Листи до редакції

Велика втрата тенісної спільноти Львівщини – відійшов у вічність тренер вищої категорії Ярослав Заторський

Ярослав Заторський – «Теніс – це життя…»

Сумно і скорботно на душі втрачати друзів, особливо, найкращих, найвідданіших, великих професіоналів своє справи, багаторічних колег, однодумців та просто хороших людей…

Сумну новину повідомили у Федерації тенісу Львівської області.

За три останніх, надзвичайно важких та тривожних для нашої Країни років, пішли з життя у всесвіт видатні тренери, відомі тенісні діячі, організатори та популяризатори тенісу Львівщини й України: Заслужені тренери України – Зенон Клементович Домбровський (31.08.2019 р.) та Ярослав Васильович Заторський (26.08.2022 р.); Олег Теодорович Микита (02.11.2020 р.), Юрій Федорович Кулечко (01.08.2020) та Роман Геронінович Мерещак, м. Золочів (24.10.2021 р.).

Це важка та безповоротна втрата кращих людей для всієї тенісної спільноти Львівщини.

Особливе місце в тенісному житті та діяльності на Львівщині займала постать ЗТ України, тренера вищої категорії Ярослава Заторського, який віддав своїй улюбленій справі та професії понад 55 років свідомого життя. Сказати, що він любив теніс, це – нічого не сказати, він його – обожнював; він ним жив, днював и ночував на кортах. У нього на тенісній базі Львівського Палацу спорту «Україна» був завжди найкращий грунтовий корт на Львівщині: завжди чистий, доглянутий, сучасно обладнаний та ідеально рівний. У Ярослава Васильовича не було вихідних від кортів, він кожного ранку вже о 6.00 був на своєму закріпленому корті та приводив його до ідеальної готовності для тренувань або змагань, а коли починало темніти, він його прокатував важким катком та рясно поливав на ніч.

Я.В. Заторський був великим популяризатором тенісу, талановим організатором та засновником величезної кількості тенісних змагань, як всеукраїнського, міжнародного рівнів, так і ветерансько-аматорських турнірів.

Ярослав Васильович був трудоголіком і надзвичайно працездатною людиною; передавав весь свій досвід та професіоналізм учням по відношенню до тренувань, змагань, дотримання тенісної етики та поваги один до одного. Його учні ніколи не злословили та мали високу культуру виховання. Дисципліна та сумлінне відношення до тренувань у нього завжди були пріоритетом виховання тенісистів високого спортивного рівня.

За свою професійну кар’єру Ярослав Васильович підготував цілу плеяду тенісистів високого гатунку: понад 20 Майстрів спорту радянського союзу та України, серед яких призери, чемпіони України та вагомих міжнародних тенісних турнірів; збірники України, з якими він об’їздив багато країн Європи та Світу. Юні тенісисти школи Заторського в складі збірної команди Львівської області до 14 років (4 уч-ки в команді – всі його учні) виграли Спартакіаду України!

Ярославу Васильовичу належить і велика заслуга в підготовці плеяди молодих тренерів Львівщини нової генерації: Орест Мостюк, Роберт Варга, Станіслав Мрачковський, Дмитро Стасюк, Сергій Рагозін, Остап Ткач (засновник 1-ї тенісної академії у Львові «U-Next»), які вже підготували майстрів спорту, чемпіонів та членів збірних команд України.

В своїй тенісній творчій роботі він був поміркованим максималістом: завжди вимагав боротись на змаганнях за найвищі місця, але не форсував їх досягнення заради перемоги любою ціною, аби уникнути травм; все досягалось послідовно. Тому, у його вихованців завжди була висока технічна, фізична, морально-вольова, бійцівська підготовка та найменший травматизм.

Скажу від себе: Я.В. Заторський завжди був моїм найкращим другом на протязі 40 років нашої колєжанської та сімейної дружби, порядним, чесним у відносинах, принциповим та справедливим, готовим завжди прийти на допомогу. Він користувався великою повагою та авторитетом серед тенісного керівництва, тренерів, учнів та всієї тенісної спільноти, як на теренах Львівщини, так і України. Для мене він був прикладом високого професіоналізму та сумлінного ставлення до своєї улюбленої роботи.

А його улюблений вираз: «Теніс – це життя, а решта все – дрібниці», говорить сам за себе і залишиться у моєму серці разом зі світлою пам’яттю НАЗАВЖДИ!

Анатолій Стасюк

Голос Сокальщини на GoogleNews