Кугаївську дерев’яну церкву Богоявлення Господнього, яка є пам’яткою архітектури національного значення і збудована у 17 столітті, цьогоріч планують почати реставрувати за бюджетні гроші
Наразі для початку робіт і виготовлення проектно-кошторисної документації у проєкті переліку заходів програми “Охорона, збереження і популяризація історико-культурної спадщини у Львівській області на 2021-2025 роки” Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА передбачив один мільйон гривень.
Довкола церкви в Кугаєві (охоронний № 475/1.2), що неподалік Львова, у Солонківській ТГ, 2012 року створили громадську ініціативу «Врятувати церкву в Кугаєві». Довкола старовинного храму, який місцева греко-католицька громада вже не використовує, зібралися громадські активісти та пам’яткоохоронці зі Львова та околиць.
У серпні 2013 року встановили у храмі охоронну та протипожежну сигналізацію. Волонтери ініціативи купили за власні та пожертвувані гроші новий дерев’яний ґонт на перекриття храму і дзвіниці. Вже готові й пиломатеріали для реставрації.
“Ми, учасники ініціативи, дуже вболіваємо за цей храм і будемо дуже раді, якщо він потрапить у список на фінансування. Для нас особливо знаково, що ми звернули на Кугаївську церкву увагу суспільства та влади не просто балаканням, ми діяли. Зрозуміло, що волонтерськи залучені гроші – десь тисяча, десь більше – це замало і заповільно для реставрації. Реставрація такої пам’ятки потребує комплексного підходу. Надзвичайно важливо, розпочати і завершити всі роботи, бо незавершена реставрація, з перервами у роботах, дуже швидко погіршує стан храму”, – каже голова обласного Товариства охорони пам’яток Андрій Салюк, який став співтворцем ініціативи “Врятувати церкву в Кугаєві”.
На жаль, не дожив до моменту, коли храм таки відреставрують, знаний український графік Богдан Сорока, який теж вболівав за долю церкви. Його альбом ліногравюр “Дерев’яні церкви Галичини” можна було отримати за пожертви на відновлення церкви до 2018 року.
Храм у Кугаєві – характерний зразок бойківського типу церков. Згідно з датою, зазначеною на одвірку, його збудували 1693 року. Реставрований коштом громади у 1874 році за отця Олександра Гориновича і провізорів Михайла та Василя Батогів (свідчить напис в інтер’єрі). Ремонт проводили тут також 1985 року. Тоді, зокрема, замінили ґонт. 1989 року наново помалювали. Церква тризрубна. Центральний об’єм увінчаний тризаломним, а два бічні — двозаломним наметовим гонтовим дахом. До вівтарної частини з півночі прибудовано ризницю. Зберігся іконостас 1702-1806 рр. роботи народних майстрів. Дзвіниця дерев’яна, каркасної конструкції, триярусна, з частково відкритим першим ярусом, датується XVIII ст.
Після будівництва у 1990-х роках нової мурованої церкви, храм використовувався рідко і поступово занепадав, через що потребує термінової реставрації. 2010 року на замовлення Обласного управління охорони культурної спадщини виконано проектно-кошторисну документацію, яка наразі вже не є актуальна. Цей проєкт передбачає підняття храму й заміну підвалин. Однак коштів на реставрацію наразі не було виділено і робіт не розпочато.
Загалом для відновлення храму, кажуть у департаменті архітектури і розвитку містобудування Львівської ОДА, потрібні не менше п’яти мільйонів гривень. Якщо врахувати процес виготовлення проєктної документації, її погодження у Міністерстві культури та інформаційної політики, а також отримання всіх необхідних дозволів на початок робіт, передбачених коштів має вистачити до кінця року. Продовжити роботи планують і наступного.
“Нагадаю, вже завтра депутати Львівської обласної ради мають намір затвердити нову програму з охорони культурної спадщини області на наступні 5 років. Відтак будуть затверджені і переліки об’єктів, які профінансують з обласного бюджету. Ми сподіваємося і на співфінансування від місцевої Солонківської громади. Відповідно до індексу податкоспроможності, вона не бідна. Тож спільно з комісією спадщини та туризму ЛОР, готуємо її керівництву відповідного листа”, – каже директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА Олена Василько.