Головна / Наші інтервю / Плани на майбутнє фермерського господарства “Шанс”

Плани на майбутнє фермерського господарства “Шанс”

З весною у фермерів побільшало роботи, бо розпочалася сівба. Про сьогодення і плани на майбутнє наша розмова з керівником фермерського господарства "Шанс", депутатом районної ради Наталією Шамбровською.

– Пані Наталю, ознайомте нас з "Шансом"…

– Наше господарство має майже 500 га землі. Цілий рік, в основному, працює у "Шансі" п`ять осіб. Але під час жнив наймаємо більше людей. Поки що спеціалізуємося лише на рослинництві. Проте мій син пробує займатися свинарством, але поки що не у фермерському господарстві. Восени заклали надійний фундамент: посіяли п`ятдесят гектарів ріпаку, двадцять  жита, стільки ж ячменю і сто п`ятдесят пшениці. Весна у цьому році прийшла швидко, тож ми оперативно включилися у польові роботи та засіяли 20 гектарів бобів і майже три гектари гороху. Сіємо ці рослини перший рік. Пізніше плануємо посіяти сою, під яку підготували стогектарну площу. Ця рослина любить тепло. Плануємо також посіяти п`ятдесят гектарів цукрових буряків, до десяти картоплі та декілька соняшника. Його насіння та ріпаку фермерське господарство купує у фірмі "Піонер". І ми дуже ним задоволені. Торік вирощували гірчицю та льон, ними було зайнято по 30 га. У цьому році їх посіємо значно менше, бо вони потребують значних витрат та не є рентабельними. У 2014-ому ми ще й амарант сіяли, насіння якого дрібніше за мак. Дуже корисна амарантова олія, яка використовується у медицині. Його продали фірмі "Житомирбіопродукти", де перемелювали насіння на борошно і з нього випікали дуже поживний хліб, ціна якого досить висока. З досвіду зрозуміли, що нині вигідно сіяти не модифіковану сою. Чому ми займаємось різними культурами? Бо не вгадаєш, який буде рік, які будуть ціни. Тому практикуємо, на одному можемо втратити, а на іншому виграти.

– А як проходить посівна, чи є проблеми?

– Посівна дуже важка: пальне, тобто дизпаливо, дуже дороге. Міндобрива  теж ціни "кусаються". Але у цьому році ми потроху удобряємо поля. Ми взяли позику у ПАТ "Креді Агріколь Банк" майже 400 тис. грн. Бо що робити? Солярка закінчується, а нам її треба і треба. Колись, як привозив бензовоз пальне ми платили по 12 тисяч гривень, а тепер  п`ятдесят-шістесят. А його вистачає на днів десять. Також перерахували вже кошти на попіл, який привезуть з Вінниці. Ним підживляємо цукровий буряк, картоплю. Попіл привозять у великих мішках-бегах, то вони у три рази дорожчі за попіл. Щоб удобрити землю, то плануємо у цьому році більше висіяти гірчиці, щоб приорати.

– Пані Наталю, а чи маєте достатньо техніки в господарстві?

– У цьому році купили два нових трактори, то вже легше. А взагалі маємо п`ять тракторів і два комбайни. А цукровий буряк копали своїм причепним, але у цьому році будемо брати з цукрового заводу, бо він дванадцятирядковий і швидше справляться, думаю, за один день. Бо ми по два-три тижні копали. Також у цьому році, якби змогли взяти нормальний кредит, то, можливо, купили б комбайн. Мій син добре вивчив технічні можливості білоруського комбайна "Полєсьє".

– Ви за спеціальністю фінансист, а в господарстві потрібен і агроном, і механік…

– Так, я в господарстві веду бухгалтерію. Мій чоловік навчався у Лісотехнічному інституті, на Рівненщині працював за спеціальністю, а повернувшись в Скоморохи, деякий час був землевпорядником. Він землю знає, любить, розуміється в рослинництві і займається агрономією. А син закінчив сільськогосподарський університет у Дублянах, він  механік і техніка в його руках. І невістка наша  бухгалтер, то, думаю, після декретної відпустки вона займатиметься бухгалтерією. Отак працюємо родиною. 

– Дякую за розмову.

Розмову вела Оксана ПРОЦЬ.

Фото автора.

 

Голос Сокальщини на GoogleNews

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не опублікується. Необхідні поля позначено *

*

20 + 18 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

закрити

Ми виявили що ви користуєтеся Ad Blocker!

Для того щоб ми були незалежними потрібно так мало - відображати рекламу!