Новини культури

На Сокальщині в Жужелянах відбулася друга проща на прославу отця-прелата Кирила Селецького

29 серпня в селі Жужеляни відбулася друга проща на прославу отця-прелата Кирила Селецького, засновника монаших згромаджень та з нагоди 125ої річниці заснування Згромадження сестер. Отець Кирило Селецький, парох села Жужіль, у Галичині відігравав значну роль в Українській церкві кінця минулого століття. Це був духовний велетень, святець, що безмежно любив свій народ, зокрема, галицьке селянство, якому до кінця присвятив самого себе, свій великий талант, усю свою любов, усі духовні і фізичні сили.

Народився Кирило Селецький 29 квітня 1838 року в селі Підбужжі, біля Самбора. Рід Селецьких – давній і шляхетний. Батько Михайло, був доволі освіченою людиною, закінчив чотири гімназійні класи. Мати, Іванна Павликівська, також походила з давньої шляхти. Вчився Кирило спочатку в гімназії, а згодом за порадою батьків хлопець вступив на богословіє до Львівського університету. Згодом продовжив навчання у Перемишльській духовній семінарії. Цей семінарист належав до людей, у чиїх вухах завжди дзвенять слова апостола Павла: «Воздумуйте високі речі, а не низькі». Його серце рветься до праці, бо бачить, що «праці багато, а робітників мало».

За тодішнім звичаєм богослов Селецький вирішив одружитися. Пізнав чесну побожну панну із с. Більче Дрогобицького деканату Емілію, доньку священика Николая Івасівки. Бог поблагословив молоде подружжя двома донечками. Однак на шостому році щасливого життя, у 1866 році, Емілія померла.

Отець Кирило Селецький розвинув активну просвітницькодуховну діяльність, яку продовжив у с. Жужіль, куди його перевели служити Богу. У цій парафії він був душпастирем понад сорок років. Отець дбав, щоб сільські діти мали змогу здобути освіту, досягти певного матеріального та соціального статусу в суспільстві. Релігійне виховання вважав основою виховання дітей і молоді. Серед його вихованців було багато священиків, учителів, монахинь. Владика Йосафат Коциловський так характеризує всесторонню діяльність отця Селецького: «Де працює, всюди підносить парафіян у релігійному і національному житті. Всюди дбає про красу Божих домів, основує братства тверезості, старається за матеріальне піднесення парафіян, працює в читальнях, працює пером…». Він заснував перші два жіночі апостольські монаші згромадження в Галичині: згромадження сс. служебниць Пречистої Діви Марії у с. Жужіль та згромадження сестер св. Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії в с. Цеблів, а також першу захоронку для дітей Галичини в Жужелі Сокальського повіту, яка запрацювала в 1893 р. Отець Селецький написав першу читанку для українських родин у 1868 р. «Своя хата». Переклав українською мовою катехизм. Тісно співпрацював із товариством «Просвіта», для якого написав чимало своїх творів. Його життя та діяльність є взірцем для священнослужителів та кожного християнина.

Приємно, що й нині священики СокальськоЖовківської єпархії УГКЦ намагаються продовжити справу ревного душпастира та наслідувати його. Одним з них є капелан, протопросвітер Белзького деканату СокальськоЖовківської єпархії, отецьдекан Олексій Яворський – настоятель церкви святого Христового Воскресіння в с. Жужеляни. Він ревно служить Господу, прищеплює парафіянам віру та любов до Бога, а ще – працьовитий, скромний, витривалий…

Готовий на все, чого вимагала б від нього Божа воля і Божа слава… Отець Олексій Яворський не належить до тих священиків, що залишаються в захристії, а багато працює поза нею. Водночас для праці поза церквою, ніколи не пропускає жодного Богослужіння… Отець, як той садівник, що плекає виноградник, насаджує в душах парафіян, зерно віри та надії, розраджує в біді, підтримує у нелегку хвилину. Він також допомагає Згромадженню сестер Пречистої Діви Марії Йосипа Обручника, який заснував о. Селецький, що функціонує в с. Цеблів.

Отець Олексій неодноразово їздив на схід України: в зону АТО, в «найгарячіші» точки, де освятив фігуру Матері Божої поблизу Слов’янська, побував в Краматорському будинку дитини «Антошка», займався волонтерською діяльністю, служив священиком в каплиці святого Михаїла, яка була побудована волонтерами, багато спілкувався з українськими військовими…

Сучасна історична хвиля, яку переживає український народ, вимагає саме таких священнослужителів. Через їхню жертовність Христос просвітить людей і об’єднає їх. У молитві за прославу о. Кирила Селецького є такі слова: «Покірно просимо Тебе, Господи, прослав слугу Твого тут на землі, щоб ми заохочені прикладом його праведного життя і через його заступництво в небі, йшли дорогою до Світла…». Парафіянам с. Жужеляни допомагає йти цією дорогою священик Олексій Яворський.

Тетяна МАТВІЙЧИНА, бібліотекар с. Жужеляни.

Голос Сокальщини на GoogleNews