Завдяки інвестиціям громадян Німеччини в 1994 році у селі Перетоки заснували спільне підприємство «Скомекс», яке займається переробкою молока та виробляє молочні продукти. Підприємство створило майже сотню робочих місць для селян, і дало населенню району можливість збувати молоко. Прямі іноземні інвестиції в молокозавод склали 250 тисяч гривень. СП «Скомекс» росло, розвивалося та стало постійним і стабільним наповнювачем державного і місцевого бюджетів. Потужність підприємства з переробки молока становить понад 30 тонн на добу. В асортименті продукції – масло, сметана, кефір, йогурт, сир, казеїн, які реалізовують в мережі торговельних закладів західної України. Про те чим живе нині це підприємство, як йому вдалося втриматися на молочному ринку під час економічної кризи наша розмова з виконавчим директором Віктором Миколайовичем ЗАХАРКОМ.
– СП «Скомекс» функціонує на Сокальщині уже 18 років. Колись це був лише молочний переробний цех, а нині – сучасне молокопереробне підприємство. Розкажіть, будь ласка, як це Вам вдалося зробити?
– Так, спільне українськонімецьке підприємство знане на ринку молокопереробки ще з середини дев“яностих років минулого століття. На початку своєї господарської діяльності воно орієнтувалося лише на виробництво і збут казеїну, в основному для потреб ринку Західної Європи. При заснуванні СУНП «Скомекс» залучили зарубіжні інвестиції. З часом підприємство розширило асортимент своїх виробів і нині виробляє питне пастеризоване молоко, солодковершкове масло, сметану різної жирності, жирний і не жирний кефір, йогурти, кисломолочні сири, біомаслянку і казеїн. «Скомекс» постійно удосконалює технологію молокопереробки, базуючись на останніх досягненнях передової науки і техніки в цій галузі. Хочу відзначити, що в основу виробництва СУНП «Скомекс» покладено використання лише натурального молока. Цьому сприяє його географічне розташування, а саме на Сокальщині, у найпродуктивнішому «молочному» регіоні Галичини. Продукція СУНП «Скомекс» – це натуральні продукти, виготовлені без застосування «порошків», консервантів, барвників та ароматизаторів. Наші молочні продукти відповідають вимогам сучасних стандартів і технічних умов. Висококваліфікований персонал постійно дбає про якість бренду «Скомекс». Смакову гаму кисломолочної продукції формує високоякісними, відомими у світі натуральними заквасками датської компанії «Хансен».
– СП «Скомекс» – невелике молокопереробне підприємство, як йому вдається конкурувати з великими молочними холдингами та компаніями?
– Конкуруємо саме тому, що «Скомекс» – невелике підприємство. Це є однією з переваг, яку намагаємось використати, що дозволяє оперативно змінювати свою маркетингову політику. Ми мінімально залежні від сезонних коливань кількості виробленої молочної сировини. Важливим аргументом є і своєчасний розрахунок з постачальниками молочної сировини. Ми давно співпрацюємо з агропідприємствами Сокальського району, зокрема, це ПАФ «Білий Стік», ПП «Агрофірма ім. Б. Хмельницького», ТзОВ «Галичхутро», які продають нам якісне молоко, що дозволяє робити якісну кисломолочну продукцію. Якою б не була економічна ситуація в державі, попит на якісну продукцію не знижується, а це серйозний фактор в умовах високої конкуренції на ринку молокопереробки.
– Чимало сокальчан звикли до Вашої продукції і купують її, бо вона якісна, не містить домішок. Як Вам вдається при великій конкуренції зберігати якість своїх молочних виробів?
– Надбужанщина завжди славилася на Галичині своїми молочними традиціями. Сокальчани, як ніхто інший, є справжніми поціновувачами молочної продукції. І дуже приємно, що саме вона припала їм до смаку.
– Чи думаєте над розширенням асортименту продукції?
– Працюємо над розширенням асортименту нашої продукції. Хочемо освоїти виробництво класу розсільних сирів та розширити асортимент йогуртів.
– Хто нині встановлює «правила гри» на молочному ринку, регулює і чи немає тут змови монополістів?
– На ринку молока відбувається те ж саме, що й на інших ринках харчових продуктів. Буду правдивим, як в будь-якому бізнесі основною метою діяльності є отримання прибутку. Періодично виникає бажання якимось чином розділити ринок молока і молокопродуктів. Проте брак молочної сировини, а з кожним роком її кількість все зменшується, та зниження платоспроможності населення, ці спроби зводять нанівець.
– Якою, на Вашу думку, має бути співпраця виробників молочної сировини та переробників?
– Не буду оригінальним – взаємовигідною. Ми один без одного існувати не можемо. І цим все сказано.
– Чому 99% виробників молока вважають, що переробники на них «наживаються»?
– А ми вважаємо, що виробники молока «наживаються» на нас. Це якщо на цю ситуацію глянути з іншого боку. Не все так просто. Сьогодні в собівартості молочної продукції, що виробляє наше підприємство, доля молочної сировини складає залежно від сезону 6670 відсотків. Решта – наші витрати. Можна заплатити виробнику більше, а можна підняти вартість кінцевого продукту. Але тоді його не куплять. Тому ми намагаємось домовитись. Підтвердженням тому є стабільні довгострокові зв“язки з нашими виробниками.
– Селяни переконані, що їхнє молоко якісне, а заготівельники навмисне ганьблять його, щоб тримати низькі ціни при закупівлі. Чи це справді так?
– На жаль, молоко, яке здають селяни, не можна порівняти з молоком, що надходить з господарств, де впроваджують новітні технології відгодівлі тварин, доїння, зберігання і транспортування молока. У таке молоко потрапляє менше мікробів, бо нема контакту із людьми. Майбутнє, на мою думку, за спеціалізованими господарствами.
– Чому держава, на Вашу думку, не хоче запровадити державне регулювання ціни на молоко? Адже тоді між молокопереробними підприємствами і приватними товаровиробниками не буде цієї вічної проблеми.
– Це можна зробити, але думаю, що тоді відпадуть не тільки проблеми, а разом з ними і молоко, і молокопродукти пропадуть на прилавках крамниць.
– На Вашу думку, які кроки можна зробити для покращення ситуації в молочному секторі?
– Можновладці у Верховній Раді та в Кабінеті Міністрів мають зрозуміти, що молочний сектор потребує державної підтримки, і вони не повинні створювати умов, які загонять галузь в тінь.
– Вікторе Миколайовичу, які Ваші прогнози щодо шляхів розвитку українського молочного ринку?
– Нині в усіх галузях економіки не без проблем і проблем серйозних. Я зачепив лише їх незначну частину. Їх можна вирішити, якщо зміниться ставлення держави до селян та вітчизняних молокопереробників. Безумовно, український молочний ринок буде розвиватися. І за жодних обставин нам не забракне розуму і сили.
Інтерв“ю взяла Любов ПУЗИЧ.