Завтра Львів попрощається із захисниками Ярославом Іванівим та Сергієм Німчуком
У суботу, 1 березня, Львів попрощається з військовослужбовцями Ярославом Іванівим та Сергієм Німчуком, які захищали Україну від російських окупантів.
Мерія закликає мешканців та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.
Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають захисників на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки захисників
Ярослав Іванів (31.10.1992 – 25.02.2025). Уродженець міста Новий Розділ Львівської області.
Навчався у Новороздільському закладі загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів №4 Новороздільської міської ради Львівської області. Здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «Міське будівництво та господарство».
Після завершення навчання працював спершу в ІТ-компанії “SoftServe”, а впродовж останнього періоду – у “Newfire Global Partners”. Свій вільний час любив присвячувати рибальству, захоплювався футболом та відеоіграми. За словами близьких, був винятково доброю та світлою людиною, душею компанії, умів знайти спільну мову з будь-ким – його любили всі, хто його зустрічав чи його оточував.
Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації став на оборону держави до лав 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської Сухопутних військ Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на території Донецької області.
В Ярослава Іваніва залишилися бабуся, батьки, брат та наречена.
Сергій Німчук (24.03.1981-22.02.2025) Уродженець села Волинське Херсонської області.
Навчався у Волинській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Після завершення навчання у школі одразу розпочав трудову діяльність, впродовж останніх семи років обіймав посаду заступника директора комунального підприємства у Дубівці Херсонської області. Захоплювався розведенням голубів. За словами родини, Сергій Німчук був надзвичайно доброю та комунікабельною людиною, любив життя і обожнював свого сина.
Після окупації Дубівки родина Сергія Німчука була змушена покинути власний дім та переїхати до Львова. Сам він добровольцем став на захист Батьківщини від загарбників до лав 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської Сухопутних військ Збройних Сил України. Боронив суверенітет та територіальну цілісність України на Донеччині.
У Сергія Німчука залишилися мама, тітки та 10-річний син.