Нова історія закупівель розпочалася у 2016 році з появою Закону України «Про публічні закупівлі» та системи Prozorro. Не зважаючи на те, що в більшості випадків українські нововведення сприймаються громадськістю досить скептично, цього разу все почало розвиватися за зовсім іншим сценарієм. Можливості системи були продемонстровані на міжнародному саміті, де вона отримала почесну нагороду. А, як відомо, міжнародне визнання діє на сприйняття значно краще, ніж довгі, нічим не обґрунтовані розмови та умовляння.
Отже, система Prozorro. Нічний жах для поціновувачів корупційних схем та справжній порятунок для власників малого та середнього бізнесу. Чому? Тому що раніше малому та середньому бізнесу не було місця у державних торгах. В них брали участь лише конкретні постачальники, постійні підрядники з гарантією утримання державного контракту в своїх руках та повною відсутністю конкурентів.
Зміни були колосальними. Їх можна порівняти хіба що зі знищенням дамби, яка не давала величезним обсягам води вільно текти у заданому природою напрямі. Постачальників, які раніше на очі не бачили державні контракти і які спочатку відносилися до нових можливостей з обережністю, можна зрозуміти. Але позитивні приклади та успішні договори, як завжди, зробили свою справу – скоро відомості про оновлену систему справедливої конкуренції в державних торгах стали загальною істиною.
Закон України «Про публічні закупівлі» ввів багато класифікаційних та процедурних уточнень. Наприклад, був зроблений поділ на надпорогові та допорогові закупівлі з огляду на бюджет предмета аукціону. Відкриті та закриті тендери означали відповідно торги для всіх та аукціони з певною кількістю запрошених постачальників. Предмет закупівлі може являти собою товар, послугу або роботу. Всі вони ідентифікуються за допомогою класифікатора предметів державної закупівлі, перекладеного з міжнародного CPV та адаптованого для українських реалій.
Пізніше було вирішено продовжити лінію розвитку Prozorro за допомогою введення нового напрямку – державні продажі. З цією ціллю була створена своєрідна модифікація, або «сестра Prozorro», як її дехто називає – Prozorro.Продажі. Вона швидко довела свою обґрунтованість, адже активів на продаж та оренду у держави було надзвичайно багато. Спочатку майно неплатоспроможних банків, потім активи держпідприємств, оренда приміщень та будівель. Потім оренда земельних ділянок для сільськогосподарських цілей та видобування нафти та газу, оренда вагонів, мала приватизація. Система Prozorro.Продажі довела, що поняття чесного аукціону цілком застосовне в українській торговельній сфері. І тенденція на її подальший розвиток лише посилюється.