«Прийдіть, вірні, побачимо де хрестився Христос, ходім далі на річку Йордань, на голос Того, що з невимовного милосердя свого з рук раба хрещення приймає і голосно до нього взиваймо: “Прийшов Ти й з'явився на Йордані освятити води”»
(Сідальний свята).
19 січня за Григорянським календарем свята Церква в Україні відзначає свято Богоявлення Господнє, яке в народі називаємо Водохрещенням. Початок святкування Богоявлення відноситься до часів апостольських. Про велич свята говорять святі отці церкви: в ІІ столітті Климент Олександрійський, в ІІІ ст. свої бесіди склали святі мученики Іпполітій Римський і св. Григорій Неокесарійський, святі отці ІV ст. – Григорій Богослов, Григорій Нісський, Амвросій Медіоланський, Іоан Злотоуст, Августин та інші архієпископи.
Коли Ісусові виповнилося тридцять років і коли настав час вийти Йому до людей зі своєю наукою, Він з Галилеї вийшов на річку Йордан до Іоана Хрестителя, щоб охреститися від нього. І, охрестившись, Ісус зараз вийшов з води. І ось небо розкрилось, і побачив Іоан Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос почувся із неба: «Це Син мій улюблений, що Його Я вподобaв…» (Матв. ІІІ, 16-17).
Церква у цей день звершує велике освячення води, яке буває двічі на рік. Благодать освячення води подається одна і та ж, як в надвечір’я, так і в самий день Богоявлення. Напередодні свята святкується «Голодна кутя» або другий Свят-вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять, а чекають, коли освятять воду. Перед святом звершується освячення води на спогад Хрещення Господнього, що освятив водну природу, а також хрещення оголошених (це ті, які ще не прийняли Хрещення), яке звершувалося у давнину в цей день, а в саме всято освячення води звершується на спомин Хрещення Спасителя. Водоосвячення в саме свято отримало початок в Єрусалимській церкві. Перед святом в церкві здійснюється освячення води, а в саме свято – на річках, джерелах і колодцях, бо Христос хрестився поза храмом.
Чин освячення води приписується євангелисту Матвію. Декілька молитов на освячення води написав св. Прок, архієпископ Константинопільський. Кінцеву будову чину освячення приписують св. Софронію, патріарху Єрусалимському. Богоявленська вода, освячена в Церкві, називається агіасмою – Великою святинею. Святість води, очевидно, для всіх проявляється і в тому, що вона довгий час зберігається свіжою довше. Ми її зберігаємо протягом року, але якщо тримаємо більше часу, то вона є збережена такою, як і в перший день освячення. Освячену воду використовують для окроплення Церков, наших будинків і приміщень, а ще – як духовні ліки для тіла і душі. Дозволяється пити тим, хто не допускається до святого Причастя, і навіть тим, хто ще не прийняв св. Таїнства Хрещення, але хочуть це зробити. З цією водою і хрестом священнослужителі в свято Богоявлення відвідують оселі своїх прихожан, окроплюють родину і помешкання, таким чином розповсюджуючи благословення на всіх дітей церкви Христової.
Володимир ЖАРСЬКИЙ,
священик, магістр богослів'я.