У СКОМОРОХАХ…
19 січня прихильники здорового способу життя і любителі зануритися в крижану воду з Сокаля та навколишніх сіл зібралися на Водохреще біля ставка в с. Скоморохи – на традиційні Йорданські купання, щоб випробувати на собі магічну силу крижаної води. Невдовзі тут було велелюдно: хтось прийшов підтримати «моржів», а дехто – подивитися дійство, яке відбувалося на озері цього дня. Тут були створені всі умови для безпечного купання. Про це заздалегідь подбали організатори – орендатор ставка Віктор Степанець та його син Андрій, які вирубали ополонку у формі хреста, зробили дерев’яні східці до води, біля них простелили, щоб не було слизько, килим. Праворуч від ополонки висипали стежку соломою, облаштували піднавіс для переодягання. Захід розпочався з Літургії, яку відслужив митрофорний протоієрей отець Ярослав Кащук, посвятивши воду. Він зазначив, що цього дня, на спомин про хрещення Ісуса Христа у водах Йорданських, у храмах відбуваються святкові богослужіння, а потім хрестом і молитвою освячують найближчі річки, озера та криниці. З цього часу вода в них стає цілющою і цілий рік дарує людям здоров'я й наснагу, захищає від лиха, наповнює життєдайною енергією. Йорданська вода має неабияку силу, і той, хто пірне у крижану купіль, буде весь рік здоровим духовно і тілесно. Отець Ярослав поблагословив сміливців на купання.
Невдовзі усі приймали слова вітань з Водохрещем від Скоморохівського сільського голови Надії Гібляк, яка побажала, щоб Хрещення Господнє принесло в кожну оселю радість, любов та здоров’я, розбудило приспані надії, зігріло всіх добром і щастям.
А далі взяв слово голова Сокальської районної ради Ігор Дацюк, який розповів, що уже вдев’яте сокальський неформальний клуб моржів є співорганізатором Йорданських пірнань у воду. Це не тільки пропаганда здорового способу життя, але й відродження наших українських християнських звичаїв. З давніхдавен свято Водохреща було для українського народу джерелом світлої радості, очищення душі, зміцнення віри в перемогу добра і сподівань на краще майбутнє. Нині це свято спільно організували Скоморохівська та Свитазівська сільські ради – на ставку між цими населеними пунктами. Ігор Дацюк закликав усіх займатися моржуванням не тільки на Водохреще, а й постійно, бо це корисно для здоров'я.
Поки моржі роздягалися, танцювальний колектив Ільковицького народного дому виконав український запальний танок. Присутні гарячими оплесками підтримували їх. Згодом один із танцюристів – Андрій Музичук, розповів, що йому вперше у житті довелося виконувати танцювальні «па» на льоді. Хлопець зізнався, що трохи боявся, як би не провалитися у воду.
А тим часом біля ополонки зібралися бувалі пірнальники – члени клубу сокальських моржів. Глядачі обступили озеро, фотографували сміливців. А бажаючих виявилось чимало. Серед них були голова районної ради Ігор Дацюк, один із засновників сокальського клубу моржів, доцент кафедри географії ґрунтів Львівського національного університету ім. Івана Франка, кандидат географічних наук Микола Пшевлоцький, начальник відділу освіти, сім’ї та молоді РДА Роман Монастирський, прокурор Сокальського району Роман Шарко, чимало депутатів районної та міської рад. Одухотворені їхнім прикладом, – бо першими показали, що така купіль бадьорить та повертає молодість, – чимало присутніх вирішили спробувати й собі.
Сім років занурюються разом з друзями в крижану купіль сокальчани Олег Ріжок, Віктор Олейчук та Ігор Піскляк. Вважають, що це – перевірка сили духу людини. Моржування – спосіб життя, що додає здоров’я. Спонукали їх зайнятися моржуванням друзі, які вже не раз приймали крижану купіль. Пан Олег розповів, що, відколи став моржувати, хворіє менше. А торік, завдяки загартуванню у воді, вилікував бронхіт. Тож радить всім спробувати. І як досвідчений морж радив новачкам, настроїти себе психологічно, бо розум керує нами і нашим тілом. Якщо людина готова духовно, то ніякий холод їй не страшний, коли сумнівається, то краще не пробувати, бо можна захворіти.
Серед екстремалів було й два десятки жінок. Особливий захват викликало занурення Лесі Войтович зі Сокаля, яка вже двадцять років постійно приймає холодні «ванни». Жінка каже, що жодні профілактичні ліки не зміцнюють імунітет так, як загартовування.
Рідні, друзі та знайомі підтримували словами та оплесками дітей і юнаків, які наважилися пірнути у крижану воду: надворі ж було мінус шість. А ті з усмішкою виходили з ополонки і швидко загорталися у рушники. Після виступу на льоді декілька юнаків з танцювального ансамблю теж пірнули в ополонку.
Цілющі Йорданські купання тривали під виступ аматорів художньої самодіяльності Скоморохівського та Перетіцького народних домів, які поставили вертеп, колядували та щедрували.
Не побоялись пірнути в покрите кригою озеро як дорослі чоловіки, так і жінки, діти та літні люди. Дехто не загартовується постійно, а є поціновувачем лише Йорданського купання. Чимало присутніх на озері зробили це вперше в своєму житті, піддавшись загальному настрою. Зробила крок назустріч власному оздоровленню з Божого благословення й Зоряна Балко.
Вилізши з ополонки, вона ділилася враженнями:
– Торік мій чоловік вперше занурився у воду. Потім розповідав про свої відчуття від купання у крижаній купелі. Цього року вирішила сама спробувати й скупалася на Водохреще. І не шкодую, бо залишилася дуже задоволеною. Це підвищило мою самооцінку, адже зважитись на таке може далеко не кожен. Тут хороша, тепла атмосфера, яка єднає усіх та додає гарного настрою. Недарма кажуть, що йорданське купання омолоджує людину, а якщо душа молода, то тіло не старіє.
Медики, які чергували на озері, спостерігали, як люди занурюються у воду. На щастя, ніхто не звертався по їхню допомогу.
Хто змерз після купання, міг зігрітися біля вогнища. Тут же можна було випити горнятко гарячого чаю, підкріпитися шашликами, пиріжками чи пампушками, або ж просто насолодитися святковою атмосферою. Святкування Йордану, яке розпочалось о дванадцятій годині, тривало аж до смеркання. Одні купалися та йшли, інші приходили. Тож свято вдалося. Воно всім додало настрою, а тим, хто пірнув у крижану купіль – бадьорості та енергії. Настрій передати важко. Його можна було лише відчути. Загальне піднесення, ніякого страху перед замерзлою водою і щасливі обличчя тих, хто наважився у неї ступити, надихнули багатьох через рік спробувати й собі приєднатись до давньої християнської традиції. А ті, хто хоч раз пірнув в ополонку на Йордан, кажуть, що вже ніколи не зможуть відмовитись від такої звички. З кожним роком кількість бажаючих пірнути у крижану купіль з головою, зростає. Адже ті, хто зробив це, відчули, що йорданська вода наповнила їхнє тіло життєдайною енергією.
Любов ПУЗИЧ.
Фото автора.
…І У КОМАРЕВІ
Цього року жителі села Комарів вирішили освятити ще й воду у місцевому ставку в урочищі Ставки. Підготувалися відповідально: упорядкували берег, спеціально для обряду у кризі вирізали ополонку у формі хреста, щоб можна було не тільки занурити хреста, а й скупатися в крижаній купелі. Зробили східці для сходження у воду, підготували ватру.
Ініціаторами проведення Водохреща виступили місцевий священик отець Іван, директор ПАФ «Білий Стік» Олег Іванчина та місцевий житель Степан Сироїд, підприємці. Не залишилась осторонь і сільська рада. Усі разом заздалегідь вибрали місце та розподілили обов’язки. Хтось мав підготувати ополонку, інші заготовити дрова. Олег Іванчина попросив у Великомостівського кінологічного центру польову кухню та придбав продукти, а сільська рада закупила одноразовий посуд. Тож у суботу, 19 січня, вже з самого ранку на березі ставка палало багаття, у трьох великих казанах кипіла вода на кашу, а запрошений кухар готував рибну юшку з коропів із комарівських ставків. Військові привезли палатку для роздягання, яку допомогли їм змонтувати місцеві хлопці. Разом поставили столи та лавки, зробили піднавіси. Щоб людям було тепліше, кругом берега й біля ополонки насипали соломи.
А о 12.00 годині сюди почали сходитись люди. Тут можна було побачити комарівців та жителів навколишніх сіл, і навіть з Червонограда та Сокаля. Їхню увагу привертала польова кухня з чаєм, рибною юшкою та гречкою. Священики – місцеві парохи: отці Іван та Роман, та гості: отці Олег з Червонограда та Володимир Жарський зі Сокаля – освятили воду у ставку. А тоді любителі зимної купелі, попросивши в Бога здоров'я, щоб цілий рік не хворіти, стрибали у крижану воду. В цей час біля ставка учні Волицької школи ставили «Вертеп». Цього дня майже 100 осіб пізнали обійми холодної води після освячення. Не менше було й спостерігачів. Згодом сюди приходили ще люди і пірнали. Серед них чимало жінок, дітей та літніх людей. Вони приходили сюди з родинами і поодинці. Різного віку та статі, але всіх об’єднувала одна мета – скупатися на свято Водохреща у посвяченій водоймі. Вдовільнившись процедурою холодного купання, «моржі» та всі бажаючі зігрівалися гарячим чаєм та глінтвейном біля ватри, смакували рибну юшку та гречану кашу. Всі дякували військовому кухарю за смачні страви та влучні жарти, які він щедро дарував присутнім. Навколо лунали колядки та щедрівки. Їх було чути на березі ставка аж допізна.
Такі веселі та гучні Йорданські купання жителям села Комарів вдалося організувати уже вдруге. І як торік, вони додали всім гарного настрою та стимулу до життя, а найголовніше – об’єднали громаду та викликали інтерес до старовинних християнських обрядів.
Надія БІЛИК, Волицький сільський голова.