Понад сорок одиноких і пенсіонерів Сокаля завітали в неділю у світлицю БФ "Карітас-Сокаль" на свято Кобзаря, приурочене 200річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.
Незмінна ведуча ансамблю територіального центру "Надвечір'я" Іванна Павлик розповіла про українського генія, адже Т. Г. Шевченко це вічний вогонь, що ніколи не згасне в серцях народу. Творчість Кобзаря це святиня, якою дорожить і гордиться український народ. Опісля присутні вшанували пам'ять "Небесної сотні".
А далі розпочалося дійство із незабутнього Шевченкового твору "Реве та стогне Дніпр широкий", який звучав особливо величаво. Присутні встали й підхопили пісню, яка, здавалось, проймала до глибини душі.
Невдовзі глядачі поринули в прекрасне, багатоголосе звучання Шевченкових творів на різну тематику. У святковій концертній програмі, яку підготував ансамбль "Надвечір"я", прозвучали "Думи мої, думи мої", "Садок вишневий коло хати", які виконували всі учасники ансамблю.
Теплими оплесками привітали присутні солістку Христину Костюк, яка душевно заспівала пісню "Зоре моя, вечірняя" та тріо Анну Перев'язко, Христину Костюк, Оксану Підгородецьку, які спеціально підготували до свята твір "Ой, чого ти, поле, почорніло". А далі звучали пісні на вірші Шевченка та пісні про нього: "Тарасові мрії" й "Тарасова мама". Навернула на очі присутніх сльози й пісня "Така її доля", яку заспівала Любов Тудорук, а також прочитала поему Лілея". Учасниці ансамблю подарували своїм шанувальникам чимало приємних хвилин. Свято закінчилося багатоголосим "Заповітом". Присутні теплими оплесками обдарували учасниць ансамблю Ганну Перев'язко, Христину Костюк, Ганну Валько, Іванну Павлик, Оксану Підгородецьку, Любов Тудорук, які з року в рік тішать слухачів своїми дзвінкими голосами та старовинними українськими піснями. Святковий вечір, який підготували працівники територіального центру та БФ "КарітасСокаль", вдався на славу і духовно об'єднав усіх.
А далі за доброю традицією після концерту присутні зібралися за солодким столом. Солодощі уже вкотре спонсорувала приватний підприємець Марія Шамборовська. Тут для всіх присутніх Іванна Павлик прочитала поему “Наймичка". У залі панувала невимушена атмосфера, кожен міг розповісти улюблені вірші Шевченка чи поетичні рядки про нього, поділитися своїми споминами про пережиті роки.
Самотні люди йшли додому з піднесеним настроєм, дякували за увагу до них та змістовне дійство, за те, що відігріли своє самотнє серце та цікаво провели дозвілля. Шевченко єднає усіх, тож бережімо у своєму серці той вогник любові до України, до свободи, який запалив поет своїми безсмертними творами.
Любов МЕЛЬНИЧУК,
соціальний працівник територіального центру.