Листи до редакції

Не вводьте людей в оману, або відкритий лист директору ТзОВ «Стенятинське»

Шановний Богдане Степановичу! Прочитавши Ваш коментар на лист майнових пайовиків ТзОВ «Стенятинське» (публікація в газеті «Голос знад Бугу» від 15. 08. 2012 р.), не міг не написати цього листа, бо був обурений тим, як ви вміло маніпулюєте фактами на свою користь та зневажливо ставитесь до людей, зокрема колишніх працівників ТзОВ. В. В. Макару називаєте «писакою», бо «у списках пайовиків такий як В. В. Макара відсутній і жодного дня він не працював». Це так, але, як кожна людина він має право на свою думку. Він прийшов на збори не просто так, а за дорученням тещі, яка відпрацювала у господарстві не один десяток років. Жінка часто хворіє, тому уповноважила зятя виступити від її імені.

Іноді, аби трактувати ситуацію на свою користь, дехто опускає певні факти. Саме так Ви вчинили, бо ж згідно з документами в 2001 році саме Ви були виконавчим директором ТзОВ «Стенятинське», крім того ще й головою комісії з врегулювання майнових відносин. Але у коментарі до листа чомусь забули згадати про це, а говорите, що керуєте господарством з січня 2003 року. Мабуть, так Вам вигідно, бо ж під час розпаювання не все майно, яке належало до майнового фонду, було розпайованим. Ось чому й «виплила» історія з «неіснуючим корівником», який нібито був помилково введений в паювання. Експерт, який робив оцінку майна, стверджує, що оцінював лише те, що бачив.

Не погодяться селяни списати й телятник, який завалився у 2002 році, бо згідно з договором оренди орендар не тільки має право користуватися майном, але й відповідає за його збереження і технічний стан та повинен платити орендну плату пайовикам. Інакше ті можуть звернутися до суду.

На свою вигоду трактуєте й ситуацію щодо проведення зборів пайовиків від 9. 08. 2009 р., ініціатором яких були Ви, Ваш брат і директор ТзОВ «Терра Віта» пан З. Ленько, оскільки написали заяви до секретаря ради об“єднання ЦМК пані М. Піньковської і запевнили, що маєте необхідну кількість голосів для кворуму.

Одразу після зборів на сесії Стенятинської сільської ради була створена спеціальна комісія з питань майнового паювання, в яку ввійшла й депутат сільської ради, секретар ради об“єднання ЦМК Марія Піньковська. Саме вона, коли детально вивчила протокол, забила на сполох, бо проаналізувавши, дійшла висновку, що збори від 9. 08. 2009 року – фальсифікація, оскільки кворуму не було. На зборах був присутній колишній заступник начальника управління АПК РДА, а нині заступник голови РДА Ігор Махашілов, тож ніхто не міг подумати, що при його присутності може таке статися. Представників Стенятинської сільської ради ніхто на збори не запрошував, а сільський голова був присутній на них за дорученням мами. Проте у протоколі записано зовсім інше. У коментарях сказано, що Григорій Студінський видав інвентарні номери будівель для ТзОВ «Терра Віта». На жаль, у мене немає повноважень, щоб одноосібно приймати такі рішення, зате їх приймає колегіальний орган – сесія Стенятинської сільської ради чи виконавчий комітет. І далі Ви намагаєтеся ввести людей в оману, бо правоохоронні органи не проводили жодних перевірок протоколів зборів. Тож ніяких висновків у сільську раду ніхто не надсилав. Проте народний депутат України Степан Курпіль звернувся в Генеральну Прокуратуру України, яка, в свою чергу, зобов“язала прокуратури області і району розслідувати ці факти та зробити повторну перевірку. І впевнений, що вона буде проведена.

Щодо майна, яке охороняється і перебуває в оренді в «належному» стані, то хочу сказати, що згідно з останніми даними інвентаризаційної комісії, утвореної розпорядженням сільського голови під час робочої наради за вашої участі і представника ЦМК, а також депутатів сільської ради і депутата районої ради Богдана Краська, можна сказати протилежне: техніка розкомплектована, а будівлі знищені, в середині них вирізане все металеве обладнання.

Далі у своїх коментарях наголошуєте, що техніка, яку Ви приймали, була у вкрай незадовільному стані. Але ж Ви були директором господарства у 2001 році. То хто ж тоді його знищив? Наскільки мені відомо зі слів працівників і колишніх керівників, в господарстві працював явно не один трактор. Товариство з обмеженою відповідальністю засівало частину сільськогосподарських угідь та утримувало значно більше ВРХ і свиней, ніж зараз. А все це обслуговувалося технікою. І ще в цей період по зернових ланах курсувало 45 комбайнів «Нива», які нині розкомплектовані.
Ви нарікаєте на працівників господарства, які залишили тут роботу і поїхали шукати її деінде, щоб прогодувати сім“ю. Це добрі спеціалісти, які могли принести селу, господарству багато користі. А що їм залишалося робити, коли вони вчасно не отримували заробітної плати, до того ж її нараховували лише за чотири години, щоб менше платити податків до бюджету, а фактично працювали повний робочий день. Ніхто їх не попередив, що до довгоочікуваної пенсії їм доведеться працювати значно довше. Нині вони працюють на керівних посадах, в тому числі і за кордоном, де заробітну плату їм платять вчасно і не обманюють.

Ви вихваляєтесь, що виплатили пайовикам 600 тисяч гривень, але платили ж їм не зовсім готівкою. Часто-густо на це йшло пайоване майно селян, без їхнього відома. І звинувачуєте селян у тому, що ті розкрадають віддалені об“єкти. Але чомусь у грудні 2011 року майнові пайовики звернулися до сільського голови, а я, в свою чергу, в правоохоронні органи по факту розкрадання майна. Чому ж Ви, шановний Богдане Степановичу, ні разу не звернулися туди, коли бачили такі факти? Така Ваша позиція не цілком зрозуміла. Як і у ситуації з падежем худоби у господарстві. Ніхто й не знав, що вона хворіє. Виглядало так, наче Ви вирішили все поголів“я пустити під ніж, та звести господарку нанівець. Що і сталося. Але чому тоді Ви не повідомили в сільську раду про падіж худоби? Адже в таких випадках ми мали повідомити про це індивідуальних власників. І за сприяння районної влади встановити карантин, провести всі протизооепізотичні заходи. Ще за часів колгоспу імені Леніна, а потім СС «Стенятинська» використовували більше ніж 1200 га землі. І зерносховищ тоді вистачало. І ще був запас. Як же тоді розуміти, що, маючи набагато менше землі, вам потрібно «розширюватися». До того ж Ви розібрали ферму без дозволу пайовиків. Хоча добре знаєте, що вартість цього приміщення не така ж, як складу. Якщо хімсклад і незавершене будівництво не входить в пайований фонд, то це не значить, що їх можна нищити і розкрадати. Воно все одно перебуває на балансі, і Ви відповідаєте за нього. Ще прийде час, і Вам доведеться пояснити громаді, де ж поділася техніка ТзОВ та металобрухт з бригади.

Чомусь у всіх негараздах в селі Ви звинувачуєте лише сільського голову. Проте, мабуть, забули, що огорожа біля монумента воїнам-односельчанам та біля школи зникла ще за колишнього сільського голови Степана Ратинчука, як і частина огорожі біля Народного дому. Коли ж тепер не стало другої половини огорожі, директор Народного дому с. Стенятин одразу повідомила в правоохоронні органи.

Шановний Богдане Степановичу! Нині Ви переживаєте за людей та молодь, мовляв, ті не мають де подітися, однак самі лишили їх без роботи, зруйнувавши господарство, в якому частина з них працювала. Дуже добре, що Ви турбуєтесь про культурно-просвітницькі заклади та заходи. Але це лише слова… Ще б Ви на ділі підтримували їх, бо, на жаль, за час свого керівництва не стали спонсором жодного дійства у селі, не виділили коштів ні на ФАП, ні на садочок та інші соціальні заклади. За декілька років з вашого відома зникла місцева історична пам“ятка з 1916 року – дизель-генератор з сільського млина. Зате тепер ставите собі в заслугу, що відновили історичні пам“ятки, виділили кошти на ремонт місцевого храму. Сподіваюся, що Всевишній оцінить цю офіру. Однак на відновлення церкви також здавали гроші й місцеві підприємці, громада, депутати.

Насамкінець скажу: «Шановний Богдане Степановичу! Найбільше, чого може добитись керівник, – це довіра працівників та громади, а Ви її, на жаль, втратили назавжди».

З повагою – сільський голова Григорій СТУДІНСЬКИЙ.

Голос Сокальщини на GoogleNews