Головна / Життєві історії / Де наша людяність?

Де наша людяність?

Минулого понеділка до редакції газети зателефонував актор, народний артист України Петро Бенюк, і схвильовано розповів про один епізод з життя, очевидцем якого був:

23 листопада, о 9 год. 20 хв. зі старої автобусної (вул. Тартаківська) відправлявся автобус за маршрутом «Сокаль-Спасів», 4638 ЕС. Все б нічого, люди заходили, платили за проїзд і сідали. А ось водій цього рейсу виштовхав з автобуса інваліда по зору другої групи Володимира Петровича Ксенюка з Тартакова. І якщо вже є пасажири з посвідченнями на безкоштовний проїзд, то хіба можна так ображати чоловіка? Потрібно зважати і на вік, а ще – старші люди ніколи за себе не заступаються, бо їх так виховали. Але чи не могли пасажири заступитися за інваліда? Звичайно, що так. Але в цьому випадку чомусь промовчали.

Можливо, і не завжди перевізникам компенсують кошти за проїзд людей пільгових категорій. Проте водіям не потрібно грубіянити, адже на місці цього чоловіка могли бути і їхні батьки. Що має статися, щоб люди в Україні заповажали одні одних?

На жаль, це не поодинокі випадки на Сокальщині, про що вже писав «Голос з-над Бугу». Скільки таке ще триватиме, коли навчимося поважати старших? 

Василь СОРОЧУК.  

 

 

Голос Сокальщини на GoogleNews

Про Андрій Гаврилюк

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не опублікується. Необхідні поля позначено *

*

11 − 6 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

закрити

Ми виявили що ви користуєтеся Ad Blocker!

Для того щоб ми були незалежними потрібно так мало - відображати рекламу!