Мабуть, і в Україні, і за її межами не знайдеться жодного істинного українця, який у своєму житті хоча б раз не перегортав сторінки "Кобзаря" Тараса Шевченка. Цей геніальний син України став Пророком її народу. Адже кожне його слово звучить як заповіт і підтверджується кожним днем історії українців.
Син кріпака, сирота змалку, талановитий юнак, поет і художник… Про ці факти з життя Тараса Шевченка ми знаємо змалку, ще з "Читанки" і "Букваря". Знаємо і те, як до останніх днів і подиху не судилось Тарасові спокійне життя. Був ув'язненим солдатом у казематі. Більше десяти років пробув на засланні, але писав: "Караюсь, мучусь, але не каюсь".
Ось із портрета на нас дивиться похмурий дідусь у хутряній шапці та з густими вусами. А йому лише ж сорок сім років. Кобзар увіковічив свій образ після заслання, солдатчини та хвороби.
І незважаючи на це все, великий Тарас передусім піклувався про свій народ, про свою безталанну Україну. Саме про неї писав:
Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого бога,
За неї душу погублю.
Через те, що поет так любив свій народ, його вірші звучать актуально.
Особливо в наш час, коли окремі українці, прагнучи краще жити, шукають роботи за кордоном, а олігархи розпродують Україну по шматках. Тому й дорікає Великий Кобзар своїм землякам:
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати кращого добра,
Добра святого.
Якими актуальними є ці рядки! Особливо пророчі слова Шевченка звучать сьогодні з Євромайдану в Києві, з площ Львова, Тернополя, Луцька, з усіх куточків України: "Борітеся поборете, вам Бог помагає".
І боролись наші Герої Небесної Сотні, до останньої краплі крові за правду і справедливість, бо їм не байдуже:
Як Україну злії люди
Присплять лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
І тому й досі повторюємо за поетом сповнені болю й гіркоти слова:
Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її розпинають.
І не на Кавказі, а в нас в Україні у самому її серці Києві текли, а у південносхідних містах дотепер "…течуть ріки, кривавії ріки!" Ці ріки сліз і крові наших братів, борців за кращу долю українського народу, не будуть забутими.
Отже, твори Тараса Шевченка є актуальними і пророчими. Недарма ж народне прислів'я каже: "Шевченкові думки переживуть віки".
Анастасія ХРИПЛЮК, учениця 4(8) Б класу Сокальської гімназії ім. Олега Романіва.
9 березня 1814 року народився Тарас Григорович Шевченко
