Савчинська амбулаторія загальної практики сімейної медицини розташована в одній будівлі з сільрадою, поштовим відділенням, філією "Ощадбанку". Медичний заклад обслуговує 3222 мешканців, які проживають у селах Савчин, Гута, Опільсько, Бояничі, Теляж, Трудолюбівка, Гадківка.
В приміщенні затишно і тепло, тут, у сімейного лікаря, можна пройти всі процедури в комфортних умовах, а взимку не кутатися у верхній одяг і не боятися застудити немовля.
Головний лікар амбулаторії Наталія Мороз розповіла, що у цьому велика заслуга всіх працівників, які власними зусиллями роблять ремонт та бережно ставляться до медичної апаратури. Цей медичний заклад відчинив двері для своїх пацієнтів у 1976 році, а 2010го його реформували в амбулаторію загальної практики сімейної медицини, що розширило діапазон професійної діяльності сімейного лікаря в порівнянні з терапевтом… Тоді ж тут замінили 7 вікон на металопластикові.
– В амбулаторії працюють вісім осіб, розповідає Наталія Мороз. Медикаментами для надання першої невідкладної допомоги ми забезпечені. Маємо й необхідну, щоправда дещо застарілу, медичну апаратуру, більшість з якої привезли сюди, коли тількино відкривали лікарську амбулаторію. Діє денний стаціонар на 3 ліжка. Всі необхідні процедури пацієнтам проводимо в повному обсязі. Єдине, чого у нас нема це транспорту. За потреби для транспортування хворих викликаємо "швидку" з райцентру…
В сільській амбулаторії є реєстратура, маніпуляційна, кабінети сімейного лікаря, фізіотерапевтичний, профілактичних щеплень, стоматолога та оглядовий.
В фізіотерапевтичному кабінеті завжди достатньо пацієнтів, бо тут можна отримати процедури на апаратах: УВЧ, кварц, тубускварц, діадинамік, РАНЕТ, інгалятор, ультразвук, гальванічний апарат. Привітна медсестра Стефанія Богдан уважна та чуйна до дорослих і дітей. Через що малеча охоче приходить сюди знову.
В оглядовому кабінеті акушер Оксана Кобрин проводить профілактичні огляди жінок, а в сусідньому дільнична медсестра Людмила Пашкуцька оглядає немовлят і дітей. Саме за оглядом маленьких пацієнтів її й застала. Звільнившись, вона розповіла, що діти влітку, зазвичай, звертаються зі захворюваннями органів дихання, ангіною та травмами. Людмила Савівна стверджує, що за останній час народжуваність зросла в півтора рази проти минулих років. Нині в селах проживає вісім багатодітних родин, в середньому селяни мають по 23 дітей.
У 2013му на дільниці народилося 39 дітей, а цьогоріч за сім місяців 18. Всередині зустріла хвору, Марію Піхоцьку з Савчина, яка перебувала на денному стаціонарі. Старенька попросила: напишіть про наших медиків, вони того варті. І додала: "Ми дуже вдячні, що у нас функціонує цей медичний заклад. Рідко де у селах є такі. Нам нікуди не треба їхати. Тут приймає лікар, можна на місці, без черги, здати аналізи, зробити електрокардіограму, отримати фізпроцедури і навіть визначити рівень цукру в крові. Медичні працівники доброзичливо ставляться до пацієнтів. За потреби можна викликати лікаря додому. Через день приймає стоматолог. Він зуба полікує, а якщо треба й видалить. У нас є й аптечний пункт. Ще б медикаменти в аптеках були трохи дешевші або ж пенсіонерам давали знижку, бо ліки надто дорогі. Тоді б ми відчували турботу нашої держави про простих людей".
Задоволений роботою місцевих медиків й Савчинський сільський голова Василь Калька. Каже, що вони уважні й ввічливі до хворих, надають жителям кваліфіковану медичну допомогу, вболівають за село. Саме від них було найбільше заяв щодо освітлення сіл та ремонту доріг.
– До нас приходять і дорослі, і діти, розповідає фельдшер Валентина Козак. Нині було багато хворих з вірусними захворюваннями органів дихання. Ми виконуємо призначення лікаря. Якщо є якісь складні випадки, то відряджаємо до Сокаля.
Пані Валентина працює сільським медиком з 1979 року, починала фельдшером у ФАП с. Опільсько. Порівнюючи минуле і теперішнє, каже, що нині у медичному закладі значно покращилися умови праці, пацієнтам стало комфортніше. Вони можуть отримати значно більше медичних послуг.
Чимало професійних таємниць має сімейний та головний лікар амбулаторії пані Наталія.
– Мій загальний стаж роботи в медицині понад 30 років, розповідає вона про себе, а лікарем працюю з 1976. Для мене праця в цьому медичному закладі це моє життя.
Наталія Ярославівна зазначила, що амбулаторія має свої переваги: "Тут немає таких великих, як у поліклініці, черг. Лікар на місці намагається надати пацієнту максимальну допомогу чи то в амбулаторії, чи вдома, а тому частогусто відпадає потреба у відвідуванні вузьких спеціалістів. А найголовніше ми добре знаємо своїх пацієнтів і кожну сім'ю. І вони нам довіряють".
У розмові Наталія Мороз торкнулася й реформування в галузі охорони здоров'я. На її думку, ці зміни нічого доброго не принесли б для сільського населення, бо зводилися лише до розвитку різних медичних центрів в обласних містах. А людям потрібно, щоб вони на місці могли звернутися до лікаря і отримати фахову допомогу.
Пані Наталія шкодує, що пілотний проект з виявлення і лікування гіпертонічної хвороби закінчився. Це було добре і медикам, і людям, бо ті відчували турботу держави про них. Їм безоплатно давали лікарства від гіпертонії. Проект допоміг виявити чимало хворих на гіпертонічну хворобу, яка за останні роки дещо помолодшала. На цю недугу хворіє майже кожна третя особа. Медик констатувала, що проти минулих років побільшало хворих на серцевосудинні, гастроентерологічні недуги, вірусні інфекції. Вона вважає, що нині потрібно підняти престиж медичного працівника. Люди йдуть до лікаря тоді, коли захворювання вже прогресує, а за перших його сиптомів спішать не до лікарні чи амбулаторії, а в аптеку, купують медикаменти, які рекламує телебачення. Тому, замість того, щоб вилікуватися, вони лише пригашають хворобу. А мине деякий час, недуга знову нагадає про себе. Пані Наталія закликає селян не бути байдужими до власного здоров'я і звертатися до лікарів, проходити профілактичні медогляди.
– Можливо, в сільській амбулаторії ще не все так добре, як має бути, але я знаю, що буде краще, з ентузіазмом підсумовує нашу розмову Наталія Ярославівна. Адже треба починати реформування медичної галузі не на словах, а на ділі. На мою думку, саме такі медичні заклади реально наблизять фахове надання медичної допомоги до сільського жителя.
Любов ПУЗИЧ
Фото автора.