Рідні Героя просять усіх небайдужих долучитися до підписання петиції до Президента України про присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю, захиснику України 2 мінометного відділення 2 мінометного взводу 2 мінометної батареї 2 механізованого батальйону військової частини А0222 Цяпичу Андрію Миколайовичу №22/215090-еп.
Андрію Цяпичу було лише 22
Уродженець Поздимира, хлопець отримав професію електрослюсаря і відразу пішов працювати. На свій перший автомобіль він заробив сам у 20 років, поїхавши у Нідерланди.
Там працював у теплицях, де вирощували квіти. Повернувся додому і відразу знайшов роботу на меблевому підприємстві поблизу Червонограда. Не боявся труднощів чи важкої праці. Мріяв купити квартиру, створити сімʼю… 15 січня минулого року він зробив пропозицію коханій дівчині, з якою зустрічалися понад три роки. Молодий юнак вже був у військовій формі… Наречена Андрія пригадує усі деталі цієї миті, яка мала б стати початком їхньої молодої родини…
До початку війни Андрій Цяпич в армії не служив, був призваний на військову службу під час мобілізації 3 грудня 2022 року.
Пішов з гідністю. Проходив навчання у Старичах, з 25 лютого 2023 року боровся пліч-о-пліч разом із побратимами на Донецькому напрямку в районі Авдіївки.
“Вдома його чекали всі, його сім’я, друзі та я… На жаль, ми не встигли одружитись, Андрій загинув 10 грудня 2023 року…”