Перед тим, як розпочати розмову, Жвирківський селищний голова Іван Кошлай ознайомив мене з населеними пунктами. Звичайно, окрасами їх є церкви, Народний дім – у Завишні, дитсадок – у Жвирці, дитячий майданчик, школа і просто оселі мешканців з сучасним дизайном фасадів, огорож, подвір`їв. Змінюються наші села, стають ошатнішими, красивішими. І це попри суцільне безгрошів`я. Але в когось хтось із родини за кордоном, інші – беруть кредити, а хтось – бідує. Такі ж справи і в селищній раді: щось вдалося зробити, багато того, чого хотілося – поки що не вдалося. Про все це – працю, добрі справи і проблеми – наша розмова з Жвирківським селищним головою Іваном КОШЛАЄМ.
– Іване Степановичу, як і в кожного господаря у нашому районі, і Ви – не виняток, однією з найбільших проблем є дороги, які потребують ремонту…
– Ми розпочали з того, що всі вулиці Жвирки і Завишня взяли на баланс селищної ради. Зробили оцінку землі, план кожної вулиці, паспортизацію. Проте вдалося відремонтувати лише частину вуличних доріг, хоча на ці роботи нам виділено майже 300 тис. грн., а використали 150 тис. грн. Бо не можемо цих коштів повністю взяти. По вул. Полуботка у Завишні 300 м дороги покрили щебенем. Тепер її мешканці і в негоду можуть вийти з хати. Зробили поточний ямковий ремонт по вулицях Дорошенка, Морозенка, Миру, частково Садової. Дуже погана ситуація у нас з дорогами державної власності у Жвирці, це вулиці Мазепи, Б. Хмельницького, а особливо Першого травня, якою їздять важкі вантажівки: возять буряк, а також продукцію з підприємства «Сокме». Також у Жвирці дуже завантажена дорога по вул. Б. Хмельницького, якою курсує транспорт на Львів. Два роки тому верхній шар асфальту зняли. Проте знову з`явилися ями, а «Райавтодор» цю дорогу не ремонтує. Хоча вони звітували про те, що на дорогу на цій вулиці використали 30 тонн асфальту, але я його не побачив. Є розроблена документація, і вже занесли відповідні документи у казначейство для оплати на капітальний ремонт вул. С. Бандери. У 2012 році ми зробили капітальний ремонт на 200 метрах дороги на цій вулиці. Торік мали продовжувати далі. На жаль, зі свого рахунку не змогли взяти коштів. Ми заборгували 300 тис. грн. різним організаціям, хоча документи з червня 2013-ого у казначействі, але що з того? Роботи з ремонту дороги по вул. Полуботка оплачені коштом погашення податків підприємства «Соріс», яке їх виконувало. Нам вдалося зробити всі земляні роботи від залізничного вокзалу до вул. Морозенка, прокласти там асфальтну стежку і тепер людям зручно добиратися до автобусної зупинки.
Проблем на дорогах ще багато. Там, де є новобудови, треба підсипати сипучими матеріалами. Домовилися, що шахти дадуть нам шлак, але безкоштовно ніхто не буде робити. Хоча нам дуже допомагають підприємства «Ромас», «Соріс», ПП «Західний Буг», залізнична станція «Сокаль».
– Чи працюєте над благоустроєм населених пунктів?
– Як не тяжко з грошима, але продовжуємо роботи з благоустрою наших населених пунктів. Ось біля церкви у Жвирці зробили гарний тротуар, який веде до школи. Проклали майже 300-метрову асфальтну стежку до вулиць, які розташовані над Бугом, це: Степана Бандери і Стефаника, на що використали 30 тис. грн. Також розробляємо документацію на ремонт площі біля пам`ятника Тарасові Шевченку у селі Завишень, яку збудували ще у 80-их роках минулого століття, нині хочемо її осучаснити. За кошти з обласного бюджету встановили дитячий майданчик у Жвирці, а тепер плануємо спорудити спортивний у Завишні. Бо не роблю жодної різниці між Жвиркою і Завишнем, – то все мої виборці, мої односельчани, тож намагаюся нікого не скривдити і не обділити. Хоча Жвирка має більше проблем, бо є багатоповерхівки, старі приміщення барачного типу, а у Завишні – приватна забудова, тут треба більше звертати увагу на освітлення вулиць, ремонт доріг. Нещодавно зробили ремонт у Народному домі села Завишень, придбали музичну апаратуру, відремонтували дороги по вулицях Петрушевича, Франка, Полуботка, а дорогу Завишень-Жвирка – ще у 2011 році, але, на жаль, цим напрямком курсує багато транспорту, який розбив її.
У Жвирці проводимо каналізаційну систему, залишилось лише під`єднати до електропостачання насосну станцію по вул. Львівській. Врешті закінчилася епопея з проведенням каналізації по вул. Вокзальній, тепер лише просьба до мешканців, аби вони не викидали на вулицю непотріб.
Дошкільнята Жвирки з радістю відвідують дитячий садочок «Сонечко», адже приміщення перекрили новим дахом, спорудили котельню, оновили вхід і встановили нові вікна, в одній ігровій кімнаті за кошти спонсорів поміняли підлогу. Працюємо і далі над заміною вікон, хочемо, щоб нашим дітям було затишно і комфортно у дошкільній установі.
– Жвирківська селищна рада має своє житлово-комунальне підприємство, які послуги воно надає мешканцям населених пунктів і чи задоволені роботою його працівників?
– У нас працює КП «Житлово-комунальне господарство», яке надає послуги жителям селища: вивезення сміття, прибирання прибудинкових територій, вулиць. Особливо добросовісно на центральних вулицях працюють прибиральниці Данута Тутчак, Марія Полохайло, Ольга Мамчур. Поки що мешканці Жвирки та Завишня неохоче платять за вивіз сміття. Вони до цього не призвичаєні. Їм легше непотріб скинути десь у рови, що створює несанкціоновані сміттєзвалища. Звичайно, не всі вони несвідомі. Проте у Завишні – 350 будинків, а лише від 150-ти надходить оплата за вивіз сміття. У нас ціна така ж, як і в Сокалі, – 5 грн. 45 коп. Але райцентр має своє сміттєзвалище, а ми – ні. Будинкам барачного типу наш житлово-комунальний відділ надає лише одну послугу – вивіз сміття.
Нарікають жителі селища Жвирка та села Завишень на тарифи з надання послуг КП ЖКГ Жвирківської селищної ради. Нині діють тарифи, які прийняті згідно з чинним законодавством ще у 2009 році. Проте зараз вони нерентабельні, тому підприємство зазнає збитків. Адже піднялася ціна на пальне, збільшилася мінімальна заробітна плата. Усім треба усвідомити, що наші вулиці і навколишня територія є нашим обличчям, і ми всією громадою повинні підтримувати порядок і платити за надані послуги. Бо чисто не там, де прибирають, а де не смітять.
Також селищна рада розробила проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт шатрового даху житлового будинку №28 по вул. В. Івасюка в Жвирці. Роботи вже розпочалися, але тепер все залежить від надходження коштів.
– Чи працює селищна рада над програмою освітлення вулиць населених пунктів?
– Ще у 2006 році ми розпочали роботу з вуличного освітлення, проте нині багато лампочок вийшли з ладу, і нам потрібно їх більше аніж 60 штук. За кошти підприємців ми придбали половину, тож лише частково ця проблема знята. На жаль, досі на вулицях Симоненка, Федьковича, Кобилянської, Дружби немає вуличного освітлення, бо там стоять дерев`яні опори. Жвирківська селищна рада вже виділила кошти на технічні умови, та ще потрібно 30 тис. грн., щоб проектувати далі вуличне освітлення.
Жвирківська селищна рада має підписані угоди про співпрацю з гмінами Рахані, Тишовці Томашівського повіту Республіки Польщі. Громади цих сіл беруть участь у написанні проектів і перемагають. За сприяння Євросоюзу будують дороги, очисні споруди, народні доми… Кошти виділяють за дольової участі: 85 відсотків – Євросоюз, а 15 – громада, що є стимулом для участі у цих проектах. Місцеві громади Польщі дуже активні й відповідальні, чого не скажеш про наші. Делегація селищної ради не раз брала участь у святах польських друзів. Ми бачили активність сільських господинь, які свій вільний час проводять в осередку культури: вишивають, малюють, підтримують традиції. На жаль, наші люди пасивні. Я вже не кажу про кошти, хоча б мешканці біля свого подвір`я прибирали. По вулиці Івасюка є забетонований рів, який час від часу заростає травою, але покосити нема кому. Є справи, які стосуються усієї громади, якщо ми візь-мемося разом, то зможемо подолати ту чи іншу проблему. У нашому житлово-комунальному відділі є лише чотири працівники, які косять, але вони фізично з усім впоратися не можуть. Ось тут потрібна допомога й ініціатива громади.
– На жаль, Жвирка і Завишень потерпають від повеней, в деяких приміщеннях, а особливо у льохах, і влітку стоїть вода, та попри це, бачила, що люди зводять новобудови, населені пункти розбудовуються.
– У 2011 році Жвирківська селищна рада розробила проект та систему водовідведення, бо коли надходить час повені, то це нас може врятувати. Водовідвідна канава йде від господарського двору і до нафтобази, а далі – у Західний Буг. Бо підтоплення – то серйозна проблема Жвирки, Завишня: навіть влітку барачні будинки стояли у воді.
Розробляється документація на новий житловий масив, на так звану другу чергу житлової забудови, ще в 1994 році роздано рішенням сесії під забудову 120 земельних ділянок, виготовлено технічну документацію. Та змінилося законодавство, на цій місцевості археологи знайшли цінні знахідки – і тепер тут не можна споруджувати житлових будинків. З ініціативи селищної ради відбулося громадське слухання, виготовляємо проект відводу. І після отримання всієї документації, жителі зможуть звернутися до земельної комісії із заявами, щоб отримати земельні ділянки під забудову.
– Чи селище Жвирка має своє водопостачання?
– Мешканці Жвирки – від ріки Західний Буг до залізничної колії – у своїх оселях мають централізоване водопостачання. Ще у 2005-2006 роках ми проклали першу лінію зі Сокаля, а вже у наступних роках розгалузили її по Жвирці. Проблема в тому, що у нас щороку збільшується кількість користувачів водопроводом, бо є нова забудова, а вода з місцевих свердловин має великий вміст заліза і непридатна для пиття. Тому розроблено проектну документацію на водопровід вартістю понад 500 тис. грн. Вже багато робіт виконано. Тепер треба провести водопровід під залізничним полотном. Працюємо над документацією резервного водопроводу з Сокаля до Жвирки.
– Чи мешканці Жвирки, Завишня, особливо молодь, мають чим зайнятися у вільний час?
– Осередком культури у Завишні є Народний дім, бібліотека, а у Жвирці – філія районної бібліотеки. Дуже задоволений роботою працівників цих культурно-просвітницьких установ. Тут завжди організовують різноманітні заходи, сюди з радістю поспішає молодь. Працюють ентузіасти своєї справи, вже стільки років співає наш народний колектив «Хлібодар», є й інші мистецькі гуртки. А в бібліотеці у Жвирці маємо комп`ютери, проведено Інтернет, тут щодня дуже багато відвідувачів.
На запрошення керівника проекту «Фольк-music» народний хор «Хлібодар», учень Жвирківської ЗШ I-III ст. Назар Куртяник та колектив «Заспів» взяли участь у програмі Оксани Пекун на першому Наці-ональному телеканалі – представляли Сокальщину. Наших артистів вітали бурхливими оплесками. Ми щиро вдячні спонсорам ПП «Софас», ТзОВ «Ромас», ТзОВ «Київ-Захід», ПП «Західний Буг», Володимиру Куртянику, народному депутату України Степанові Курпілю та РО «Батьківщина».
Проте такої відданості не бачу щодо організації спортивних змагань, а особливо заняття футболом. На жаль, нині у нас споживацьке ставлення до спорту і до футболу, зокрема. На районних змаганнях наше селище представляв футбольний клуб «Буг», на його утримання ми спочатку виділяли 15 тис. грн. на рік. А останніми роками, на розвиток футболу ми запропонували 25 тис. грн., проте цієї суми футболістам виявилось недостатньо. У 2011 році до тих 25 тис. грн. вони попросили ще 12 тис. грн. Проте необхідно було профінансувати ремонтні роботи у дитячому садочку селища Жвирка. І ми вибрали дитсадок, бо це було гостре соціальне питання.
Маємо проблему з бензозаправкою, що на території Жвирківської селищної ради. Депутати ще у 2011 році прийняли рішення, яким заборонили продаж алкогольних і тютюнових виробів, зокрема, у нічний час. Проте вночі на заправці – співи, крики, розпивають алкоголь. Звертались до дільничного інспектора, але реагування не було. І депутати не виявили бажання разом з правоохоронцями взяти участь у рейді по нічних розважальних закладах.
– Дякую за розмову.
Розмову вела
Оксана ПРОЦЬ.
Фото автора.