У п’ятницю, 29 березня, Львів попрощається з військовослужбовцем Андрієм Антонищаком, який захищав Україну від російських окупантів. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Чин похорону захисника розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна на Личаківському кладовищі.
Біографічна довідка захисника
Андрій Антонищак (23.06.1969-27.03.2024) Уродженець міста Новий Розділ Львівської області.
Навчався у Новороздільському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3 імені Андрія Гергерта. У 1986-му році вступив до Львівського технікуму механічної обробки деревини (сьогодні – Відокремлений структурний підрозділ «Технологічний фаховий коледж Національного лісотехнічного університету України»). Згодом здобув освіту у Міжрегіональній Академії управління персоналом.
Трудову діяльність розпочав у 1991 році, займався приватним підприємництвом, також обіймав керівні посади у комерційний структурах.
Був народним депутатом 8-го скликання Верховної Ради України, очолював підкомітет з питань правового забезпечення діяльності митних органів Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Заснував Громадську організацію «Я – львів’янин».
Полковник. Активний учасник Революції Гідності, був сотником 9-ї сотні самооборони Майдану. Згодом добровольцем став на захист Батьківщини, був одним із засновників батальйону оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації виконував бойові завдання у складі Національної гвардії України, брав участь у боях за Київ, Сіверодонецьк та інші «гарячі» точки східного напрямку. Протягом останнього періоду боронив державу на території Запорізької області. За особисту мужність був нагороджений численними відзнаками, зокрема, орденом Богдана Хмельницького II-го та III-го ступенів. Андрій Антонищак помер 27 березня, маючи серйозні проблеми зі здоров’ям, що було підірване війною.
У Героя залишилися батьки, дружина, двоє дітей та брат.