Центр поштового зв’язку №7 намагається йти в ногу з часом та конкурувати з різними приватними підприємствами. Нові технології та Інтернет дають змогу поштовим операторам підвищувати якість послуг і пропонувати нові. Зручними для населення є терміновий електронний грошовий переказ, переказ із SMS-повідомленнями, що дозволяють за годину після відправлення отримати гроші у будь-якому куточку України, а відправнику – повідомлення про вручення.
– Нині робота поштовиків акцентується на якісному наданні послуг поштового зв’язку, – каже заступник начальника Центру поштового зв’язку №7 Оксана Махник. – Цьому сприяє доброзичливе ставлення колективу Центру до відвідувачів. Адже ми працюємо для людей, і спілкуємося з ними, тож хочемо, щоб вони виходили від нас в хорошому настрої, були задоволені нашою роботою. Адже пошана та добре ставлення людей є найбільшою нагородою для кожного працівника.
А в Центрі поштового зв’язку №7, територія обслуговування якого охоплює міста Червоноград, Соснівку, смт. Гірник, населені пункти Сокальського та Радехівського районів, налічується 77 стаціонарних та одне пересувне відділення поштового зв’язку, в тому числі 39 відділень поштового зв’язку у Сокальському районі. Тут працюють близько 400 працівників.
Безпосередньо послуги поштового зв’язку надають 78 начальників відділень поштового зв’язку, 20 операторів поштового зв’язку, 191 листоноша.
Чотири сортувальники поштових відправлень та виробів друку забезпечують своєчасне сортування та відправлення до поштових відділень поштових відправлень, друкованих видань.
Листоноші йдуть до людей, спілкуються з ними. Люди похилого віку чекають на них з нетерпінням.
На пошті важко працювати тим, хто не любить поштарської справи. А хто прийшов працювати на пошту, залишається тут надовго або й на все життя.
– І моє життя цьому приклад, – підкреслює Оксана Миронівна. – До речі, і колишній начальник Степан Григорович Гарвона пропрацював у галузі 22 роки. У нас дуже багато працівників, у кого за плечима два і більше десятків років роботи на підприємстві.
Пані Оксана розповіла, що прийшла у Червоноградський вузол зв’язку випадково, та поштарська справа їй одразу припала до душі. Спочатку працювала оператором поштового зв’язку, потім – начальником каси. Уміння творчо підходити до роботи, швидко реагувати на зміни, приймати правильні рішення сприяли її кар’єрному росту. Відтак, стала заступником начальника Центру.
Однак, які б посади не обіймала за ці роки, пані Оксана завжди була і залишається для колег прикладом відповідального та сумлінного ставлення до дорученої справи.
– 3 грудня виповнюється 20 років, відколи у моїй трудовій книжці з’явився запис про прийом на роботу у міський вузол зв’язку ОППЗ «Львівпошта». Пропрацювавши цей час в поштовому зв’язку, ні разу не пошкодувала. Пишаються тим, що я поштовик, – каже пані Оксана.
Того дня цю фразу я чула від багатьох працівників Центру.
ТІ, ХТО ЗАЛИШАЮТЬСЯ «ЗА КАДРОМ»
Щодня листоноші вручають письмову кореспонденцію, доставляють передплатникам тисячі газет і журналів.
– Проте мало хто знає, що для того, щоб листоноша принесла листа, газету чи журнал, повинні попрацювати інші люди, – каже пані Оксана. І запропонувала піти туди.
І ось я з пані Оксаною у дільниці оброблення пошти, у місці, куди приходить і звідки відправляється вся кореспонденція.
– Це найперша ланка, звідки починається шлях листів, газет, посилок до адресатів, – пояснила пані Оксана. – Тут працюють четверо сортувальників і двоє операторів поштового зв'язку, які на комп’ютерах, в автоматизованій системі АСРК, створюють інформацію за вхідними та вихідними зареєстрованими відправленнями.
Машина зі Львова саме привезла пошту, адресовану на Червоноград, Сокаль, Сокальський та Радехівський райони. Працівники вивантажували на конвеєр мішки та газетні пачки, розсортовували все по комірках, де на кожній зазначено назву відділення зв’язку. На місці додають районні та міську газети, запаковують. Одна за одною під’їжджають машини Центру, завантажують кореспонденцію та везуть у поштові відділення.
До нас підійшла Марія Місюрка. Вона працює на підприємстві з 1981 року, була й оператором поштового зв'язку, пізніше – начальником відділення, інструктором з експлуатаційних питань, а нині, маючи досвід, виконує не менш важливу ділянку роботи – очолює колектив дільниці оброблення пошти. За ці роки жінка завоювала авторитет серед колег, які шанують її за людяність і доброту. Робота на пошті їй у радість. Вона залюбки передає досвід молодому поколінню поштовиків: комусь – належну консультацію у поштарській справі, а іншим – слушну життєву пораду.
Пані Марія – добрий наставник для молодих колег – Зоряни Антоненко та Марії Карабін, які на пошті не так давно. Перша працює оператором поштового зв'язку, друга – сортувальником поштових відправлень та виробів друку.
Начальник дільниці зазначила, що обсяги поштових послуг за останні роки зменшилися в декілька разів. Стали менше писати листів, пересилати бандеролей та посилок.
– Також є своя специфіка у Червонограда, – каже старший інструктор поштового зв'язку Стефанія Колодій, яка працює на пошті уже 9 років. – Тут передплачують дорогі, спеціалізовані видання. Не обходять увагою і місцеві – «Новини Прибужжя» та «Голос з-над Бугу».
Вона також зауважила, що кількість примірників передплачених видань проти минулих років зменшується. Проте читачі обрали зручніший спосіб їх отримання – щомісяця збільшується кількість реалізації газет та журналів уроздріб.
У сусідньому кабінеті працювали з документами оператори поштового зв'язку групи обробки та контролю первинної документації, щось уважно перевіряли. Одна з них, Ганна Ковальчук, досвідчений працівник, пояснила, що у їхні обов'язки входить контроль за сумами прийнятих та оплачених грошових переказів, платежів за комунальні послуги, за виплатою пенсій та грошових допомог, формування звітності за усіма видами виплат.
Про технічне забезпечення відділень поштового зв’язку дбає заступник начальника з технічних питань Володимир Фомін. Він теж тут людина не випадкова. Закінчив технікум електрозв’язку, а потім інститут… 20 років відпрацював в «Укртелекомі», а після його реорганізації перейшов на пошту. Прищепив йому любов до поштарської справи батько, який 44 роки (аж до виходу на пенсію) працював у відділенні зв’язку в с. Четвертня, що на Волині.
Пошта – це артерія нашого життя, де люди мають змогу скористатися, окрім основних, десятками додаткових видів послуг.
А в Центрі поштового зв’язку №7 працює професійний колектив, який трудиться, як злагоджений механізм, де кожен готовий прийти на допомогу колезі та володіє мистецтвом знаходити стежину до кожного людського серця.
Любов ПУЗИЧ.
Фото автора.