У четвер, 29 лютого, Львів попрощається з трьома військовослужбовцями. Олександр Піцик, Ігор Ожибко, Андрій Кісельов захищали Україну від російських окупантів. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Чин похорону військовослужбовців розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки захисників
Ігор Ожибко (23.09.1967-24.02.2024). Уродженець села Лисиничі.
Проживав у Львові. Навчався у Середній загальноосвітній школі №72 міста Львова. Здобув професію «Регулювальник радіоелектронної апаратури» у місцевому училищі.
Після завершення навчання обіймав різноманітні посади на підприємствах «Телевізійний завод «Електрон», «Полярон» та «Укртелеком». Протягом останнього періоду працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Галбудзв’язок». У вільний час захоплювався футболом.
Бойовий медик. Із початком повномасштабного вторгнення росії став на захист Батьківщини до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Боронив державу на південному та східному напрямках.
У Ігоря Ожибка залишилися брат, братова та двоє племінників.
Олександр Піцик (16.03.1982-15.10.2023). Уродженець міста Калуш Івано-Франківської області.
Навчався у Калуському ліцеї №7, згодом вступив до Калуського ліцею імені Дмитра Бахматюка. Здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка» за освітньою програмою «Комп’ютерна інженерія».
Вирізнявся активною громадянською позицією: брав активну участь в акції «Україна без Кучми», подіях під час Помаранчевої революції та Революції Гідності. Усе життя пропрацював у сфері меблевого конструювання та дизайну у Львові, Києві та Одесі. Протягом певного періоду займався підприємницькою діяльністю.
Із перших місяців повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини від загарбників. Боронив державу на південному напрямку у складі 15-ї бригади оперативного призначення імені Героя України лейтенанта Богдана Завади Південного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.
У Олександра Піцика залишилися мама, дружина, двоє дітей та сестра.
Андрій Кісельов (10.07.1974-25.02.2024). Народився у родині військового медика та провів дитинство у місті Новий Розділ Львівської області.
У 1989 році закінчив Новороздільський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2. Здобув освіту у Новороздільському політехнічному фаховому коледжі. У 1999 році закінчив Національний університет «Львівська політехніка» за спеціальністю «Електричні системи і мережі».
Понад двадцять років свого життя присвятив роботі у Приватному акціонерному товаристві «Львівобленерго», пройшов трудовий шлях від диспетчера району мереж РЕМ-3 ЛМЕМ до заступника головного інженера ЛМЕМ.
Протягом 2015-2017 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи оперативного командування «Схід» Сухопутних військ ЗСУ.
Із початком повномасштабного вторгнення рф став на захист Батьківщини до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Під час проходження служби отримав звання «майор» та обійняв посаду командира батальйону.
За особисту мужність був нагороджений численними відзнаками, зокрема, почесними нагрудними знаками Головнокомандувача ЗСУ «Срібний хрест» і «Хрест хоробрих» та іменною зброєю. Героїчно виконував завдання на південному та східному напрямках.
У Андрія Кісельова залишилися мама, дружина, двоє синів та брат.