У середу, 13 грудня, у Львові вшанують пам’ять Івана Мануса та Назара Островського, військовослужбовців, які загинули, захищаючи Україну від російської агресії.
Міська влада закликає мешканців та гостей міста приєднатися до церемонії прощання та утриматися від розважальних заходів у цей день.
Церемонія прощання з Іваном Манусом розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Близько 11:30 відбудеться загальноміська церемонія на площі Ринок, а поховання героя заплановано на Личаківському кладовищі.
Чин похорону Назара Островського почнеться о 14:00 також у Гарнізонному храмі. Після цього, близько 14:30, відбудеться прощання на площі Ринок. Поховають воїна на Личаківському кладовищі.
Біографії полеглих захисників
Назар Островський (1985–2024)
Народжений у Львові, Назар здобув освіту у Греко-католицькому ліцеї імені Климентія Шептицького та на філософському факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Згодом вивчав правознавство у Львівському державному університеті внутрішніх справ.
Брав активну участь у Революції Гідності. Після цього добровольцем вступив до одного з батальйонів Національної гвардії України, виконуючи бойові завдання у зоні АТО. Протягом понад десяти років служив у правоохоронних органах, працюючи інспектором поліції та фахівцем у сфері протидії домашньому насильству.
З перших днів повномасштабного вторгнення Назар добровільно приєднався до лав Національної гвардії України, брав участь у бойових діях на Київщині та Донеччині, служачи у 12-й бригаді оперативного призначення «Азов».
У Назара залишилися батьки, дружина, маленький син та дві сестри.
Іван Манус (1979–2024)
Іван, уродженець Львова, навчався у Ліцеї імені Івана Пулюя та Середній школі №67 міста. Він закінчив Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Національного університету «Львівська політехніка».
Займався підприємницькою діяльністю, заснував компанію «Будсам». Перед повномасштабним вторгненням працював на підприємстві, що облаштовувало лікарняні палати для дітей з онкологічними захворюваннями. У вільний час захоплювався рибальством, збиранням грибів та активним відпочинком.
З початком війни Іван, незважаючи на відсутність бойового досвіду, став до лав Збройних Сил України. Брав участь у боях на Харківщині у складі 419-го окремого стрілецького батальйону. За свою хоробрість здобув повагу побратимів.
У Івана залишилися дружина, 16-річний син та сестра.