27 листопада церква вшанувала святого апостола Пилипа, а наступного дня розпочався передріздвяний піст, який триватиме до 6 січня. Його звуть Пилипівкою.
Хто до Пилипівки не встиг вступити у шлюб, то, як кажуть у народі, потрібно молитися Богу та чекати нових М’ясниць.
У день Пилипа, як і перед Великим постом, справляли «запусти» – ситно харчувалися, мирилися, коли були не в злагоді. Пилипівка минала відносно легко, «На Пилипівку ще люди ситі», говорили у народі. Цей час без м’яса і молока прожити було легше, бо саме тоді розпочиналися запаси свіжозаквашених і засолених овочів: огірків, капусти, буряків. І, звісно, багато споживали картоплі. Використовували до страв різні види олії – лляної, соняшникової, їли макуху з неї.
Піст вводив обмеження не тільки на їжу, а й на одяг. Крім цього, суворо обумовлювалися правила поведінки. Наприклад, дівчатам у піст заборонялося носити сережки й барвисті стрічки, жінкам – одягати сорочки з червоною вишивкою.
І, можливо, через оті суворості такими очікуваними й радісними були зимові Святки.
У народі кажуть: іній на Пилипа – буде овес, як липа; дні холодні у Пилипівку, та гарячі у Петрівку.
Підготував Тарас ЛЕХМАН.