Поштове відділення в Тартакові розташоване в центрі села, в ошатному невеличкому будинку. На стійці привертають увагу кольорові обкладинки різноманітних журналів, газети, на стелажах – різні товари: олія, пакувальний та туалетний папір, солодощі… З самого ранку сюди приходять селяни. І того листопадового дня, коли зайшла сюди, місцева жителька саме оформляла передплату на газети. Цікавлюся, які видання вона хоче мати вдома, і чую: газети «Експрес», «Порадник господаря», журнал «Сільський вісник». Галина Костюкова каже, що звикла до цих видань, передплачує їх роками.
Запитую у завідувача відділення Оксани Курман, скільки видань передплачують селяни. «700 газет та журналів, – відповідає жінка, – в тому числі 120 примірників районного часопису «Голос знад Бугу». Найчастіше люди передплачують «Експрес», «Високий замок» з додатками, «Рецепти господині». Журнали більше купують, такі як «Жінка», а також дитячі – «Колосок», «Колосочок». До речі, щоб передплатники не шукали індекси потрібних видань, ми переписали найпопулярніші, і люди швидко знаходять їх за списком. А ще багато газет продаємо вроздріб. Також замовляємо різні необхідні людям товари: найчастіше купують печиво, шоколадки. Старші люди не часто купують солодощі, а вже коли листоноша принесе пенсію, то радують себе смаколиками. Добре йдуть кукурудзяні палички, дехто по 810 пачок відразу купує, олія. В господарстві завжди потрібні порошки для прання, засоби для миття посуду. Словом, замовляємо все, що потрібно людям. Пенсіонери тішаться, що не тільки пенсію, газети, а й товари їм приносять додому. Жаліють листонош, що їм доводиться стільки всього носити».
А листоноші, звісно, знають людей на своїх дільницях, їхні потреби, збирають і виконують замовлення. Їх тут працює четверо – Ольга Пазюк, Ганна Євуш, Марія Басалик та Ольга Романюк. Як розповіла п. Оксана, більше десяти років працює листоношею Ольга Пазюк, вона вміє підійти до людей, завжди продає багато газет та товарів. Крім Тартакова, листоноші обслуговують Борок, Копитів, Романівку. Будь якої пори, за будьякої погоди жінки вирушають велосипедами на свої дільниці, щоб принести людям газети та журнали, повідомлення на посилки та бандеролі, необхідні в господарстві товари. А ще – розповісти сільські новини, просто погомоніти з одинокими…
– Колектив у нас дружний, працьовитий, – продовжила розмову п. Оксана. – Жінки стараються всю роботу виконувати якнайкраще, у всьому задовільняти селян.
Добру школу пройшла і Оксана Курман. З поштою пов’язала своє життя ще у далекому 1992ому. Декілька років працювала у Сокалі, потім підміняла листонош по селах, народжувала і виховувала дітей, і ось вже рік – у Тартаківському поштовому відділенні. Завжди привітна і спокійна, вміє так обслужити відвідувачів, що вони виходять звідси задоволені, з хорошим настроєм. Пані Оксана розповіла, що чимало жителів села працюють за кордоном, висилають дітям, рідним бандеролі. А ті їм шлють вишивки, диски, фотографії – щоб бачили чим живуть рідні. Наче на підтвердження її слів, у відділення зайшов старший чоловік – за посилкою для внука. Пані Оксана швидко знайшла її і віддала односельчанину. А ще селяни платять тут за комунальні послуги, отож кожного місяця з 8 до 25 числа на пошті завжди людно. Сюди ж приносять зібрані по селах гроші і листоноші. Як зазначає завідувач, останнім часом селяни стали більше замовляти товарів поштою, серед них одяг, взуття тощо.
…Двері відчинились і в приміщення зайшов цілий гурт хлопцівстаршокласників. Випереджаючи їх запитання, п. Оксана сказала, що лотерею ще не привезли, сьогодні чекає. І пояснила мені: продала лотереї на 300 грн., а на 170 – були виграші, в одній лотереї не вистачило однієї букви, щоб її власник виграв 12 тисяч гривень. Тож хлопці набралися бажання і тепер прибігають на перервах по лотерейні квитки.
…Наближалась обідня пора, і я, побажавши хорошого дня, розпрощалась з п. Оксаною, хоча та відповіла, що практично не зачиняє відділення на обідню перерву, бо люди приходять і в цей час.
Валентина БЛУДОВА.
Фото автора.