Серед них тактильна мініскульптура середньовічної фортеці, створена насамперед для туристів з порушенням зору.
Скульптор Василь Одрехівський доклав максимум зусиль для того, щоб цей туристичний об’єкт відповідав атмосфері та духу Тустані. Вийшов збалансований фрагмент території, щоб незрячі могли собі уявити і ландшафт, і скелі, і фортецю, а також самостійно прочитати інформацію шрифтом Брайля та послухати аудіогід.
Проєкт вдалося реалізувати завдяки спільній ініціативі управління туризму та курортів ЛОВА з адміністрацією історико-культурного заповідника.
«Тустань стала доступнішою. Переконаний, що проєкт започаткував комплексні зміни щодо адаптації території заповідника до потреб людей з інвалідністю. Здійснювати облаштування планують за кошти міжнародної технічної допомоги», – зазначив Тарас Лозинський, керівник управління туризму та курортів ЛОВА.
Андрій Котлярчук, директор адміністрації історико-культурного заповідника «Тустань» під час виступу наголосив на важливості інклюзивних перетворень, адже їхня локація має великий потенціал для реабілітації та рекреації людей з інвалідністю, кількість яких через війну зростає.
«Місце для макету ми обирали дуже виважено і насправді воно узгоджене з новою віссю центрального руху туристів. Це ключова вхідна зона заповідника, можна сказати «вхідний портал» до Тустані. Цьогоріч тут з’явився також великий інформаційний стенд про екосистему Тустані, який був реалізований, як і мобільний додаток «Тустань гід», в межах гранту УКФ», – розповів Андрій Котлярчук.
До теми: У Тустані з’явився новий експонат – унікальна бойківська хата початку ХХ століття
Загалом діяльність Тустані ділиться на два великі блоки, дуже різні за своєю природою: це середньовічна спадщина та спадщина локальної історії, XIX-XX ст. Цього року туристичній дестинації вперше за грантові та меценатські кошти вдалося врятувати давню бойківську хату із села Плав’я та перевезти до Урича. Для будівлі планують розробити бізнес модель, завдяки якій вона зможе сама на себе заробляти.
«Старі хати – це капітал для туризму спадщини. Цей проєкт – не про порятунок якоїсь конкретної пам’ятки, а про створення прикладу. В західному світі давно зрозуміли, що таке автентична субстанція, вже є багато ініціатив по викупу давніх хат та їх адаптації. В нас це усвідомлення приходить тільки зараз», – поділився Андрій Котлярчук.