Ми започатковуємо дану сторінку із метою просвіти батьків, їх дітей, що планують або беруть активну участь у занять спортом, ведуть активний спосіб життя. Необхідність у ній продиктована зростаючою роллю фізичної культури і спорту у повсякденному житті українського суспільства та разючим браком подібної інформації у бібліотечній або мережі Інтернет, включаючи сайти іноземних організацій і компаній.
1. Чим відрізняється дитина від дорослого у плані спортивного харчування?
При забезпеченні правильного спортивного харчування дитини, слід враховувати особливості дитячого організму: інтенсивний ріст кісток, перебудову/дозрівання ендокринної системи і пов‘язане із нею статеве дозрівання, неможливість/небажання вживання функціональних продуктів спортивного харчування внаслідок неприйнятної консистенції або неприємного смаку. Оскільки основною небезпекою, на яку наражаються діти, є недоотримання харчових інгредієнтів і вітамінів внаслідок збільшення спортивних енерговитрат на тлі підвищеного енергетичного обміну під час інтенсивного росту, слід ретельно зважувати дитину, оцінювати масу відносно віку і зросту, вираховувати індекс маси тіла. При відхиленнях від норми можна провести розрахунок харчового енергозабезпечення відносно енерговитрат при фізичній активності. При правильному розрахунку і корекції харчування, маса тіла дитини має повернутись до норми.
2. Як розрахувати індекс маси тіла дитини?
Індекс маси тіла (ІМТ) є чутливим показником вгодованості дитини, який дозволяє достатньо точно визначати нутритивний статус дитини при заняттях спортом. Для його визначення масу тіла у кг слід поділити на квадрат зросту у см та помножити на 10 000:
ІМТ = маса (кг)/зріст2 х 10 000
Надалі, відповідне значення порівнюють із віковими нормами, які наведені на сайті Центру контролю над захворюваннями Американської адміністрації із харчових продуктів і ліків (http://www.cdc.gov/growthcharts). За умови, що значення знаходиться між 25 і 75 центилями (центиль – статистичний показник, оснований на зважуванні і вимірюванні зросту більше 100 тисяч дітей), можна вважати, що маса тіла дитини цілком нормальна. Ідеальна маса тіла визначається за 50 центилем.
Наприклад, маса тіла хлопчика віком 9,5 років складає 30 кг, а зріст 137 см, тоді ІМТ складатиме 30/(137х137)х10000=15,98 кг/м2. Згідно наведених контрольних значень таблиць значення 15,98 припадає на 25-10 центилі нижче лінії ідеального значення ІМТ. Це означає, що вам слід приділити увагу дитині і уточнити, чи відповідає калораж їжі енерговитратам при заняттях спортом.
3. Як правильно розрахувати скільки калорій дитина вимагає для виконання фізичної активності?
Для цього необхідно енергетичні потреби дитини у стані фізичного спокою, помножити на коефіцієнт активності дитини та на термічний ефект продуктів харчування. Для різних вікових груп енергетичні потреби, у кілокалоріях на добу (ккал/добу), у стані спокою визначаються за емпіричними формулами.
4. Чи вимагає дитина додаткові вітаміни під час занять спортом і фізичною культурою?
Вітаміни життєво необхідні для кожної людини, адже недарма семантичне значення vita означає життя. Особливо вітаміни необхідні для організму, що росте. Недарма саме у дитячому віці спостерігаються види гіповітамінозів, не характерні для інших вікових періодів. Наприклад, недостатнє потрапляння вітаміну Д з їжею, призводить до порушення росту кісток, їх деформацій, у т.ч. сколіозу, плоскостопості, які можуть залишатись пожиттєво і виявлятись під час профілактичних оглядів перед зарахуванням у спортивну секцію. Крім того, недостатність вітаміну Д призводить до зменшення опірності до інфекцій (діти часто хворіють), послаблення тонусу м‘язів (діти із запізненням починають сидіти, ходити), послаблення міцності зв‘язкового апарату (виникають підвивихи, вивихи) тощо. Із огляду на вищесказане не важко собі уявити, яке значення може мати вітамін Д у дитини, яка активно займається фізичною культурою або спортом.
При додаткових фізичних навантаженнях вітаміни беруть активну участь у обмінних процесах, у тому числі енергетичному обміні – без вітамінів організм не здатний засвоїти енергію, яка потрапляє в організм із їжею. Оскільки при фізичному навантаженні зростає потреба в енергії, відповідно й зростає потреба у вітамінах.
5. Які ще, крім вітамінотерапії, альтернативи існують для покращення обмінних процесів у дитини, що займається фізкультурою, спортом?
До таких речовин відносять анаболічні стероїди та їх попередники, наприклад, дегідроепіандростерон. Ці речовини здатні суттєво збільшувати м’язову масу та витривалість. Що отримуємо натомість? Добре задокументованими побічними ефектами стероїдів у дітей і дорослих є: холестатична жовтяниця, токсичний гепатит, збільшення простати, збільшення молочної залози у хлопчиків, імпотенція, поява волосся на обличчі у дівчат, розриви м‘язів та сухожилок при фізичному навантаженні, прищі на обличчі.
Іншою речовиною, яка посилює енергетичний обмін, є гамма-гідроксимасляна кислота. Вона пригнічує діяльність центральної нервової системи, притуплює відчуття, та у важких випадках призводить до втрати свідомості, коми. Перелічені речовини стали серйозною проблемою для здоров‘я 122 дітей та 3 смертельних випадків у США.
6. Які види спорту більш відповідають дитячому віку?
Для дитини упритул до підліткового віку основним типом світосприйняття є гра. Дитина бавиться більшу частину денного часу, бавиться, часом, навіть під час прийому їжі. Екстраполюючи цю фізіологічну особливість дитини на фізичну активність, серед дітей молодшого віку слід культивувати ігрові види фізичної активності. У старших дітей, у періоді самоствердження, можуть домінувати сольні види спорту на витривалість.