Цікаво знати

Медицину необхідно вдосконалювати

У державі нині багато говорять про реформування медичної галузі, покращення медичного обслуговування населення. Про це неодноразово йшла мова і на сесіях районної ради. Тому ми попросили відповісти на декілька запитань заступника голови районної ради Володимира ЧУБА.

– Володимире Петровичу, читачів газети, жителів Сокальщини цікавить питання щодо вдосконалення надання медичної допомоги. Сьогодні чимало розмов про реформування медичної галузі. То чого ж, на Вашу думку, чекати найближчим часом?

– Закон України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо удосконалення надання медичної допомоги» встановлює, що мережа державних і комунальних закладів охорони здоров'я формується з урахуванням потреб населення у медичному обслуговуванні, необхідності забезпечення належної його якості, своєчасності, доступності, ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Одразу підкреслю: у реформи медичної галузі в Україні, яка стартувала у 2011 році, благородні цілі. Її реалізація має сприяти поліпшенню здоров'я населення, забезпечити рівний і справедливий доступ громадян до медичних послуг належної якості. Вона не має на меті ліквідації медзакладів, а лише їх структурну зміну. Про це я наголошував неодноразово: медичні послуги мають бути якісними і наближеними до споживача, в даному випадку – пацієнта.

Нераціональна організація первинної допомоги та її недостатнє фінансування спричинили втрату комплексності та поступовості в наданні медичної допомоги, формальний підхід до здійснення профілактики та диспансерної роботи. Наслідки спостерігає кожен – це й пізно виявлені тяжкі хвороби, й ускладнення хронічних захворювань, які зумовлюють надмірну потребу в дорогому спеціалізованому лікуванні. Первинна медико-санітарна допомога є фундаментом усієї системи медичної допомоги, яка: закладає основний внесок у формування громадського здоров'я, несе найбільшу відповідальність за його втрату, визначає раціональне та ефективне використання ресурсів охорони здоров'я, визначає задоволення населення станом медичного забезпечення.

– Цього року медичну реформу відчули більшість регіонів України. Найперше питання, яке постало практично, – розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини.

– На порядку денному – якість праці, якість життя і якість послуг. В галузі охорони здоров'я важливо сформувати цілісну систему охорони здоров'я від профілактики до спеціалізованого лікування. Основою має стати первинна медико-санітарна допомога на засадах сімейної медицини. До речі, у більшості країн світу структуру системи охорони здоров'я становлять первинна медико-санітарна та спеціалізована допомоги. При цьому заклади первинної допомоги надають до 90 відсотків загального обсягу медичної допомоги. Кількість лікарів загальної практики – сімейної медицини – становить від 30% до 50% кількості усіх лікарів, що працюють в галузі охорони здоров'я. Про спеціалізовану медицину вторинного і третинного рівнів ми сьогодні мови не ведемо, хоча і тут необхідно вдосконалюватись.

Питома вага витрат бюджетного фінансування має зміщуватись від ліжкоднів та утримання закладів до профілактики захворювань, надання якісної первинної допомоги, що мають робити сімейні лікарі.

Якщо в закладах є певна кількість ліжкомісць (в денному стаціонарі), або запроваджується допомога певного профілю на дому – це лише на користь мешканцям. А бюджетні кошти внаслідок економії скеровуються на оплату праці лікарів та медичного персоналу, штатна кількість яких залежить не від ліжкоднів та закладів охорони здоров'я, а від кількості населення, що обслуговується на конкретній території. Забезпечити це може розвиток первинної ланки – медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини.

– У чому суть змін, про які говорите? Деталізуйте конкретніше, на певних прикладах, щоб було зрозуміло нашим читачам.

– Із задоволенням надам своє розуміння на прикладі нескладних форм захворювань. Візьмемо, наприклад, як є сьогодні: людина звертається зі скаргою на недугу у поліклініку, і її кладуть в лікарню в той чи інший відділ. Що вона має в результаті? Бере з собою постіль і йде лікуватись. Лікар призначає курс лікування. Пацієнт, в основному, сам купує ліки. Медсестри роблять відповідні процедури, ін'єкції. За все це, так чи інакше, ми віддячуємо, платимо. Родина постачає додаткове харчування. Добре, якщо в лікарні тепло.

А зміни передбачають наступне. За викликом до пацієнта приходить сімейний лікар. Він консультує, надає допомогу вдома, при потребі – в денному стаціонарі. Все те саме, але людина лікується в звичних домашніх умовах, без додаткових проблем і навантажень. Оплачується виклик лікаря і, при потребі, інші послуги, або послуги медичної сестри, що передбачається в рамках первинної медико-санітарної допомоги.

За добросовісне, якісне обслуговування сімейний лікар отримує надбавки. Таким чином він буде постійно працювати з пацієнтом і сім'єю, займатиметься профілактикою, розуміючи, що від цього залежить його оплата праці і вибір людьми лікаря.

Лише спеціалізована допомога буде надаватись в лікарнях планового та інтенсивного лікування вторинного рівня чи спеціалізованих лікарнях третинного рівня за скеруванням центрів первинної медико-санітарної допомоги.

– Сьогодні багато говорять про створення Центрів первинної медико-санітарної допомоги. На сесії районної ради питання створення ЦПМСД не знайшло підтримки, чому?

– На сьогодні в Україні структура первинної медичної допомоги розпорошена, організаційно та функціонально поєднана з вторинною медичною допомогою та, фактично, її надають багато спеціалістів і структурних підрозділів лікувально-профілактичних закладів. Все це призводить до деперсоніфікації відповідальності за здоров'я людини, сім'ї та ускладнює управління якістю медичної допомоги.

Вирішення цієї проблеми має відбуватись шляхом функціонального та структурного виділення первинної медичної допомоги через створення Центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД). Завдання Центру полягає в організації забезпечення для населення рівної доступності послуг первинної медичної допомоги належної якості.

Депутатами районної ради це питання не до кінця вивчене, програма розвитку охорони здоров'я району не подана на розгляд, тому і відсутнє цілісне бачення заходів по вдосконаленню розвитку медичної галузі району в рамках вимог МОЗ.

– Що розуміється під Центрами первинної медико-санітарної допомоги? В якому напрямі має розвиватися охорона здоров'я району?

– Центр ПМСД – це структура, подібна до лікарні. У центрі, як і в будь-якому самостійному закладі, є керівництво, адміністративно-управлінські та господарські підрозділи – тут цілковита подібність. Але, на відміну від лікарні, де лікувально-профілактичні підрозділи різняться (поліклініка, дитяча консультація, хірургія, тощо), у Центрі всі лікувально-профілактичні підрозділи однакові – лікарські амбулаторії, а в сільській місцевості – фельдшерські і фельдшерсько-акушерські пункти, які входять до складу амбулаторії.

Саме в цих закладах і буде безпосередньо надаватись персоніфікована первинна медична допомога. В лікарській амбулаторії практикуватимуть один або декілька (залежно від кількості населення) лікарів загальної практики – сімейної медицини, підготовку і перепідготовку яких необхідно забезпечити. Тому в районі має бути програма розвитку галузі з конкретними заходами, які сприятимуть якісному вдосконаленню розвитку охорони здоров'я. На жаль, ми цих напрацювань в районній раді від керівників галузі наразі не маємо.

На районному рівні, в першу чергу, сьогодні необхідно зайнятись розвитком первинної ланки – медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини через фельдшерські та фельдшерсько-акушерські пункти, амбулаторії загальної практики сімейної медицини та Центри первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД), як організаційно-управлінського підрозділу всієї системи цієї ланки. Адже ці структури в перспективі будуть фінансуватись з районного бюджету. Про другий і третій рівень медичної допомоги – окрема розмова.

– Володимире Петровичу, завершуючи розмову, хотілося б почути Ваші висновки і побажання нашим читачам.

– Шлях перемін не буває легким, та вдосконалювати медичну галузь, беззаперечно, необхідно, в тому числі на Сокальщині. Не претендуючи на «істину в останній інстанції», хотів би, щоб на цю тему висловилися фахівці медичної галузі, жителі району. Світовий досвід свідчить, що розвиток первинної допомоги на засадах сімейної медицини є найефективнішим засобом, аби досягти справедливого розподілу функцій і підвищити результативність роботи всієї галузі. Це, в першу чергу, персоніфікація, а відповідно і якість медичної допомоги, запровадження страхової медицини, інші підходи до фінансування галузі. Але все це ще попереду.

А всім читачам «Голосу з-над Бугу», жителям району зичу щастя, добробуту й міцного-міцного здоров'я.

– Дякую. Думаю, що прочитавши це інтерв’ю, медичні працівники Сокальщини, всі читачі газети висловлять свої думки з приводу реформування медичної галузі, розкажуть про наболілі питання, що їх хвилюють.

Розмову вів
Василь СОРОЧУК.

Голос Сокальщини на GoogleNews