Бо в пам'яті немає забуття. Він Герой. Він безсмертний. Він віддав за нас життя! Напевно, не знайдемо таких слів, щоб потішити рідних навіть через пережитий час, але можемо долучитися до слів Христа, який казав, що немає більшої любові за ту, коли хтось віддає життя за своїх друзів…
Участь у відкритті меморіальної дошки взяли побратими Романа з батальйону ім. генерала Кульчицького на чолі з Михайлом Бондарем, народним депутатом України, батьки, син, керівники району, однокласники, друзі, учні школи, жителі Сокаля. Настоятель катедрального храму св. ап. Петра і Павла Ярослав Кащук відправив поминальну панахиду та освятив меморіальну дошку.
"Біль втрати безмірний, навіть для тих, хто не знав Романа Лагна. Спільно з родиною скорбимо і віримо, що недарма заплачено таку ціну!, каже заступник директора НВК Галина Мигасюк. А ті, для кого він був другом, сьогодні зібрали нас перед меморіальною дошкою пам"яті, яка з їхньої доброї волі від сьогодні і назавжди на фасаді рідної школи…"
Роман Лагно з перших днів Революції гідності був на Майдані десятником 10 Сокальської сотні Самооборони. 18 лютого 2014-ого в протистоянні з беркутівцями і тітушками отримав поранення в область лівого ока. На щастя, око вдалося врятувати. Після Майдану Роман пішов воювати в рядах Національної гвардії на східні кордони України, захищаючи цілісність та суверенітет рідної країни. Загинув 9 січня 2015 р. на околиці Станиці Луганської, він був старшим кулеметником 2 роти батальйону імені генерала Кульчицького.
Він любив Україну понад усе! Побратими з батальйону ім. Кульчицького, друзі та вчителі ще й досі не можуть повірити, що життєрадісного та люблячого Романа вже немає серед живих. Спогадами про Романа Лагна поділився його побратим, випускник СШ №2, народний депутат України Михайло Бондар, котрий плічопліч з ним був на Майдані.
25 березня указом Президента України №176/2015 "Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців Національної гвардії України" нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня Романа Івановича Лагна (посмертно) старшого солдата резерву.
Класний керівник Р. Лагна, Нона Боднар, виступаючи, сказала:
Учні 11 класу залишили поріг рідної школи і вилетіли у широкий світ, у життя. Вони вчилися, кохали, створювали сім'ї, народжували дітей, працювали, будували плани на майбутнє, і здавалося, що все буде добре. Часто я розповідала їм про війну, про воїнів УПА, які гинули, пустивши останню кулю собі в скроню, з словами на устах "Слава Україні!", щоб не здатись москалеві. За четвертою партою сидів Роман Лагно тихий, спокійний, скромний, уважний хлопчина, ніхто ніколи про нього не сказав поганого слова, бо був він душею класу, душею всього нашого колективу. Тоді, розповідавши історію України, я і не уявляла, що більшовицький московський чобіт знову нападе на нашу Батьківщину і захоче відібрати нашу землю. І діти України, які зростали патріотами, взяли в руки зброю і стали на захист Батьківщини. Серед них і колишні учні нашої школи Роман Пірко, який повернувся з зони АТО пораненим, Ігор Гарасимчук, Вадим Кондратюк і наш Герой Роман Лагно. Він зупинив ворога ціною власного життя і не дав плюндрувати нашу Україну. Низький уклін мамі Надії, яка виховала такого синапатріота, який з перший днів Революції гідності був на Майдані, який воював у славному батальйоні Кульчицького. Роман показав гідний приклад синочкові Олексію. Синку, гордися татком, пам'ятай і молися за нього. Він пішов у смерть, а повернувся в вічність. Він повернувся до нас у цій меморіальній дошці, яка буде постійним нагадуванням усім сокальчанам, що за волю України полягли кращі з кращих синів України.
Школярі відпустили в небо кульки символ небесного миру, в пам'ять про Романа Лагна.
Закінчився реквієм запалюванням лампадок та покладанням квітів до меморіальної дошки, яка тепер стала символом безсмертної пам'яті Героя.
Нині відбулася подія, яка болить кожному з нас. Школа, як рідна мати, виколисує, леліє дітей, дає їм дорогу в життя. З роками діти виростають і стають на самостійну стежку життя, але вона не перестає чекати своїх випускників на теплі зустрічі. Сьогодні один з її випускників повернувся до рідної школи меморіальною дошкою. Але допоки ми живі житиме пам'ять про наших героїв. Роман з меморіальної дошки щодня зустрічатиме та проводжатиме поглядом учнів та нагадуватиме кожному з нас, що він поклав своє життя, щоб ми жили в мирній квітучій Україні.
Подякою йому за цю жертву буде бажання у юнацьких серцях змінити життя сучасної України. Молитва і освячення меморіальної дошки нехай стане для нас черговою духовною відновою, а світла пам'ять про Романа буде допомогою у викоріненні всього бруду і бездуховності, які нині панують навколо, бо по-іншому просто не можна.
Пам'ять про Романа Лагна, який поклав життя за мирне небо над головою, завжди житиме в наших серцях. Героям слава! Герої не вмирають!
Василь СОРОЧУК.
Фото автора.
Від сьогодні і назавжди на фасаді Сокальського НВК "ЗШ І-ІІІ ступенів № 2 – ліцей" меморіальна дошка Героєві сьогодення, випускнику школи, загиблому в зоні АТО, Романові ЛАГНУ
