…Торік вирішив провідати своїх родичів, які мешкають у Криму. Приїхав на Львівський залізничний вокзал, придбав квиток та пішов на перон чекати на прибуття поїзда. Тут було майже порожньо. Мою увагу привернула самотня постать вродливої молодої дівчини. Невдовзі з“ясувалося, що вона чекала на той же поїзд, бо їхала у моєму напрямку.
– Ти, мабуть, їдеш до мами? – перепитав її.
– Так, їду додому. Я давно не бачила її, – з сумом сказала юнка.
Я нагадав їй, що сьогодні День матері, тож варто купити для неньки, хоч одну троянду.
На те студентка відповіла: «У дорозі може куплю, а якщо не вдасться, то матуся і так мене прийме з любов“ю, бо не бачилися півроку».
Потім дівчина, сором“язливо, глянувши на мене, додала:
– А у мене є три мами, яких безмежно я люблю, шаную і в серці бережу.
Я здивувався, бо хоч уже чоловік у літах, не чув, що б у людини було три мами. Тож попросив незнайомку пояснити. І дівчина охоче продовжила: «Перша мама в часи далекі стояла під хрестом. На дереві розп’яли її сина та уквітчали його голову терновим вінком. Це Божа мати – мати всього світу, яка є у кожному серденьку. Ще маленькою я пішла до церкви і стала перед образом Пречистої Діви Марії аби вона благословила мене і прийняла за дочку. Друга мама – це рідна ненька, яка привела мене на цей світ, любила мене, леліяла, розуму навчала».
…Тут підійшов поїзд. Хто ж третя мама? – спитав її. Дівчина, піднімаючись у вагон, сказала: «Третя мама є у кожної дитини, навіть сиротини. Я вивчаю рідну мову солов“їну, та її закони, які так часто міняють. Як закінчу свою науку, віддамся їй до кінця. Служитиму їй своєю працею покірно. Третя мама – це Україна, їй я присвячу своє життя, і ніколи не зраджу, благатиму Господа за єдність нашу, за любов між людьми»…
…За вікном гуркотіли колеса поїзда… Я все думав про дівчину, яку зустрів на пероні та про її палкі слова. І справді ця незнайомка має рацію.
От би усі хлопці та дівчата думали так, як вона, тоді й нашу державу будували б молоді руки та такі гарячі серця, які переповнені патріотизмом до неї. Тоді б і наша Україна була багата та вільна.
Юліан ГОДІСЬ, житель с. Стремінь.