Фестивалі та концерти

Гостинно відкрилась Белзька брама

Володимир МУХА, в. о. Белзького міського голови:

–  Ці два дні наше місто й справді широко  відкрило браму перед гостями, а ми – наші душі. Навіть не сподівалися, що на фестиваль з"їдеться стільки народу. Щиро вітали белзяни польських сусідів – з гмін Белжец, Мірче, Долгобичів, Криніце, Ульхувек, представників єврейської громади зі Львова.

До свята готувалися всі організації, підприємці, Державний історико-культурний заповідник, жителі міста: прибирали, варили, готували концерт…

Як заведено в українців, гостей зустрічали хлібом-сіллю, українськими стравами та напоями. Господині з училища, лікарні, кафе-бару "Леокс", школи, дитсадка напекли-наварили наших національних страв. Гості могли посмакувати борщем з пампушками, паляницями, варениками з картоплею, сиром, гречкою, млинцями…

Два дні місто вирувало емоціями, співало, танцювало, бавилося. Наші надії і сподівання справдилися: і гості, і жителі міста залиши-лись задоволені єднанням трьох націо-нальних культур. Приємно, що ми вийшли на міжна-родний рівень. Думаю, що цей фестиваль стане традиційним, а "Белзька брама"  надалі збиратиме ще більше гостей.

 Петро СИДОР, житель Белза:

– Такий фестиваль у нас відбувся вперше. Це було чудове свято Яке велелюддя, скільки усмішок і добра.  Як і більшість жителів міста, ми з дружиною  два дні приходили подивитися  виступи фольклорних колективів, згадували старі пісні, підспівували. Здається, ніби повер-нулись в свою молодість.

Такі фестивалі потрібні. Тим більше, що в ці дні змогли зустрітися  цілі родини, адже в Польщі нині живуть чимало колишніх белзян.

Марія ПОЛІЩУК, директор Сокальського БДЮТ:

– Чудове і радісне свято трьох культур – фестиваль "Белзька брама" залишило незабутні враження. Спілкування з митцями Львівщини, членами делегацій з Польщі і єврейської общини було приємним, дало багато для роздумів. Розмай вишиванок, осяйні усмішки, чудовий настрій,  прекрасні укра-їнсько-польсько-єврейські пісні, мелодії – все це було візитівкою фестивалю.

Тож дякуємо господарям – жителям  древнього Белза за тепло і гостинність. Дай, Боже, "Белзькій брамі" процвітати!

Ірина БЕНЬКО, жителька Белза:

– Колись в нашому місті жило багато поляків, євреїв. Моя мама, Марія Малко, – людина похилого віку. Ноги не ходять, але пам"ять має добру. Тож до неї часто навіду-ються приїжджі, розпитують про своїх родичів, знайомих.

– Чимало поляків, які народилися в нас, а тепер живуть в Польщі, не забувають Белз. Серед них є Кароль Шайнер та Мар"ян Білянських. Вони щороку, а п. Мар"ян і два-три рази в рік приїжджають в наше місто, відвідують рідні могили, обходять знайомих. І цього літа приїхали,  були ще і в дні фес-тивалю. Зайшли до нас. Як завжди, ми заспівали польською "Мястечко Белз", згадували і живих, і тих, кого вже нема . Разом з ними була і наша родичка з Польщі Єва Дароха. Вони ходили  в церкву на Замочку, помолилися. Фестиваль їх дуже розчулив. Ці люди для нас вже стали як родичі. Думаю, якби всі так єдналися, то в світі панували б спокій і мир.

Юзеф КУРОПАТА (гміна Мірче):

– Фестиваль чудовий, люди привітні, зустріли нас як рідних. Дуже гарні вироби, виконані цікаво і це мені подобається.

Лілія КОНОНЧУК, провідний методист районного Народного дому:

– Ми тісно спілкувались з поляками. Вони дуже вражені організацією,  програмою фестивалю. Серед них переважали люди середнього та старшого віку, а єврейська громада прислала навіть дітей. Надзвичайно цікавим був виступ капели з польського Белжеца (керівник  Зенон Спасович), шість чоловіків, як і грали на народних інструментах, і співали. Разом з ними була група господинь (Казимира Комадовська). Цікаво виступив фольклорний колектив "Тарніна" (Мар"ян Чех) – троїсті музики, десять жінок. Вони співали багато пісень першого дня і наступ-ного благали: будемо ще. Виконували й українські пісні. Їм підспівували, гаряче апло-дували.  Своєрідним був репертуар вокально-інстру-ментального ансамблю "Арабеска" з Мірче: він складався з циганських пісень. Жінки з цього ансамблю першими йшли до танцю, запалювали інших.  Взагалі, поляки вміють бавитися.

Єврейську громаду представляли члени Всеукраїнського благодійного фонду "Хасид-ар"є". Ми побачили виступи трьох колективів: "Аматор" (сучасного спортивного танцю), "Шерем" та вокального ансамблю "Шейне Мейделах". Гаряче аплодували глядачі "Аматору", який вико-нав п"ять єврейських танців. Вразило нас соло на акордеоні Костянтина Соколова, який виконав "Сільську польку". А ще – запальний танець "Єрусалим", в якому взяли участь три групи – старша, молодіжна, і дитяча.

Гала-концерт роз-по-чався бойовим гопаком у виконанні студентів  львівського університету фізичної культури, які вразили всіх своєю майстер-ністю. Закінчували концерт вихованці Белзької школи мистецтв фольк-міксом, в якому були представлені всі три культури – українська, польська, єврейська. Це було символічно: об"єднання трьох культур навколо народної творчості – пісні, живопису, танцю…

Галина ЦУХ, жителька Белза:

– Ми переживали, але свято справді вдалося. Було стільки усмішок, радості. Особливо для дітвори – повітряні кульки, морозиво, танці, салют… Вони слухали музику, пісні часів своїх  бабусь і дідусів і, мабуть, найбільше раділи. А старшим сподобався концерт, виступ фольклорних ансамблів, зокрема оркестру заслуженого ансамблю пісні "Галичина" зі Львова, народного артиста України Степана Степана. Всього й не згадати. Ми прекрасно відпочили, поспілкувалися, зустрілися родичі, яких розділяє кордон.

Ярослава ЗІНЬКО, жителька с. Заболоття:

– Мені фестиваль дуже сподобався. Тим більше, що мала можливість поспілкуватися з своєю подругою з Польщі Галиною Пасі-ковою, яка приїхала на фестиваль разом з своїми друзями. Ми гарно поспілкувалися, як і багато белзян, які мають родичів, друзів, знайомих за Бугом. І це прекрасно.

Лариса ФАРИН, начальник відділу культури і туризму Сокальської РДА:

– У княжому Белзі, який п"ять років тому відзначив своє тисячоліття,  відбувся чудовий фестиваль. Це – перша спроба не тільки в нашому районі, а й в області провести таке широкомасштабне свято, на якому були представлені три національні культури, адже історія Белза тісно пов"язана з польською громадою, єврейською общиною. Раніше в нас проводилися два регіональні фестивалі – пісенної дитячої творчості "Мамині зіроньки" та хореографічний "Свитазівські притупи". На "Белзькій брамі" вдалось показати як наш народ цінує свою історію, автентичність, як ми їх зберігаємо і передаємо наступним поколінням і як при допомозі фольклору   мож-на об"єднати культури різних народів.

Ми навіть не сподівались, що все відбудеться так яскраво, емоційно. ТРК "Сокаль" вела прямий відеорепортаж з фестивалю через Інтернет. І вже під час його проведення були дзвінки з Ірландії, Австралії. Тобто нас почули і побачили у всьому світі. Своїм успіхом фестиваль найперше завдячує белзькій громаді, міській владі, Державному історико-культурному заповіднику. Місто добре підготувалося до прийому гостей.  Фестиваль вийшов далеко за межі району, в ньому взяли участь колективи, народні умільці з Жовківського, Кам"янко-Бузького районів. Змістовними були виступи учасників науково-практичної конференції "Місто Белз. Історія трьох національних культур". Ми також вдячні організаторам фестивалю – Львівським обласним раді та адміністрації, управлінню культури і туризму Львівської ОДА, Сокальським районним раді та держадміністрації, відділу освіти.

Фестиваль став  справді міжнародним, об"єднав усіх його  учасників. Будемо його проводити й надалі.

Ольга МАМУЛАДЗЕ, директор районного Народного дому:

– Мене вразили виступи фольклорних колективів. Кожен по-своєму чудовий. А яких талановитих умільців маємо! Сокальщину представляли БДЮТ, Народний дім, неповносправні діти з Сокаля, Анатолій Покотюк , майстер-склодув із Завишні Володимир Олекса,  гончар Богдан Ямовий,  який підготу-вав емблему фестивалю та призи для її учас-ників, учні  художньої студії Белзької школи мистецтв (вони провели пленер)…. На таких святах розумієш, якою великою силою є культура.
*   *   *
Фестиваль закрився, гості роз"їхались. В блокнотах багатьох його учасників з"явилися нові адреси, прізвища. Когось запросили у Львів, хтось поїде виступати в Польщу, а хтось незабаром  знову приїде у Белз, де відчув дух єднання і братерства.
“Белзька брама” була забезпечена онлайн-трансляцією відео- та аудіо-зображень медіа-партнером – Інтернет та сервіс-провайдером мережі “Bestlink”.
Матеріал підготувала
Валентина БЛУДОВА.

 

 
Фото Василя Журавінського та Любові Шеремети.

Голос Сокальщини на GoogleNews