Церква Різдва Пресвятої Богородиці у селі Старичі, 1879 рік – чергова історія про пам’ятку архітектури місцевого значення в постійній рубриці “Спадщина сторінками минулого”.
Найдавніші відомості про релігійне життя у Старичах датується 1530 роком, коли король дав церкву о. Омелянові та його синові Гнату.
Перші відомості про церкву Різдва Пресвятої Богородиці в селі з 1515 року. Церква розташована в центрі села, на невисокому пагорбі, серед сільської забудови.
Вхід на територію влаштований від північного заходу. Церква розташована посередині великого подвір’я, традиційно орієнтована. У північно – західній частині подвір’я біля огорожі влаштована дзвіниця. Будівництво теперішньої церкви розпочато в 1870 році. 21 жовтня 1879 року церкву освятив митрополит Йосиф Сембратович. Будівництво велося за проектом і під наглядом пароха о. Петра Леонтовича. Будували церкву ті ж майстри – теслі, які будували церкву в селі Вербляни на Яворівщині. Сакральна будівля зрубної конструкції, тридільна, триверха. Складається із квадратної в плані нави, прямокутного бабинця й гранчастого вівтаря. До вівтаря від півночі й півдня на ширину піддашшя прибудовані прямокутні ризниці.
На четвериках зрубів зведені майже рівновисокі восьмерики, завершені присадкуватими восьмигранними банями. Бані увінчані ліхтарями, маківками з хрестами. Церква оточена піддашшям на випустах вінців, оббитих дерев’яною вагонкою. Дахи та піддашшя покриті листовим залізом, бані – бляхою типу булат. Підвалини стін на бетонному підмурівку. Під піддашшям стіни вертикально оббиті дошками. Над піддашшям дошки викладені «під ялинку», завершені масивним профільованим бляшаним карнизом. Стіни нави та бабинця стягнені лисицями.. Віконні прорізи прямокутні . Західний вхід до церкви оформлений портиком: на чотирьох дерев’яних колонах. Двері головного входу сучасні, двостулкові, декоративно різьблені. Двері південного входу до нави двостулкові, полотна з клепаних дошок, викладених «під ялинку». Двері південної ризниці одностулкові з клепаних дошок, із фігурним одвірком..
Цей опис пам’ятки архітектури зроблено у листопаді 2013 року спеціалістом ПП “Центр пам’яткоохоронних досліджень”. Г.Р. Яремич.
Напередодні храмового празника у вересні 2010 року громада завершила ремонт церкви, який засяяв позолотою куполів.
А в суботу 21 вересня 2013 року подвір’я храму Різдва Пресвятої Богородиці осяяли два нові мистецькі витвори перемишльських ливарників. Територія оточена секційною огорожею з цегляних стовпів і металевої решітки. Частина огорожі від заходу розвалена. Частина подвір’я і доріжки вимощені кольоровою бетонною плиткою.
Подвір’я опоряджене, заросле травою. На подвір’ї кілька кам’яних, врослих у землю хрестів.Дерев’яна будівля зрубної конструкції на дубових підвалинах. Стіни дерев’яні, шальовані дошками, пофарбовані. Перекриття – дерев’яні склепіння.
Покрівля бляшана. Ступінь капітальності – дерев’яна споруда з невогнестійким перекриттям. Загальний стан задовільний. Ансамбль церкви з дзвіницею має високу мистецьку й архітектурну цінність як зразок народної сакральної архітектури 1879 року галицької школи. Церква та дзвіниця 19 ст., що наразі не внесена до Реєстру об’єктів культурної спадщини, відповідають усім критеріям пам’яток архітектури місцевого значення.
Джерело: Кураш Р.,Слободян В.,Чорновол І. Каталог пам’яток історії та культури Яворівського району Львівської обл..// Дрогобицький краєзнавчий збірник. – Дрогобич, 2003. – С. 595.
Джерело: Володимир Дацко «Молитвениці наших предків.Львів:Логос,2018.