Впродовж двох тижнів тривала підготовка волонтерів Благодійного фонду “Здійснити мрію” до поїздки в Угнівський хоспіс. Разом із нами до подорожі готувалися й наші партнери – Благодійна організація “Eleos-Lviv”
Це той заклад, де проживають люди похилого віку, що мають різноманітні вади із здоров’ям і потребують догляду. Про це повідомила Уляна Флишко.
Більшість із них є самотніми.
Ось, до прикладу, бабуся Катерина. У неї не залишилось нікого. Діти повмирали, а обслуговувати себе самостійно жінка не змогла би. Відтак, її прилаштували на проживання у цей хоспіс, що розташований у найменшому місті в Україні – Угневі.
Жінка всього тут п’ять днів, але в очах її видніється глибокий сум та жаль… Спершу баба Катя не надто говорила із нами. Мабуть придивлялася. Але, коли її вляли за руку і попросили все ж довіритися, то поступово розпочала розповідь про себе. Цю дивовижну, але дуже засмучену жінку, разом зі мною слухали й інші волонтери, що були в палаті, – Андрій Шевчук, Іван Данилів із Eleos-Lviv та Анна Шалагина.
Як виявилося, пані Катя є доволі освіченою людиною, яка колись пропрацювала у сфері охорони здоров’я 34 роки. Але, як вона зазначає, на пенсії стала нікому не потрібною, а з усіма хворобами і болячками (у жінки хворе серце, анемія), їй довелося боротися і виживати самотужки. Звісно ж, що на той пенсійний мінімум жінка ледь виживала…
І таких та схожих історій у цьому хоспісі на сьогодні є 24. Більшість дідусів та бабусь уже впізнають волонтерів Благодійного фонду Здійснити мрію, які при кожній можливості відвідують їх.
Та й самі волонтери щоразу радо зустрічаються із вже знайомими їм людьми. Адже завжди ці зустрічі є дуже щирими та душевними, спонукають до роздумів про реальність і майбутнє.
Саме тому ми перед кожною поїздкою звертаємося до громадськості із проханням долучитися до цієї благодійної справи. І неймовірно радіємо, бо кількість тих, хто допомагає, щоразу лише зростає!
Це і волонтери, які беруть участь в організації поїздки, і благодійники, які фінансово, продуктами та різними речами допомагають нам зібрати необхідну допомогу.
Ця єдність людей і розуміння ситуації є дуже важливими. Бо варто хоча би раз побачити ті очі дідусів і бабусь із хоспісу, які отримують солодощі… Вони радіють, наче діти!
Знаючи про приїзд гостей, деякі старенькі виходять ще завчасно на вулицю, аби першими зустріти вже знайомих їм людей!
І, розумію, що їдуть на зустріч із старенькими – найстійкіші. Бо насправді буди байдужими до таких людей та їхніх історій – не зможе ніхто…
Наша волонтерська команда “Здійснити мрію” лише зростає і збагачується новими добрими людьми. Ми щиро завдячуємо всім, хто долучився до нашої поїздки!
Вас було так багато!!! І це лише є свідченням того, що добро лише шириться і для нього не існує меж!