Анатолій Йосипович ПІГЕЛЬ народився 21 вересня 1937 року в селі Дутрів Томашівського повіту, тепер Польща. У 8-річному віці Анатолій разом з сім’єю був вивезений в Херсонську область. Але в степах не прижились і в 1946 році переїхали на Волинь. Там і пройшли дитячі роки майбутнього композитора.
Згодом доля закинула його на Сокальщину. Тут він працював у Сокальській музичній школі (тепер школа мистецтв ім. Віктора Матюка), керував естрадним оркестром районного будинку культури. Після закінчення музично-педагогічного факультету Дрогобицького педінституту, завідував Сокальським районним відділом культури. На цей період припадає творчий злет митця. На слова місцевих поетів Павла Хомляка, Володимира Храмцова, Олекси Назарука, Володимира Полянчука, Дмитра Іськіва, Галини Горбай (Хорташко), Семена Давидюка, Геннадія Родичева, Володимира Сірка, а також авторів з різних куточків Львівщини, зокрема, Тимоша Одудька, Василя Сторонського, Євгена Летюка, Т. Мельниченка написано багато пісень. Найбільш популярними були в той час пісні «Проминуло літо золотисте» на слова П. Хомляка, «Перше кохання» – О. Назарука, «Місячною ніччю» – В. Храмцова, «Гаснуть ясні зорі» – В. Сторонського, «Де ви?», «Тихий смуток», «Відцвіла синь волошок кругом» – В. Полянчука, «Вечірня пісня» – Г. Горбай, «Марш козачат», «Усміхнися, Україно» – В. Сірка та ін. Ці пісні звучали на районних та обласних оглядах художньої самодіяльності, на Львівському радіо, були в репертуарі багатьох ансамблів і виконавців. Окрім солідного пісенного доробку, Анатолій Пігель написав ще декілька інструментальних творів, концертів для труби з фортепіано та ін. Після виходу на пенсію керував хоровими колективами «Холмщина», «Повстанець», був активним учасником народного духового оркестру.
Кілька місяців тому А. Й. Пігель відзначив своє славне 75-річчя. Тож бажаємо ювіляру ще вагоміших здобутків, а головне – міцного здоров’я, бадьорості духу і незгасного натхнення.
Володимир ПОЛЯНЧУК,голова Сокальського районного літературно-мистецького об’єднання «Колос».
ТВОЇ, УКРАЇНО, МИ ДІТИ!
Слова Дмитра ІСЬКІВА Музика Анатолія ПІГЕЛЯ
Твої, Україно, ми діти
Ми – полум’я твого життя
Буде воно вічно горіти
В незвідане йти майбуття
Нам серця нетлінні ти дал
І душі з небесних блакить
У них – твоя мужність і слава
Що будуть у вічності жить
Бо ти споконвічна Княгин
На світу величній Землі
Народу свого Героїня
Яка не скорилась в ярмі
Нарешті ти вільною стала
Свій стяг підняла до Небес
Тож вічною буде вже слав
Народу, що з рабства воскрес
Твій прапор сіяє над світом
Як полум’я волі й життя
Буде воно вічно горіт
І кликати нас в майбуття!