Головна / Цікаво знати / Як ніколи раніше справедливість, милосердя та інші людські чесноти мають бути пріоритетними?

Як ніколи раніше справедливість, милосердя та інші людські чесноти мають бути пріоритетними?

Революція, війна, зона АТО, напруга соціальних пристрастей, економічна криза вирують сьогодні в Україні. Загальнолюдські цінності, мораль начебто потрібно відкинути як непотріб, бо відстоювати їх тепер особливо важко. А можливо, навпаки тепер, як ніколи раніше справедливість, милосердя та інші людські чесноти мають бути пріоритетними? Над цими питаннями роздумували учні 7-А класу Сокальської санаторної школи-інтернату ім. Т. Шевченка. А потім семикласники вирішили, що треба, щоб усі учні школи взяли участь у дискусії. Адже є люди зі сліпим і черствим серцем, які не переживають за події, які відбуваються в Україні. І тоді плачуть Ангели на небесах над цими понівеченими і озлобленими душами. Тому й нам захотілося переконати всіх, що дуже важливо бути милосердним. І наш захід мав саме таку назву “Будь милосердним!” У його підготовці взяли участь багато учнів: А. Горпинюк та К. Климюк готували плакат, -Ю. Кохановська, Ю. Філевич, М. Бунда, Ю. Чмир, Н. Худо, І. Гнідець, В. Харчук інсценізували “Легенду про четвертого мудреця Сходу”.

І ось настав день презентації. У залі багато глядачів. І вони мають порівняти своє серце з серцем Царя, який ніс коштовні каміння народженому Спасителю, але по дорозі, допомагаючи людям, все роздав. Цар у розпачі, все життя шукав Спасителя, а тепер, коли Його розпинають, він не має з чим до Нього йти. Здається, що його життя марне, але не такий вердикт виносить Ісус: “Коли робив добро Братам Моїм, то ти оте добро робив Мені”.
Приємною несподіванкою для всіх була присутність на заході голови районної асоціації інвалідів Оксани Кононової. Ця тендітна, вродлива жіночка дуже вміло продовжила ідею легенди. В залі панувала доброзичлива атмосфера. Гостя навчала нас, як розрізняти милосердя від жалості, і пояснила, чому так важливо у наш час бути милосердним. Ми вдячні пані Оксані за це.

Тож піднімімо свої серця до небес і увіруймо, що там на нас чекає Спаситель. І заради цього варто навчатися уже сьогодні, а не завтра, світити серцем і гріти світ добром своєї душі, навчитися давати і слухати, працювати і любити, не очікуючи вдячності, відплати, навчитись зло добром перемагати.

Юлія Кохановська,  учениця 7-А класу Сокальської санаторної школи-інтернату.

 

Голос Сокальщини на GoogleNews

Про Андрій Гаврилюк

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не опублікується. Необхідні поля позначено *

*

11 + thirteen =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

закрити

Ми виявили що ви користуєтеся Ad Blocker!

Для того щоб ми були незалежними потрібно так мало - відображати рекламу!