Завтра, 4 лютого, Львів попрощається ще з п’ятьма Героями. Богдан Фолюсевич, Назарій Стецура, Максим Гриневич, Володимир Кожевніков, Олександр Пітуля захищали Україну від російських окупантів. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міських церемоній прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Чин похорону Богдана Фолюсевича, Назарія Стецури та Максима Гриневича розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:40 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.
Чин похорону Володимира Кожевнікова та Олександра Пітулі розпочнеться о 15:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, о 15:40 – міська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають Героїв на Личаківському кладовищі.
Маршрут похоронних процесій: Гарнізонний храм свв. апп. Петра і Павла УГКЦ (вул. Театральна, 11) – пл. Катедральна – пл. Ринок (міська церемонія прощання) – вул. Руська – вул. Підвальна – вул. Володимира Винниченка – пл. Соборна – вул. Пекарська – вул. Шімзерів – вул. Мечникова – Личаківський цвинтар.
Біографічні довідки Героїв
Навчався у Середній загальноосвітній школі №97 міста Львова. Закінчив Державний професійно-технічний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище комп’ютерних технологій та будівництва» (тоді – Вище професійне училище N48 міста Львова).
Після завершення навчання проходив військову службу в місті Рава-Руська.
Протягом 13-ти років працював експедитором у Товаристві з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня». Згодом продовжив працювати у сфері вантажних перевезень. Захоплювався футболом.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від російських окупантів до лав 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України.
У Богдана Фолюсевича залишилися мама, брат, син та похресник.
Навчався у Середній загальноосвітній школі №42 міста Львова. Закінчив Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне політехнічне училище».
Згодом проходив військову службу в складі військової частини А3838. Працював старшим зміни у мережі магазинів “EVA”. Захоплювався автомобілями.
Із початком повномасштабного вторгнення росії захищав Батьківщину у «гарячих точках» у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України.
У Назарія Стецури залишилися дружина, батьки та сестра.
Навчався у Середній загальноосвітній школі №65 міста Львова. Здобував освіту у Національному університеті «Львівська політехніка».
У мирний час працював у одному із сервісних центрів Приватного акціонерного товариства «Київстар» у місті Львові.
Протягом 2017-2019 років проходив строкову військову службу у лавах Збройних Сил України. Після повернення працював на Приватному підприємстві «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб».
Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 116-ї окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління «Північ» Сил територіальної оборони Збройних сил України.
У Максима Гриневича залишилися батьки, брат та бабуся.
Навчався у Львівській загальноосвітній школі-інтернаті №2 Львівської міської ради Львівської області. Закінчив колишнє Професійно-технічне училище №56 міста Львова.
Після завершення навчання проходив військову службу в армії.
У мирний час спочатку був робітником Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА», згодом – пожежником у 8-му державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області. Опісля працював у будівельній сфері.
Із перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України від окупантів. Боровся із державою-терористом у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України.
У Володимира Кожевнікова залишилися батьки, син, онук та сестра.
Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі I-III ступенів №71 Львівської міської ради Львівської області. Закінчив колишнє Середнє професійно-технічне училище №27 міста Львова за спеціальністю «кухар».
Після завершення навчання проходив військову службу у місті Алмати (Республіка Казахстан). Близько 5-ти років обіймав посаду зварювальника у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Львівський автобусний завод», згодом займався чоботарством. Протягом останніх років працював у будівельній сфері.
У вільний час захоплювався кулінарією, риболовлею та збором грибів. Любив займатися домашнім господарством.
Із початком повномасштабного вторгнення боровся проти російських окупантів у складі 4-ї окремої танкової бригади імені гетьмана Івана Виговського Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних сил України.
У Олександра Пітулі залишилися батьки, дружина, син та брат із родиною.