Головна / Наші інтервю / В ДП «Львіввугілля» журналісти регіональних ЗМІ зустрілися з керівниками цього підприємства

В ДП «Львіввугілля» журналісти регіональних ЗМІ зустрілися з керівниками цього підприємства

4 квітня в ДП «Львіввугілля» журналісти регіональних ЗМІ зустрілися з керівниками цього підприємства. На прес-конференції в. о. генерального директора ДП «Львіввугілля» Андрій ДЯЧЕНКО підбив підсумки роботи гірників за I квартал 2014 року, відповів на запитання журналістів.

Підкресливши, що він тут народився, виріс, працює у ЛьвівськоВолинському вугільному басейні, п. Андрій запевнив, що добре знає проблеми шахтарів і всім серцем вболіває за вугільний басейн. Далі він підбив підсумки роботи ДП «Львіввугілля» за I квартал цього року.

– З минулого року, коли прийшов П. Солонинка, робота на підприємстві, бачення ситуації кардинально змінились,– зазначив він. – Ситуація була загрозлива: якщо раніше ми завжди були на висоті, в числі п’яти кращих вуглевидобувних підприємств України, то потім все пішло на спад. Був ризик не вводити в дію очисні лави, відсутність очисної лінії, мали втрачати вуглевидобуток. Це могло призвести до спаду реалізації продукції, незабезпечення робочими місцями тощо. Та, на щастя, із зміною керівництва в травні минулого року була розроблена програма, дієві заходи, завдяки яким спільними зусиллями вдалося стабілізувати ситуацію і вийти на рівень 5,5 тис. тонн, тобто, якщо в жовтні минулого року у нас був ризик закінчити рік з 22,5 тис. тонн, то сьогодні маємо 5,5 тис. тонн вугілля. Якщо говорити про подальшу перспективу, то нині є складна ситуація з реалізацією вугільної продукції, що є стримуючим фактором нашої подальшої роботи. У нас є резерв у плані введення нових очисних вибоїв і збільшення обсягів виробництва. Але, на жаль, існує така проблема як профіцит вугілля. Якщо ввести дватри додаткові очисні вибої по шахтах «Відродження», «Степова», то видобуток вугілля може скласти 7,58 тис. тонн. Якщо це взяти по товару і загальному обсягу, ми можемо мати додаткових 50 тис. тонн рядового вугілля і в товарній продукції – десь 30 тис. тонн. Якщо брати в цінах, то ми можемо додатково заробити 30 млн. грн., які можна використати на нагальні проблеми. Треба відзначити, що в нас підготовлені гірничими роботами лави. До кінця року колектив ДП в змозі працювати на тих обсягах і тих показниках, які сьогодні маємо.

Минулого вівторка ми захистили економічну програму, в якій визначено, що ми сплатоспроможні і можемо забезпечити стовідсотково напрацювання коштів на заробітну плату для працівників нашого підприємства.

Далі А. Дяченко відповів на запитання журналістів і, зокрема, наголосив на плідній співпраці з Сокальською владою.

– Ви говорили про профіцит вугілля. Чи працюєте над тим питанням, щоб збувати вугілля не лише державі, а й приватним структурам?

– Ми готові співпрацювати з приватними структурами і працювали з ними дуже успішно. Не хочу коментувати деякі речі, ви можете почитати на нашому сайті «Шахтар Галичини» інтерв’ю міністра галузі Ю. Продана. Там чітко написано: вийшов Наказ №237 по Міненергвугілля, де є таке – вилучити як корупційну складову посередників. Тобто маємо бути впевнені, що при реалізації вугілля буде відсутня корупція. Ми повинні вилучити корупційну складову і зменшити фінансове навантаження держави на видобуток вугілля. Потрібне тільки принципове рішення і законність виконання цих пунктів.

– Якою є чисельність працівників ДП «Львіввугілля», яка чисельність управлінського апарату і чи плануєте скорочувати управлінський апарат або проводити інші заходи як того вимагає антикризова програма України?

– В антикризовій програмі не вказано про скорочення. Якщо ми не забезпечимо людей робочими місцями, обсягами робіт, отоді виникне таке питання, як один із заходів антикризової програми. Нині ж, як я вже казав, при цих обсягах і при цих роботах поки що скорочень не буде, зрештою, надіюсь, що взагалі не буде. Нині у нас працює 10,5 тисячі осіб, а в апараті управління разом зі всіма – охоронцями, прибиральницями – десь 170 осіб, а сам апарат – начальники відділів, управлінь і спеціалісти – біля 140 осіб. Для того, щоб скорочувати людей, потрібні підстави. На сьогодні, враховуючи наші перспективи, їх нема.

– Чи матимуть тоді роботу на вугільних підприємствах цьогорічні випускники ліцеїв і коледжів?

– Можуть бути впевнені, що матимуть роботу, бо для цього і є гірничобудівельні ліцеї – щоб забезпечити кадрами ЛьвівськоВолинський вугільний басейн. Наприклад, в минулому році у нас була дуже серйозна ситуація, був період без жодних конструктивних рішень. Нам, зокрема і мені, як голові державної комісії по захисту дипломних робіт у Червоноградському гірничому технікумі, було важко спілкуватися з випускниками, бо перше питання було: чи забезпечимо ми їх роботою. Я завжди казав генеральному директору, що їх треба брати на роботу. П. Солонинка мене почув і ми стовідсотково взяли тих, хто хотів працювати на шахтах ДП «Львіввугілля». Й надалі політика буде такою, щоб діти, які закінчили навчальні заклади, були впевнені, що вони будуть працювати.

– Скажіть, будь ласка, чи ліквідовані перепони на шляху реалізації вугілля на електростанції, з певних політичних мотивів, або які належать провладним особам? І чи налагоджена робота з комунальниками?

– Будьяка дія, направлена проти народу, проти зниження його рівня життя, це вже є політичне питання. Але не потрібно все прив’язувати до політики. Так, сьогодні існує складна ситауція з реалізацією вугілля. Це – загальнодержавна проблема. Ці питання розглядаються на всіх рівнях. Для того, щоб вийти на ті обсяги, які нам необхідні, потрібно, щоб кінцевий продукт – кіловат електроенергії – мав збут. Якщо цього нема, то відповідно і виникає ось цей ланцюжок. Сьогодні це питання стоїть на першому місці в Міненергвугілля. Думаю, що це – питання часу.

Зі зміною керівництва люди на місцях ще не дійшли правильного рішення. Що стосується комунальників, ми розраховуємося зі всіма, принаймні, мінімум, який можемо, даємо. Недавно спілкувався з Червоноградським міським головою Ігорем Чудійовичем, він абсолютно розуміє питання оплати за житловокомунальні послуги – за воду, за тепло. Можу назвати такі цифри. Якщо в минулі роки з комунальниками, принаймні, Червонограда, Сокаля, розраховувалися в сумі 200250 тис. грн., то сьогодні ми вже вийшли на 450 тисяч. Так, є значні борги, але наше бачення – робити кроки назустріч, нехай невеликі, але які мають забезпечити нормальне функціонування міста, не погодинно надавати воду, світло, а щоб люди дійсно відчували комфорт. Повірте, нам також дуже багато винні, в нас є теж дебітори, але ми існуємо нормально. І надалі будемо працювати в цьому напрямі.

– Пам’ятаємо старі часи, коли котельні працювали на вугіллі. Скажіть, будь ласка, наскільки реальним є повернення до цього і наскільки це би було корисним для ДП «Львіввугілля»?

– Якщо говорити з точки зору пересічного громадянина, ми пам’ятаємо, коли була котельня першої Червоноградської шахти, коли вітер дув із заходу на схід. Повертатися до спалювання вугілля в котельнях, напевно, з точки зору екології і технології неправильно. Якщо виходити на нові процеси спалювання вугілля – це було б правильно. Колись так робили по Добротвору. Це інша справа.

– Скажіть, будь ласка, як зараз відбувається співпраця з центральною збагачувальною фабрикою? Яка зольність вугілля і як ви працюєте над тим, щоб її знизити?

– Поперше, зольність не є такою важливою складовою, цей процес не будемо обговорювати, що маємо збільшити чи зменшити, – це залежить від ситуації, яка складається на вугільному підприємстві, умов відпрацювання запасів. Подруге, в нас є деякі напрацювання, які дають змогу знизити якийсь відсоток. Що це дає? Це дає вихід товарної продукції, тобто збільшення концентрату. Цей процес керований. Ті запитання, які ви задаєте, пов’язані з проблемою відвантаження, яке стримує наш розвиток. Це перше, що не дає нам дивитися у завтрашній день. Що стосується фабрики, маємо ділові відносини, я вже двічі зустрічався з директором фабрики, є розуміння з усіх питань, ми готові спілкуватися і, наскільки знаю, останнім часом не виникає проблем, як чотирип’ять років тому. У нас сьогодні нормальні стосунки, як з будьякими іншими партнерами.

– Які шахти зараз є найпроблемнішими і які можуть бути закриті, скажімо, через п’ять років?

– Про закриття шахт не хотів би говорити взагалі. З тієї простої причини, що ДП «Львіввугілля» є найбільшим платником податків у Львівській області і це не секрет, є сьогодні містоутворюючим підприємством. Кажу це, бо сам живу в Червонограді і в мене також болить душа за місто. В нас припинився процес закриття шахт. Були закриті шахти «Великомостівська №5, «Бендюзька», «Великомостівська» №2 і, на жаль, потрапила шахта «Візейська» в той список. Нас підводили під закриття шахти «Зарічна». Але вдалося переконати, що будьяке підприємство має право на існування, якщо воно приносить користь і в першу чергу дає робочі місця. Сьогодні «Зарічна» видобуває 300 тонн сокальського вугілля і в перспективі вона може працювати ще дватри роки, що дозволяє плавно перейти до вивільнення людей і їх працевлаштування. Сьогодні треба говорити не про закриття шахт, а про цивілізоване призупинення їх роботи і перехід людей на інші підприємства. Ризику закриття як такого нема, все залежить від політики держави. Навпаки,
нині потрібно будувати шахти.

– На сайті «Міненергвугілля» є список підприємств, які підлягають приватизації, і шість підприємств ДП «Львіввугілля» потрапили до нього як такі, що підлягають підготовці до приватизації, окремо там йдеться про «Степову». Яка ситуація зараз?

– Ситуація не змінилася. Фонд майна і вищі структури ставлять питання, що шахта «Степова», напевно, не буде в концесії. А решта все постарому.

– Як Ви до цього ставитесь?

– Якщо дійсно прийде інвестор, який готовий вкласти кошти і покращити умови, тобто вкласти кошти на технічне переоснащення, забезпечити робочими місцями людей, я однозначно ставлюсь до цього позитивно. Дії уряду спрямовані на зменшення навантаження на державний бюджет. Тож не потрібно боятися інвесторів. В Україні є приклади приватизованих шахт – і нема нічого страшного. У нас успішно працюють шахти по «Волгоградвугіллю», я там був, де вклали 48 млн. євро в комплекс установки, яка працює на малопотужних пластах, добуваючи з лави 3,5 – 4,5 тис. тонн вугілля.

– Наскільки зараз кризова ситуація вплине на державну підтримку ДП «Львіввугілля» і чи передбачається підтримка вугільної галузі?

– На сьогодні держава виконує всі свої фінансові зобов’язання щодо підтримки ДП «Львіввугілля». Це стосується покриття видатків на собівартість державної підтримки на електроенергію, тобто основних видатків. Наше підприємство нормально функціонує завдяки державній підтримці.

– Непросто йде приватизація гуртожитків у Червонограді, є багато проблем. Як думаєте їх вирішувати?

– Проблем не бачу, є звичайна рутинна робота, передача триває, вона мала би бути вже давно закінчена, тому що це перший крок, щоб зняти навантаження на тонну вугілля. Два гуртожитки вже передали на баланс міста. Я дякую владі, що розуміє цю ситуацію. Так, є там деякі питання, які ми вирішимо в процесі роботи.

– Чи є програма погашення боргу перед комунальними службами Червонограда?

– Так, борги є. Як я вже казав, ми будемо робити все, що в нашій силі і змозі, щоб місто і надалі нормально функціонувало: щоб люди мали воду, світло. Але чомусь ніхто не говорить, що наше підприємство надає допомогу в благоустрої міста, щоб знизити навантаження на місцеву владу і дати їй змогу займатися іншими питаннями.

На закінчення П. Андрій привітав усіх з Великодніми святами і побажав поважати один одного, допомагати один одному, щоб українцям жилось комфортно у своїй державі.

Записала Валентина БЛУДОВА.

Голос Сокальщини на GoogleNews

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не опублікується. Необхідні поля позначено *

*

three + 6 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

закрити

Ми виявили що ви користуєтеся Ad Blocker!

Для того щоб ми були незалежними потрібно так мало - відображати рекламу!