Сокальська громада переживає одну з найважчих своїх втрат. Майже одночасно надійшли звістки про загибель трьох земляків-захисників — Назарія Федячка, Руслана Косинського та Руслана Іватя. Через очікування тіл Героїв міська влада ухвалила рішення перенести всі святкові заходи до Дня міста.
Три імені, які громада не забуде
Війна забрала в Сокальщини одразу трьох захисників. Кожен із них пройшов власний шлях, але всіх об’єднало одне — вірність військовій присязі та готовність віддати найдорожче за Україну.
Назарій Федячко
Солдат Назарій Юрійович Федячко, житель села Ульвівок, загинув 27 травня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Тинна Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Він віддав життя, відбиваючи повітряну атаку ворога.
Назарій народився 16 жовтня 2003 року — йому було лише 22. Середню освіту здобував в Ульвівській школі, після чого навчався в Сокальському професійному ліцеї.
Руслан Косинський
Солдат Руслан Олегович Косинський, житель села Теляж, загинув 19 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в населеному пункті Миколаєво-Дар’їно Суджанського району Курської області. До 18 травня 2026 року він вважався зниклим безвісти, доки ДНК-експертиза не підтвердила його загибель.
Руслан народився 14 грудня 1983 року в Сєвєродонецьку на Луганщині. Базову середню освіту здобув у школі села Миколаївка Попаснянського району, згодом навчався в Сєвєродонецькому технікумі. Через повномасштабне вторгнення у червні 2022 року Руслан разом із матір’ю покинув рідну домівку й переїхав на Сокальщину — спершу в Забужжя, а потім у Теляж. До лав ЗСУ був призваний 29 січня 2024 року, служив у військовій частині А4689.
Руслан Івать
Молодший сержант Руслан Ігорович Івать, житель села Комарів, народився 5 серпня 1990 року. Він загинув на Запорізькому напрямку внаслідок удару ворожого БпЛА під час виконання бойового завдання. Руслан служив командиром автомобільного відділення роти матеріально-технічного забезпечення.
Його пам’ятають як досвідченого водія та відповідального командира, який неодноразово виконував завдання у прифронтових районах і завжди залишався надійним товаришем. У Героя залишилися батьки Марія та Ігор, дружина Світлана й двоє маленьких дітей — Анастасія та Давид.
День міста поступається пам’яті
Цьогорічний День міста Сокаля мав стати святом громади. Проте, як повідомив міський голова Сергій Касян, у зв’язку з трагічними новинами з фронту громада очікує на зустріч тіл трьох Героїв, тому заплановані культурно-масові заходи переносяться.
У своєму зверненні до мешканців міський голова наголосив, що цей рік війни став роком болю й втрат, але водночас — роком незламності та гідності. Він подякував захисникам і захисницям, завдяки яким Сокаль живе й тримається, та схилив голову перед тими, хто віддав життя за громаду.
«Доземний уклін тим, хто віддав своє життя за нас — їхній подвиг навіки в історії громади. Пам’ять про них — це наш святий обов’язок», — йдеться у зверненні.
Світла пам’ять
Громада висловлює щирі співчуття родинам, рідним, друзям і побратимам усіх трьох загиблих захисників. Про час зустрічі кортежів та чин поховання Героїв буде повідомлено додатково.
Раніше «Голос Сокальщини» розповідав, як Львівщина прощалася із захисниками та вшановувала полеглих провідників сокальської землі.
Вічна та світла пам’ять Героям України. 🕯️