Цікаво знати

Пам’ять про героїв – у наших серцях

Минулої неділі сокальчани, поспішаючи на віче до пам’ятника Тарасові Шевченку, спершу віддавали данину пам’яті і молилися біля стенду «Небесна сотня», який був облаштований поруч. На білих аркушах чорними літерами викарбувані фото та імена тих героїв Майдану, які поклали свої життя за кращу долю для України. Люди зі сльозами на очах підходили, молилися за упокій героїв, світили лампадки, вдивлялися в обличчя на світлинах і плакали. І навіть небо плакало за молодими хлопцями дощем. Ці герої були у розквіті сил, мали чимало планів, мрій, а загинули від жорстоких рук снайперів. Нині Україна в скорботі, плачуть матері за синами, дружини не дочекалися чоловіків, діти все ще очікують на батьків, – їм досі не віриться, що їх близькі поклали життя за краще майбутнє прийдешніх поколінь.

Священики Володимир Жарський, Петро Звір, Ярослав Кащук, Тарас Звір і Андрій Копчак відправили панахиду за невинно убієнними.

Ведучий віча Олександр Новацький прочитав вірш «Пам'яті героїв Майдану», і присутні пом’янули усіх загиблих хвилиною мовчання.

Капелан Сокальської сотні отець Андрій Копчак сказав: «Кожен із нас повинен зрозуміти, що Боже слово має бути найперше. Я перебував на Майдані разом з нашими хлопцями. Відчув на собі усе – кийки «Беркуту», їхнє взуття, вибухову силу гранат, але ми, сокальчани, залишилися усі живими, бо нам допоміг Бог. Оця «Небесна Сотня» дає нам право перевіряти районну владу, тримати на контролі, бо якщо ми опустимо руки, то ті смерті будуть марними. Прошу усіх присутніх: йдемо до мети, щоб кожна людина, як і вся Україна – процвітала, а наша влада, яка тепер прийде, була дійсно достойною і працювала для добробуту громади».

Пастир християн віри Євангельської Андрій Гелик також закликав присутніх до спільної молитви за Україну, її народ.

Коли до мікрофону йшов член Сокальської сотні Андрій Мандрик, який був поранений у Києві на Майдані, присутні йому аплодували і скандували «Молодець!» «Я не герой, я був серед героїв, у тій славній сокальській сотні. Ми не їздили туди на екскурсію, ми стояли в рядах самооборони Майдану. Зліва від мене – стенд «Небесна сотня». Там є людина, яку я витягував з бою, якій поцілили кулею в горло. Нас у Києві врятували ваші молитви. Нині тут є о. Андрій, ми з ним разом були в десятці, до 18 лютого охороняли Будинок профспілок, де проводились прес-конференції. А 18 лютого нас вишикували в ряди і вивели на поле бою, на чолі нас став наш сокальський сотник. Було дуже страшно, коли нас ранили, і як м'ясо, стягували на одну купу. А в цей час нас, поранених, омонівці копали берцами і кричали: «Подганяй автозаки, будем увозить…» Куди нас збиралися вивозити – ми цього не знали. Нас гнобила не київська влада, а наша районна, тому що вона допомагала владі наверху гнобити всю Україну. Нині в лікарні лежать троє моїх поранених побратимів, двоє з них були десятниками. Сьогодні твориться нова влада у Києві, у Сокалі теж повинні прийти нові люди, а усі керівники, начальники відділів адміністрації напишуть заяви на звільнення. Для тих, хто підтримував нашу владу на місцях, я прочитаю уривок з вірша Бориса Грінченка: «Ще не вмерла Україна, але може вмерти,// Це ви її, лукавії, ведете до смерті,// Не хваліться, що живе ще, наша воля й слава,// Воля вже давно пропала, пропили і славу,// Лише той достойний щастя, хто боровсь за нього,// Ну а ви лишень, як слуги – ледарства гидкого».

Голова районної ради, голова Штабу національного спротиву Ігор Дацюк зазначив: «Багатовічна боротьба українців за кращу долю нашого народу і досі триває. Ми мали часи поразок і звитяги, нині ми і плачемо, і тішимося водночас. Багато з вас доклали чимало зусиль, аби час перемоги швидше настав. Люди здавали кошти, організовували роботу, були на Майдані. Дев'ятеро хлопців дістали поранення, їм надана медична і фінансова допомога. Якщо буде необхідне додаткове лікування, то ми можемо їх відправити в Республіку Польща, бо до нас телефонували наші друзі-поляки, є телефони Консульства, вони готові навіть без візи направити наших людей на лікування. Переконаний, що спільними зусиллями побудуємо справедливу правову державу».

Голова фракції ВО «Свобода» у районній раді Тарас Стародуб наголосив: «Нема нині нашої влади, розбігаються як щурі, втікають до свого пахана у Росію, тікають від народного гніву, від люті. Сьогодні українська багатостраждальна земля тужить, разом з нею оплакує її великих героїв і небо своїми хмарами і рясним дощем. Нині в одному пориві злилися минуле і сучасне, тому що сто років тому на велелюдному вічі у Києві ховали героїв Крут, а нині у ХХІ столітті – новітніх героїв, які полягли за нашу свободу. Ці дні будуть чорними літерами вписані в історичний календар української нації. Тому що ці хлопці полягли, тим самим дали нам шанс будувати вільну демократичну державу, вони відходять у вічність героями, до того тисячного легіону українців, які утримуватимуть зв'язок між живими, мертвими і ще ненародженими. Нині народжується нова українська нація, яка вийшла на Майдан, протистояла і протистоїть злочинному прокремлівському режиму. Хлопці-герої, померши, дали нам в руки програму життя і визволення, і саме від нас залежить, як ми нею скористаємося, яку Україну будемо будувати».

Голова районної організації «Батьківщина», помічник народного депутата Степана Курпіля Олег Кожушко: «Нині всім важко на душі, але ми повинні жити і рухатися далі, наш обов’язок – зробити наше майбутнє таким, щоб в ньому не було місця для нечесних чиновників, безсердечних політиків. Екс-губернатор Львівщини Олег Сало вчиняв жахливі злочини, а я впевнений, що не про всі його діла ми знаємо, і ось 11 лютого на останній сесії Львівської обласної ради, коли йому висловлювали недовіру, не вистачило кілька голосів. І серед них – забракло голосу нашої героїчної Сокальщини – депутата Романа Шведа. Ви дали завдання на минулому вічі – зробити все можливе, щоб ця людина не представляла наш район у обласній раді. На засіданні Штабу національного спротиву прийняли рішення – розпочати роботу про відкликання депутата Львівської обласної ради від Сокальського виборчого округу Романа Шведа. Також Штаб національного спротиву рекомендував Сокальській міській раді площу перед пам'ятником Тарасові Шевченку назвати «Площа Небесної сотні» або «Площа героїв Майдану». Присутні на вічі одноголосно підтримали таку пропозицію, це питання буде розглядатися на сесії Сокальської міської ради.

Голова районного осередку партії «Удар Віталія Кличка» Юрій Лукашевський висловив співчуття родинам усіх загиблих і поранених. Він звернувся до присутніх, щоб не допустили до влади осіб, які уже керували країною. Народ за три місяці перебування на Майдані показав, що йому не треба месії, а треба слуг народу, які будуть виконувати волю людей.

Після цього слово мала депутат Львівської обласної ради Ганна Костюк: «Нині ми усі в скорботі за тією сотнею юнаків і чоловіків, які такою страшною ціною заплатили за свободу. Хочу, щоб кожен з вас не забув про тих, хто співпрацював з тією злочинною владою і в Сокалі, і у Львові. Ми не можемо ні думками, ані діями посунутися ні на крок від нашої мети, бо будемо зрадниками тих, хто загинув, хто стояв на Майдані». Вона також зачитала вірш, який написав її син, учень Сокальської гімназії імені Олега Романіва (друкується на 11-ій стор.).

Міський голова Сокаля Богдан Зарічний сказав: «Драматичні події останніх днів пройшли через серце і душу кожного українця. Ще тиждень тому ми не могли й подумати, що по уособленню казнокрадства, пихатості – Межигір'ю, ходитимуть прості українці. Ми не могли подумати, що Верховна Рада за один день прийме стільки важливих рішень, які дозволять кардинально змінити Україну. Нині у кожного двоякі почуття, в основному смуток, співчуття за тими людьми, яких нині уже немає серед наc, але все одно є і відчуття перемоги добра над злом. Навіть не віриться, що наша злочинна влада наверху вбила цвіт української нації. Дякую Богу, що до Сокаля всі повернулись живими, хоча і є поранені, побиті. Це, мабуть, наші молитви допомогли їм, бо весь Сокаль щотижня у будь-яку погоду молився тут на площі за їх щасливе повернення додому і за перемогу українського народу. Окремо хочу сказати і про сокальських правоохоронців, які, незважаючи на тиск, були з громадою. Ми усі долучилися до Революції Гідності і ця маленька перемога – це лише початок. Вірю, що попереду нас чекає світле майбутнє. Спочатку буде непросто, бо Янукович залишив порожню казну і мільярдні борги, тому закликаю усіх нас до єдності, згуртованості і відповідальності. Разом ми гідно пройдемо шлях розбудови Української держави».

Громадський активіст Андрій Бендзяк розповів сокальчанам про маєтки в Карпатах колишнього Президента України Віктора Ющенка і запропонував прийняти резолюцію, щоб колишніх Президентів України позбавити статків та всіх привілеїв. Громада віча підтримала цю резолюцію, і Андрій Бендзяк пообіцяв, що передасть її народному депутату України Андрієві Парубію для зачитання на Євромайдані. Також присутні на вічі одноголосно прий-няли «Заяву Сокальської Самооборони», яку зачитав депутат районної ради Василь Смолинець.

Наприкінці віча Іван Дзядик та Руслана Антонюк прочитали вірші. Закінчилося віче виконанням Державного Гімну України.

Ольга ДИЛИН.

Фото автора.

Голос Сокальщини на GoogleNews