Шахтарська праця відіграє дуже важливу роль в господарсько-економічному житті Сокальщини. Саме завдяки шахтарям і їх невтомній праці наш район та місто Червоноград мають чималі відрахування в бюджет. У структурі ДП "Львіввугілля" є шахти "Лісова", "Великомостівська", "Межирічанська", "Зарічна", "Степова", "Червоноградська", "Відродження". 1 лютого шахта "Відродження" відзначатиме славний 55-річний ювілей.
Літопис трудової слави копальні розпочався 1 лютого 1961 року, коли згідно з Постановою №100 Ради народного господарства Львівського економічного адміністративного району шахту №4 "Великомостівська" було здано в експлуатацію з проектною потужністю 750 тисяч тонн вугілля на рік. За покладами "чорного золота" в той час шахта №4 "Великомостівська" була другою перлиною Львівсько-Волинського вугільного басейну.
55 років вагомий ювілей. За цей час поновлювали обладнання, змінювались керівники, але завжди були люди праці шахтарі. Саме вони щодня видобували нагора "чорне золото". За 55 років роботи колективом шахти "Відродження" видано нагора майже 42 млн. тонн вугілля і пройдено майже 317 кілометрів гірничих виробок. Для того, щоб інші умілі руки взяли зі землі багатство її надр, йдуть спочатку прохідники. На шахті немає легкої роботи, але й важчої, ніж у прохідників, теж немає. Найвищого видобутку вугілля було досягнуто в 1976 році 1263490 т (директор Валерій Дюмін) та у 1984ому 1283057 т (директор Віталій Червяков). Найкраще досягнення по проведенню гірничих виробок було у 1965 р. Пройдено 12631 погонних гірничих виробок, з них понад план 308 погонних метрів. У той час прохідницькі бригади очолювали Петро Кондратенко і Микола Мицик, а бригадирами були Євген Мельничук, Степан Загорський та Іван Голодюк.
Добре відомі в басейні імена інших керівників прохідницьких дільниць, а саме: Юрія Усенка, Мар'яна Марка, Євгена Ушакова, Василя Скирти, Ібрагіма Мургузова, Віктора Трищука. Сьогоднішнє молоде покоління прохідників шахти гідно несе славу своїх попередників. Андрій Куц, Андрій Ахтянкін, Сергій Якуц, Олег Васьов, Андрій Фенцик, Андрій Концеград роблять все для того, щоб дільниця прохідницьких робіт кілька років поспіль достроково виконувала річний план проходки.
Шахта славиться трудівниками, для яких шахта це усе життя. Що не ім'я то легенда. Начальники вуглевидобувних дільниць: Володимир Кобильський, Євген Уланов, Олексій Кузнєцов, Олег Ковтюк, Анатолій Михайлов, Володимир Коломієць, Богдан Старий, Олександр Бушуєв, Іван Висоцький, Ярослав Котис, Сергій Руденко, Олександр Троцько, бригадири гірників очисного забою: Микола Школяренко, Сергій Смолов, Василь Піхоцький, Олександр Овчінніков, Федір Белінський, Михайло Мавдрик, Федір Нестерук, Ярослав Гіщак, Іван Мацків, Віктор Шевчук, Василь Бенько, Роман Боднар, Михайло Козакевич та багато інших шахтарів кували трудову славу копальні.
З 1998 року і до сьогодні, з маленькими перервами, керує копальнею "Відродження" Павло Овчінніков. Він людиналегенда, постійно дбає про працівників, намагається покращувати обладнання на шахті, тому його праця не є марною. Заслуги керівника копальні відзначені на високому рівні: він нагороджений знаком "Шахтарська доблесть", а також удостоєний звання "Заслужений шахтар України", є повним кавалером знаків "Шахтарська слава". Директор жартує, що цьогоріч досягне "повноліття" 18 років на керівній посаді.
У нас чудовий колектив, своїх шахтарів і шахтарочок дуже люблю. Ми самі здатні заробити на хліб, тому не хочемо стояти з простягнутою рукою. Шахтарі щодня спускаються під землю, ризикуючи власним життям, видобувають нагора "чорне золото", а, в результаті, виходить заборгованість по заробітній платі. Мені ніяково дивитись в очі своїм працівникам, бо ж вони не ліниві, заробили гроші, а їх не виплачують. Ми проти страйків, всі шахтарі добре знають, що після простою на шахті дуже багато зусиль необхідно докласти, щоб знову запустити видобуток вугілля. Але, з іншої сторони, за ними сім'ї, дружини, діти, які залишились без шматочка хліба. Без підтримки держави ми не виживемо. Наша копальня практично не страйкувала, однак ми підтримуємо вимоги шахтарів "Степової", бо зарплатню треба виплачувати вчасно", говорить директор шахти Павло Овчінніков.
Незважаючи на важчі умови виживання, директор шахти і очолюваний ним колектив налаштовані оптимістично. Запитала, яких кращих працівників можна відзначити? На що Павло Віталійович відповів: "за 55 років роботи шахти на її теренах пропрацювали майже 15 тисяч людей. І про кожного хочеться сказати добре слово, подякувати за шахтарську працю. В нас усі найкращі".
Вугільники дільниці №4 завжди були і є в перших рядах вуглевидобувників. Колектив постійно працює в тисячному режимі і досягає найкращих результатів. Варто сказати багато добрих слів і про роботу дільниці шахтного транспорту. Так, вони не дають вугілля, але супроводжують шахтарів з перших хвилин, коли вони сідають у кліть. Трудовий колектив на чолі з Петром Солодким, Євгеном Подревським, Станіславом Мевшою ніколи не підводив шахту.
Ветеран Дмитро Мигаль пропрацював начальником дільниці вентиляції і техніки безпеки понад 30 років, а на цій шахті трудився з 1963 по 2006-ий. Свою дільницю він передав у надійні руки молодого спеціаліста Романа Садовського, який продовжує традиції попередника. Ветерани також добре пам'ятають 1979 рік, коли бригадир гірників очисного забою Сергій Смолов став лауреатом Державної премії за досягнення високого навантаження на комплексі КМК-97.
Добре трудились та трудяться механіки Петро Швець, Василь Єфремов, Василь Роговський, Роман Іваневич, Богдан Солодкий, Віктор Федонюк. Ветерани пам'ятають високих професіоналів у своїй справі Михайла Гамаля, Віктора Щербака, Григорія Дзися, Віктора Тихого, Віктора Цимбала, Григорія Сподарика.
Хороших слів заслуговують і працівники дільниці по монтажу, демонтажу та ремонту гірничо-шахтного транспорту. Боєздатний колектив під керівництвом Сергія Коваця гідно справляється з виробничими завданнями, пам'ятаючи, що їх попередник Володимир Кондюх та дільниця, якою він керував, досягнули рекордних темпів монтажнодемонтажних робіт.
Дільницю технологічного комплексу на поверхні очолює ветеран шахти Борис Маковецький грамотний фахівець, хороший організатор виробництва. Ветерани шахти Василь Богуцький, Сергій Миронов та інші докладають максимум зусиль, щоб видобуте вугілля вчасно дійшло до споживача.
За 55 років шахту очолювали Борис Скіпін, Валерій Дюмін, Ярослав Наливайко, Віталій Червяков. Вагомий вклад зробили і головні інженери Володимир Дмітрієв, Валерій Рудін, Сергій Нестерук, Микола Гнатишак, Віктор Шайтан, Ярослав Савка, Василь Синевич, Олег Соломяний.
На шахті "Відродження" тісна співпраця між керівництвом, колективом і профспілками. Тому розуміють, що колектив живе не тільки роботою, тут організовують відпочинок шахтарським родинам на базі відпочинку "Світязь", який очолює ветеран праці, кавалер ордена "За заслуги" ІІ ст. Віктор Трищук. Мають також свою робітничу їдальню, сучасний дитячий садочок, медпункт.
Пишаються на шахті і єдиним Героєм України у ДП "Львіввугілля" Сергієм Руденком. У 2007-ому він був начальником дільниці №4, коли йому присвоїли це почесне звання.
Наші шахтарі до того ж патріоти. Сотні працівників побували на Майдані під час Революції Гідності, під час розстрілів. А коли розпочалась неоголошена війна на сході України, вони добровольцями пішли захищати рідну державу. На даний час тринадцять гірників копальні "Відродження" призвані на строкову службу в Збройні сили України, а 29 перебували та ще досі перебувають в зоні АТО. Їх разом з профспілками ми підтримуємо, як тільки можемо. Купували для них берци, бронежилети, форму та інші необхідні речі. Ми постійно підтримуємо з ними зв'язок, телефонуємо. Як тільки є якась потреба відразу допомагаємо. Уже тричі усі шахтарі перераховували одноденний заробіток для потреб наших військових. Не покидаємо також родини мобілізованих та сім'ї загиблих шахтарів, зазначив директор шахти Павло Овчінніков.
А на запитання, чи приймають на роботу на шахту, він відповів: "На жаль, не маємо змоги розширювати виробництво, тому прийому на роботу немає. Іноді приходять юнаки, навіть ті, що побували в АТО, просяться на роботу, а я, на жаль, кажу, що не має вільного місця, бо відсутня плинність кадрів, всі стабільно працюють. Лише щорічно з Червоноградського гірничого технікуму беремо на роботу кілька молодих спеціалістів".
Важкі і славні 55 років історії шахти "Відродження" пролетіли, як один день. Були і успіхи, і невдачі, вітання і слава, гіркі дні нестабільної роботи та заборгованості із зарплати, а також великі перемоги. Все це позаду, а попереду, хочеться вірити, злети і відродження, нові шахтарські виробки і виконання планів. Хай щастить вам, шахтарі і шахтарочки, продовжуйте творити славну історію копальні "Відродження".
Ольга ДИЛИН.
