Агроновини

Що таке «brain stacking» і як новий TikTok‑тренд повʼязаний із роботою мозку

На платформі TikTok набирає популярності тренд під назвою brain stacking («стек для мозку»), який закликає менше користуватися смартфоном і частіше обирати офлайн‑заняття: читання, розвʼязування кросвордів, ведення щоденника, рукоділля чи настільні ігри.

Суть підходу в тому, щоб заздалегідь зібрати під рукою «стос» нецифрових активностей — книжок, журналів, зошитів, головоломок або матеріалів для вʼязання — і тягнутися саме до них у вільну хвилину замість автоматично брати телефон. Користувачі TikTok діляться відео, де в режимі таймлапсу показують, як по черзі займаються такими справами.

Практику популяризують різні контент‑креатори, зокрема блогерка @mandyrulez, яка у своїх «стеках» поєднує щоденникові записи, судоку та читання. Інші користувачі додають розмальовки, кросворди, проєкти з плетіння чи вʼязання. Спільною метою більшість із них називає бажання менше дивитися в екран і по‑іншому задіювати мозок.

Деякі автори підкреслюють, що традиційні поради «просто відкласти телефон» їм не допомагали, натомість спрацювало зробити корисні звички простішими й доступнішими за «погані». Частина людей практикує brain stacking зранку, інші — ввечері, щоб спокійніше засинати.

Фахівці відзначають, що такий підхід узгоджується з принципами когнітивно‑поведінкової терапії: замість покладатися лише на силу волі, пропонується змінювати середовище так, щоб бажана поведінка ставала максимально легкою. Клінічний психолог Теа Галлахер з NYU Grossman School of Medicine пояснює, що люди значно охочіше обирають дії, до яких простіше «дотягнутися» фізично.

Водночас експерти наголошують: сам тренд brain stacking поки що не вивчали в наукових дослідженнях. Психіатр і науковець Ciaran Michael Considine з Vanderbilt University Medical Center зазначає, що як цілісний «пакет» ця звичка не тестувалася, однак правдоподібно, що вона може допомагати зменшити час перед екранами й активніше залучати мозок.

Невролог Кліффорд Сіґіл звертає увагу, що використання телефону не є повністю «бездумним» — воно потребує координації рухів очей та рук і постійної візуальної й звукової стимуляції. Проблема, за його словами, радше в тому, що люди проводять у такому режимі надто багато часу, через що потенційні плюси зводяться нанівець.

Лікарі вказують на кілька можливих переваг brain stacking. По‑перше, це інструмент для зменшення безцільного скролінгу — людина отримує більше контролю над тим, як витрачає увагу, і частіше свідомо обирає читання, письмо чи головоломки. Такі заняття дають відчуття завершеності та досягнення — наприклад, коли вдається дорозвʼязати пазл або дочитати розділ книжки.

По‑друге, офлайн‑активності, що потребують зосередження й розвʼязання задач, залучають памʼять та мислення значно більше, ніж пасивний перегляд контенту. Considine нагадує, що саме така «зусильна» робота мозку асоціюється з формуванням так званого когнітивного резерву — здатності мозку довше зберігати функції попри вік або хвороби.

Хоча для brain stacking немає прямої доказової бази, є дані щодо окремих складових. Огляд досліджень за участю людей середнього та старшого віку, опублікований у Journal of Alzheimer’s Disease, показав: пасивні заняття на кшталт тривалого перегляду телебачення повʼязані зі слабшими когнітивними показниками, тоді як читання й головоломки — з кращими результатами. Інший великий аналіз 38 довгострокових досліджень виявив, що дозвіллєві розумові активності асоціюються з кращою памʼяттю та мисленням у пізнішому віці, а також зі зниженням ризику деменції й хвороби Альцгеймера.

Водночас автори підкреслюють: ідеться лише про статистичні звʼязки, а не про доведений причинно‑наслідковий ефект. Потенційна користь brain stacking описується як «ймовірна та малоризикова», і багато в чому залежить від того, чи залишаються обрані завдання справді цікавими й трохи складними, а не перетворюються на рутину.

Лікарі вважають, що brain stacking підходить майже всім, хто хоче спробувати, але важливо не сприймати його як лікування когнітивних порушень або гарантований спосіб запобігти деменції. Радять обрати ті заняття з «стека», які приносять задоволення й не є надто легкими, не витрачати гроші на зайві речі й сприймати це саме як корисну звичку з низьким ризиком.

Психолог Теа Галлахер додає, що не варто перетворювати цей тренд на ще один спосіб тиску на себе. За її словами, мета полягає не в тому, щоб безперервно «прокачувати» мозок, а в тому, щоб зробити відновлювальні та приємні заняття доступнішими у щоденному житті.

Інші фахівці нагадують, що корисно також іноді залишатися наодинці з думками й просто спостерігати за оточенням, а не постійно тягнутися до екрана чи навіть до чергової гри чи головоломки. Вони наголошують: повноцінний відпочинок теж важливий, і вільну хвилину не обовʼязково заповнювати активністю.

Загалом експерти сходяться на тому, що brain stacking може стати зручним способом менше сидіти в телефоні й частіше займатися аналоговими справами, які за даними досліджень повʼязані з кращим станом мозку в довгостроковій перспективі. Водночас його користь не варто перебільшувати, а сам тренд розглядають як одну з можливих допоміжних звичок на шляху до здоровішого стилю життя.

Новини партнерів
Голос Сокальщини на GoogleNews