Листи до редакції

Ситуація з пасажирськими перевезеннями на Сокальщині через стан доріг бажає кращого

До редакції часопису «Голос з-над Бугу» надійшов лист від читачів. Актуальний. Про наболіле. У ньому йдеться про перевезення пільгових категорій людей. Шкода, лишень, що автори його не підписалися. Анонімного листа не маємо права публікувати на сторінках нашої газети, отже, пропонуємо деякі думки. «Звертаються до Вас інваліди, діти війни, ветерани праці, вдови за допомогою і роз`ясненням щодо пасажирських перевезень громадян пільгових категорій. Ми, пільговики, чесно заробили ці пільги, а чуємося принижені водіями, які нас перевозять автобусами у Сокальському районі та у Червонограді. Брутальне ставлення до нас, виштовхування з автобуса – думаємо, такого ми не заслужили. Коли ми пояснюємо водіям, що за нас, пільговиків, їм повертає гроші управління соціального захисту, вони кричать, що їм ніхто нічого не вертає, а їх «боси» від них вимагають тільки «касу». Нехай районна влада зобов`яже перевізників, щоб у кожному транспортному засобі було вивішено розпорядження щодо кількості перевезень осіб пільгових категорій, а також просимо у газеті опублікувати: скільки коштів і кому перерахувало управління соціального захисту за перевезення пільговиків…» Ми намагалися виконати побажання авторів листа, а також вислухати думки якомога ширшого загалу людей щодо цієї проблеми.

Володимир ОГІНСЬКИЙ, начальник управління соціального захисту населення Сокальської райдержадміністрації:

– У часописі «Голос з-над Бугу» вже опублікували таблицю, у якій вказані категорії громадян, які мають право на безплатний проїзд.

Відповідно до укладеного договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування між перевізником та Львівською облдержадміністрацією, перевізник забезпечує пільгові перевезення пасажирів згідно з чинним законодавством, а також згідно з рішенням органів місцевого самоврядування. Згідно з ст. 37 Закону України «Про автомобільний транспорт»: пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Одночасно наголошую, що чинним законодавством та укладеним договором не передбачено обмеження у кількості перевезень пільгових категорій громадян.

Неодноразово перевізникам надавали листи-роз`яснення щодо переліку категорій громадян, які мають право на безкоштовний проїзд автомобільним транспортом, з умовою обов`язкового розміщення даної інформації в маршрутних таксі на видному для пасажирів місці. У згаданому переліку є категорія дітей з багатодітної родини.

У 2012 році договір про взаємодію та розрахунки (компенсації) за надані послуги з перевезення окремих категорій громадян на території Сокальського району укладено з перевізниками ПП «АвтоТрансСервіс», ФОП О. Я. Кіт та Сокальською філією ТзОВ «Фіакр-Львів». Управління пропонувало укласти угоду всім перевізникам, які діють на території Сокальського району.

Упродовж минулого року управління соціального захисту зобов`язалося відшкодувати 575,9 тис. грн., із них відшкодовано – 403,7 тис. грн.

У 2013 році договір про взаємодію і розрахунки (компенсації) за надані послуги з перевезення окремих категорій громадян на території Сокальського району укладено з перевізниками ПП «АвтоТрансСервіс», Сокальською філією ТзОВ «Фіакр-Львів», ТзОВ «Автолайн», ФОП Оверчук Л. П.

Василь ГНАТЮК, колишній політв`язень:

– Я постійно їжджу маршрутом Сокаль-Дачі. Тепер мене вже водії добре знають, маю при собі посвідчення. Привітаюсь і заходжу в салон. Раніше у мене була проблема, коли водії безкоштовно не хотіли брати. Написав скаргу начальнику управління соціального захисту Володимиру Огінському. Він вивчив це питання. Звернувся до перевізників. І більше у мене проблем не було.

Володимир ХОМА, учасник війни, житель с. Велике:

– Часом їжджу до Червонограда. Траплялися випадки, коли мені водій казав: «Маю двох пільговиків, вас не візьму». То я не сперечався, ставав у чергу, чекаючи наступного автобуса. Але деякі водії по-людськи до мене і таких як я ставилися. Потім вже самі кликали у салон автобуса і нічого не казали. Я їх також розумію. Бо нині пільговиків є багато, і всі ми їздимо безкоштовно. Молодь більше на машинах їздить, а старші – в громадському транспорті. Коли водій культурно мені пояснює ситуацію, то я кажу, що маю час, і чекаю. Нашим водіям треба хіба поспівчувати, бо їздити такими дорогами, то треба мати неабиякий досвід і залізні нерви. А ще пасажири вимагають зупинятися мало не біля кожного стовпа, тому й шофери не завжди культурні до нас. Та й ми не завжди чемно звертаємось до них.

Галина ГРАДЮК, мешканка села Перетоки:

– Моя мама, Ірина Самостян, їздить дуже часто маршруткою Сокаль-Перетоки. Вона – ветеран праці, отже пільговик. І її ніхто не примушує платити за проїзд. Водій бере стільки пільговиків, скільки є на зупинці. Якийсь час було таке, що брали лише двох пільговиків, а тепер – ні. Але дороги в Перетоках страшні. Ось курсує «Школярик». Водій зупиняється біля величезної «калабані», діти виходять з автобуса, той її об`їжджає, і лише тоді учні знову сідають. У нас тепер машини їздять «по плотах». Яма на ямі, то страшне. Нам шкода водіїв, яким доводиться в таких екстремальних умовах їздити, і шкода транспорт, який нищиться на наших дорогах. Мабуть, до Перетік треба гелікоптера купувати. Бо наш сільський голова Надія Гібляк ходить до тих дорожників, просить і що з того. І фермер, депутат районної ради Наталя Шамборовська допомагає, як може, але то треба зробити капітальний ремонт тої дороги, бо скоро маршрутки колеса там загублять.

Ігор СИДОР, директор Сокальської філії ТзОВ «Фіакр-Львів»:

– Наше підприємство обслуговує 17 напрямків Сокальського району. Перевезення пасажирів – це специфічний вид діяльності.

Це постійне спілкування з людьми, тому скарги і певне невдоволення завжди є. З пільговиками складна і навіть критична ситуація загалом по Україні, а не лише в Сокальському районі. Тому що держава, з одного боку, гарантує пільговикам безкоштовний проїзд, а з другого – перевізникам відшкодування за це перевезення. А щодо пільговиків, то картина нині така: за часи незалежності України, що кілька років додавалася якась нова пільгова категорія (зараз це близько п`ятнадцяти категорій пільговиків, які мають право на безкоштовний проїзд). А сама процедура відшкодування практично не міняється, бо не збільшується сума коштів на відшкодування пільговим категоріям пасажирів. І як підсумок – ті кошти, які держава виділяє підприємствам, що займаються перевезеннями, достатні лише для покриття витрат приблизно на трьох пасажирівпільговиків на рейс. Наше підприємство сумлінно виконує умови договорів на перевезення, тому возимо усіх пільговиків. Але, коли водій після рейсу не має за що заправити пальним автобуса – то це теж проблема. Перевізники через це мають збитки. Ми всі – і перевізники, і пасажирипільговики стаємо заручниками ситуації.

Розуміємо людей, але, коли селянипільговики на ринок везуть величезні торби, то іншим пасажирам нема де ні стати, ні сісти. А є такі, які зловживають можливістю безкоштовно їздити у транспорті. От чоловік захотів собі в Сокалі попити пива, сів у автобус, показав посвідчення і катається тудисюди. Водії стикаються ще з такою проблемою, що посвідчення є неправдивими. Пасажири самовільно переклеюють фотографії у посвідчення своїх родичів. А у законодавчих актах написано, щоб пільговик мав право на проїзд, то повинен показати водію посвідчення у розгорнутому вигляді, щоб той міг побачити і звірити, що це дійсно ця особа.

Багато конфліктів виникає, коли пасажир, зайшовши в автобус, каже водієві: «У мене посвідчення», не показуючи його, йде в салон. Починається конфлікт і тоді з`ясовується, що людина забула посвідчення вдома.

Взагалі, якщо вивчати досвід інших країн, перевізники яких теж возять людей пільгових категорій, то там зовсім інший метод відшкодування водіям затрат – дають адресну допомогу пільговикам. Асоціація перевізників неодноразово зверталася до Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, щоб змінити методику і пасажирампільговикам надавати адресну допомогу. Але нічого не змінилося. У цьому році у нас, на щастя, вже запроваджена така система відшкодування, як у інших районах, згідно з даними статистики. Тобто водій видає нульовий квиток, який обліковується і ця звітність подається до управління й тоді перевізникам відшкодовують їх затрати за кількість пільговиків. Нині ми уклали договір про взаємодію розрахунків. Сокальська РДА вникла проблем стосовно перевезення пасажирів пільгових категорій, і було прийнято рішення про перехід на схему розрахунків відповідно до статистичних даних. І друга велика проблема – це дороги. Дуже напружений напрямок на Перетоки, Княже, Бодячів, Лучиці…

Сьогодні дуже багато проблем щодо перевезення пасажирів, але ми сподіваємось, що у майбутньому спільними зусиллями перевізників, влади та громади, вони будуть вирішені.

Віктор ТЕЛЕГІЙ, заступник директора ПП «Авто-Транс-Сервіс»:

– Згідно з законодавством України та нашою угодою про те, що здійснюємо перевезення на приміських маршрутах, ми зобов`язані брати всіх пільговиків без обмежень. Але, зважаючи на нинішню ситуацію, та на бюджет, який є дуже куций, нам відшкодовують дуже невелику частину коштів, яка на відсотків десятьдвадцять перекриває наші видатки на перевезення пільгових пасажирів. От, наприклад. Наші рейси переважно здійснюються з Червонограда, бо працюємо у Белзькій зоні: Острів, Себечів, Гута, Борятин… В чому проблема? От села Острів і Себечів, там реально мають право на перевезення практично половина населення сіл, адже проживають переважно шахтарі, у котрих пільги, а ще учасники війни, діти війни, багатодітні. Нещодавно по маршруту на Себечів сіло двадцять пасажирів, з них шістнадцять – пільговиків. Нам на перевізників району, а це АТП 14628, ТзОВ «Фіакр-Львів» і ТзОВ «Автолайн», для повернення затрат на пільговиків, на весь рік виділили лише 600 тис. грн. Очевидно, що не всі були профінансовані. Бо це крапля в морі. Реальність нині така – працюємо собі на збиток. Але перевізники не мають права іти на порушення, перевозячи лише двох чи трьох пасажирівпільговиків. Ми відмінили цю практику і суворо караємо, якщо водій каже, що у нього в салоні є вже два пільговики і більше він не бере. Також, коли шофер некультурно поводить себе з пасажирами, ми виносимо йому догану, сувору догану і врешті – звільняємо з роботи. На жаль, у нашому колективі були й такі випадки. На скарги пасажирів реагуємо і водіїв караємо.

Керівник нашого підприємства Анатолій Василишин вимагає від підлеглих культурного, толерантного ставлення до людей.

Намагаємось налагодити тісні зв`язки з жителями тих сіл, до яких маємо маршрути. Стараємось виконувати їх побажання. От, наприклад, мешканці Себечева запропонували продовжити маршрут. Ми так і зробили, ще й дали більший автобус. Хоча понесли певні затрати, але побажання пасажирів виконали. А минулого тижня у мене була зустріч з представниками Острова, які попросили додати ще один рейс. Вивчили ситуацію і позитивно вирішили питання: на Острів додали ще один рейс. Хочемо співпрацювати з людьми, намагаємось робити так, щоб їм було зручно. Але через вкрай незадовільний стан доріг, не можемо зробити багато чого. Просто катастрофічна ситуація з дорогами в Острові. Центральна вулиця – обличчя села, а там лишень танками їздити. Повне бездоріжжя у Низах. Неможливо доїхати і до перехрестя, де база «Ровесник» на Бендюзі. Я би просив районну владу, щоб посприяли у вирішенні цієї великої і затяжної проблеми. Адже наше підприємство, в особі директора Анатолія Василишина, є меценатом багатьох добрих справ у районі. Анатолій Василишин – президент Сокальського футбольного клубу, допомагає футболістам, футбольній команді села Острів. Минулої неділі для вихованців Червоноградського інтернату безкоштовно надали транспорт для поїздки у Львів.

Приватне підприємство «АвтоТрансСервіс» хоче працювати на території Сокальського району, і якісно обслуговувати пасажирів, щоб не було жодних нарікань ні від пільговиків, ні від будького іншого. Ми – за порозуміння.

Галина ГЛУШКО, жителька Сокаля:

– Їхала маршруткою з поліклініки. Водій мені заявляє: «Тільки два чоловіки-пільговики». Я його попросила показати документ, в якому йдеться про кількість пасажирів пільгових категорій. Документа такого він мені не дав. Тоді йому і пояснила, що такого не може бути, і він не має права не пускати в салон маршрутки пільговиків. Показала йому посвідчення, і більше нікому зауважень не давав, пустив усіх пільговиків. А люди, що були в автобусі, подякували мені. Водій спочатку трохи скипів, але потім ми з ним мирно розійшлися…

Іван СИЧ, колишній політв`язень:

– Десь два роки тому мав такий випадок, що мене з посвідченням не хотіли брати в автобус. Звернув увагу, але де там. Правда, по Сокалю їжджу безплатно. А в Червоноград, до Варяжа завжди плачу гроші за проїзд. Та не всі водії такі. Одні нічого не кажуть, пускають до автобуса, а є агресивні. Відразу кричать. То я просити не буду. Заплачу – і їду. А що робити? Добре, що врешті люди пишуть листи, відстоюють свої права. Так має бути.

Дуже хотілося на сторінках часопису «Голос з-над Бугу» висвітлити й думку водіїв. Підходила до багатьох з них на Сокальській автостанції. Просила висловитися з цього питання. Вони говорили. Але не хотіли ні називати прізвищ, ні щоб їх думки записувати на диктофон. Були обурені. Кожен з них, насамперед, підкреслював, що нині дуже багато пільговиків, які користуються громадським транспортом, і всі вони не платять, тому нема за що заправити автобуси. А дороги такі, що колеса відлітають. Чому за це нікого не карають? Адже скільки аварій через катастрофічний стан доріг. Водії стали заручниками ситуації. З одного боку власник вимагає виручки, з другого – пасажири не платять, бо мають пільги, а з третього – такими дорогами взагалі не можливо їздити.

Опитувала Оксана ПРОЦЬ.

Голос Сокальщини на GoogleNews