськістю, мав позитивний погляд на життя, любив майструвати та захоплювався автомобілями.
У 2025 році він став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України. В Олега Малиша залишилися батьки, брат, сестра, племінники, кохана дівчина та родина.
Ігор Манишин
Ігор Манишин (27.05.1974 — 11.11.2025) — львів’янин. Навчався у ліцеї «Гроно» Львівської міської ради, а також у професійно-технічному училищі №31 м. Львова (тепер — Львівський професійний коледж індустрії краси та моди). Працював майстром з виготовлення взуття на приватних підприємствах.
Рідні згадують Ігоря як добру, чуйнішу та небайдужу людину, яка завжди була готова допомогти й підтримати інших, вирізнялася щирістю, людяністю та турботливим ставленням до близьких.
У 2025 році він став на захист України від російського вторгнення. Служив на Дніпропетровському напрямку у складі 7-го прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України та 67-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. В Ігоря Манишина залишилися мати, брат та племінники.