Головна / Духовне життя / Богослужба на празник Введення в Теляжі на Сокальщині

Богослужба на празник Введення в Теляжі на Сокальщині

День був прохолодним, але ясним. По дорозі до Єрусалимського храму йшли Йоаким і Анна. «Туптуптуп, туптуптуп» – весело дріботіли поряд з ними ноженята маленької Марійки…

Як і годиться справжній сім’ї, йшли, ніжно тримаючись за руки та час від часу з любов’ю та усмішкою, поглядаючи одне одному у вічі – поспішали віддати борг Господу Богу нашому, як і належить добрим християнам.
Бо довго і ревно просили вони Господа подарувати їм можливість стати батьками, обіцяючи дитину свою віддати на службу Богові у Єрусалимський храм. І рівно три роки тому Господь зглянувся на їхні молитви та подарував їм, бездітним, найдорожче щастя – кохану Марійку…

«Туптуптуп, туптуптуп» – Марійка скорше за батьків здолала сходи Храму – а вже тут її радісними обіймами зустрічав первосвященик Захарій, батько св. Івана Предтечі. Тут Пресвята Богородиця перебувала тривалий час – аж до заручин зі св. Йосифом…

Празник Введення належить до дванадцяти великих празників. Він має один день перед – і чотири дні посвяття. Про нього маємо згадки від V ст., але аж через кількасот років, поки він став загально поширеним по цілому Сході. З проповідей на цей день Константинопольських патріархів, Германа (715730) і Тарасія (784806), випливає, що празник Введення був установлений у VIII столітті. Синайське Євангеліє з VIII століття, котре подарував до синайського монастиря імператор Теодосій ІІІ (715717), між дванадцятьма празниками згадує і празник Введення. Цей празник мають і грецькі богослужбові книги з IX століття. Із ІХ ст. його починає святкувати вся східна Церква. Синайський Канонар (збірник церковних законів) з IXX ст. подає празник Введення під такою назвою: «Празник Пресвятої Богородиці, коли була приведена в храм Божий, маючи три роки». Типіконом Великої Константинопольської Церкви (IXX ст.), день 4 грудня поданий як: «Собор Святої Богородиці, коли була передана своїми батьками і приведена у храм Господній від трьох літ». Евергетицький Типікон з XI ст. має службу Введення з перед – і посвяттям. Службу на цей празник склали Григорій Нікомидійський (IX ст.), Василій Паґаріот і Сергій Святогорець.

«Пречистий храм Спасів, прецінна світлиця і Діва; священний скарб Божої слави, днесь вводиться в дім Господній». (Кондак празника).

ДУХ БОГОСЛУЖIННЯ ПРАЗНИКА

Богослужба цього дня в радісних і веселих тонах оспівує подію входу в храм, прославляє гідність Божої Матері та звеличує велику жертву її батьків. Ця поезія у гарних порівняннях і символах оспівує богоматеринство, дівицтво, святість і заступництво Пречистої Діви Марії. Найчастіше славиться вона тут як Божий храм. Це алюзія до храму, в який її батьки приводять. Ось деякі вислови зі стихир і канона празника: «Ти храм Божий», «храм освященний», «храм, що має вмістити Сина Божого», «храм усіх Царя і престол», «храм живий святої слави Христа Бога нашого», «найсвятіший храм святого Бога нашого», «боговмістимий храм», «храм і палата», «храм, і палата, і живе небо».

Пресвята Богородиця, входячи в храм, хоча роками молоденька, але була зріла духом: «Трилітня тілом, – сказано у третій пісні канона, – багатолітня духом, ширша від небес і вища понад небесні сили, хай прославиться піснями Богоневіста». Вона є сповненням пророцтв Старого Завіту і слава Нового Завіту: «Ти пророків проповідь, апостолів слава й мучеників похвала, і всіх земних обновлення. Діво Мати Божа. Ми Тобою примирилися. Тому празнуємо Твій у храм Господній вхід, і всі з ангелами Тобі, Пречиста, співаючи кличемо: радуйся. Твоїми молитвами спасаємося» (Стихира вечірні). Через її входження радіє храм Господній, радіють ангели й люди: «Днесь Боговмістимий храм Богородиця у храм Господній приводиться і Захарія її приймає. Днесь святая святих радується, і хор ангельський таїнственно торжествує. З ними і ми днесь празнуючи, з Гавриїлом закличмо: радуйся, благодатна. Господь з Тобою, ти маєш велику милість» (Стихира вечірні). З нагоди небуденного торжества на честь Богоматері і свята Церква взиває всіх вірних до участі у празничній радості: «Прийдіть, усі вірні, – співаємо на стихирах литії, – єдину непорочну звеличаймо, пророками проповідану і в храм приведену, перед віками вибрану Матір, що в останньому часі сталась Богородицею. Господи, її молитвами, подай нам Твій мир і велику милість».

День 4 грудня в Теляжі теж можливо буде ясним та прохолодним…

Одне я знаю напевно: по дорозі до Телязького храму зустрінемося ми зі своїми односельчанами. Доєднаються до нас і гості – наші колеги та родичі з інших сіл та міст України. І маю також надію, що поряд з нами усіма будуть тупотіти і ноженята наших малих дітей – як колись тупотіли по дорозі до Храму ноженята малої Марійки. Бо як навчимо змалку – так будемо мати і на старість. І якщо хочемо добра для нашої Держави – вчимо наших дітей добру вже зараз. Через Віру і Церкву вчимо. Час віддавати борг Господу Богу нашому, час!

І ще одне я знаю, напевно, як колись зустрічав Марійку первосвященик Захарій – так і всіх нас знову і знову радо зустрінуть у нашому Храмі сам Господь Бог – у своїй не зримій присутності, любов нашої Божої Матері та наш славний отець Орест Рубель. З празником усіх Вас, дорога моя громадо! Слава Ісусу Христу! Слава Україні!

Ярослав КРАВЧЕНКО, Телязький сільський голова.

Голос Сокальщини на GoogleNews

Про Андрій Гаврилюк

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не опублікується. Необхідні поля позначено *

*

16 + 13 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

закрити

Ми виявили що ви користуєтеся Ad Blocker!

Для того щоб ми були незалежними потрібно так мало - відображати рекламу!