Головна / Політичні партії / Проблеми громадян – це і мої проблеми

Проблеми громадян – це і мої проблеми

Робота депутата полягає не лише у відвідуванні сесій обласної ради, найбільше часу та зусиль потребує робота з громадянами, які чи не щодня звертаються зі своїми проблемами в громадську приймальню. В приймальні працює юрист, яка фахово надає консультації та роз’яснення з різних питань. Проблем є багато, у кожного свої: проблеми з землею, паями, пільгами, житловими субсидіями, отримання пільгових путівок, медикаментів, перерахунок пенсій, а також багато людей звертаються по матеріальну допомогу на лікування. В основному зверталися ті, кому була потрібна допомога на проведення операцій, лікування онкологічних захворювань, лікування дітей. Проте більшість звернень стосуються власне соціальних питань, які жителі Сокальського району не в змозі вирішити самотужки. Одні залишаються наодинці зі своїми проблемами, інші ж йдуть у пошуках правди та захисту, як в останню інстанцію.

Соціальні питання – одні з найболючіших, бо торкаються незахищених верств населення, а за ними життя багатодітної родини чи доля дитини-сироти. Саме їм я, як депутат обласної ради, надаю пріоритетне значення у своїй роботі. Працюючи з людьми, стає зрозуміло, що, з якихось причин, задекларовані державою соціальні гарантії досить часто не знаходять засобів реалізації в регіонах.

На останній сесії Львівської обласної ради депутатським корпусом було підтримано всі мої депутатські запити. До їх написання мене спонукали зустрічі з громадянами, які, опинившись у скрутному життєвому становищі, приходять до мене зі своїм болем та просять про допомогу чи просто роз’яснень норм чинного законодавства.

Ось свіжий приклад: на особистий прийом до мене, як до депутата обласної ради, прийшла сім’я, яка виховує дитину-інваліда, з проханням надати їм роз’яснення щодо критеріїв при встановленні дитині-інваліду підгрупи А.

4 липня 2013 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до статті 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам». Зазначеним законом передбачено підвищення розміру надбавки на догляд, що виплачується до державної соціальної допомоги (відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»), за дитиною-інвалідом підгрупи А з липня 2013 року з 50% до 75% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

На виконання цього закону Департаментом охорони здоров’я ЛОДА видано відповідний наказ №574 від 10 липня 2013 року, який, в свою чергу, і зобов’язав усі ЛКК в області провести роз’яснювальну роботу серед родин, що мають дітей-інвалідів, та забезпечити реалізацію задекларованих законодавством нових соціальних стандартів. З’ясувавши ситуацію в інших районах, стало відомо, що досить малий відсоток родин в межах нашого району, взагалі поінформованих про можливість присвоєння дитині-інваліду підгрупи А, про розмір надбавки відповідно до законодавства та про вимоги до хворого, що претендує на неї, обов’язок на здійснення яких покладено на Сокальську ЦРЛ. А ця надбавка становить 50%-100% до суми, яка надається на дитину-інваліда відповідного віку. В середньому ця сума становить 800 гривень.

Опрацювавши спільні листи Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства соціальної політики України, що регулюють питання про присвоєння підгрупи А дітям-інвалідам, очевидним стає висновок, що в обох міністерствах не охопили хворих всіх захворювань, за якими здійснюється відбір кандидатів до підгрупи А. Зокрема, не враховано дітей-інвалідів, що не мають порушення опорно-рухового апарату чи неврологічних захворювань, але таких, що потребують постійного стороннього догляду, наприклад: діти з онкологічними захворюваннями, гемолітичною хворобою, туберкульозом та рядом інших важких захворювань. На цьому прикладі ми бачимо: заяви уряду про те, що значною мірою покращено соціальні стандарти, на практиці є доволі сумнівними. Адже у нашому районі щорічно зростає інвалідність серед дітей, і родини здебільшого залишаються зі своїм горем наодинці. Саме тому у своєму зверненні я запропонувала відповідним структурам звернутися до профільних міністерств із пропозицією перегляду та розширення категорій дітей-інвалідів, яким варто присвоїти підгрупу А, та забезпечити належне і своєчасне інформування родин, що виховують дітей-інвалідів, про зміни у законодавстві.

Цього року на Львівщині почали втілювати в життя Регіональну програму забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у Львівській області на 2013-2015 роки, яка є чи не єдиною надією для дітей, позбавлених батьківської опіки, на те, що після виходу в самостійне життя вони не будуть безхатченками.

Проте до написання цієї програми чиновники підійшли досить невідповідально. Адже при написанні цієї Програми оперували застарілими даними, на підставі яких обраховували кошти на житло для дітей-сиріт, які виділяються для реалізації Програми бюджетами різних рівнів. Незрозуміло, чому до Програми долучено таблицю за 2011 рік, яка і стала базою розрахунків для дітей-сиріт, що потребують соціального житла.

Ще одним фактором, який негативно вплине на отримання соціального житла дітьми-сиротами, є формування Єдиного державного реєстру громадян, що потребують покращення житлових умов. Цей реєстр охоплює всі соціально незахищені категорії громадян, проте діти, про яких ніхто не піклується, окрім держави, самі не в змозі проконтролювати такі процеси і не завжди можуть бути обізнані щодо нововведень у законодавстві. Варто зазначити, що відповідно до змін, внесених до Житлового кодексу, які набули чинності з 1 січня 2013 року, не матимуть змоги отримати житло ті, хто не внесені до ЄДР. І власне, тут має заговорити совість і порядність тих, хто відповідає за те, щоб наші діти-сироти мали житло, а не були безхатченками. Інакше кажучи, не перереєстрованим «черговикам» нема чого сподіватися на державну допомогу в забезпеченні житлом.

За статистичними даними, у Львівській області кількість громадян, що перебувають на квартирному обліку станом на 01.01.2013, складає 63 321 чол., кількість заповнених Форм подання інформації до Реєстру – 16 698, і лише 5 539 форм передано реєстраторові для внесення до Реєстру.

Службою у справах дітей спільно з Управлінням архітектури від райдержадміністрацій було отримано відповідні пропозиції, щодо купівлі житла для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, проте від Сокальської райдержадміністрації на адресу управління, на жаль, таких пропозицій не надійшло.

Приймаючи ті чи інші закони, змінюючи старі, ініціатори новизни інколи забувають про головне: механізми реалізації нового законодавства. Наочним прикладом є проблема створення Єдиного держаного реєстру громадян, що потребують покращення житлових умов. Остаточно реєстр мало би бути сформовано до 1 жовтня 2013 року. Так, на загальнодержавному рівні та на рівні області чиновники прозвітували про його формування, але, як ми бачимо на прикладі Львівської області, внесено лише 5 539 громадян, а це навіть не 10 відсотків. То що, інші втратять свій шанс отримати соціальне житло лише тому, що державою не було розроблено чіткого алгоритму наповнення цього реєстру?.. Питання і надалі є відкритим.

З огляду на вищезазначене, звернулася зі заявою до голови ЛОДА, з вимогою подбати про дітей-сиріт Львівщини та посилити контроль за виконанням законодавчо визначеного права на житло дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі за формуванням житлового фонду соціального призначення, оскільки формується державний та місцеві бюджети на 2014 рік.

Не менш наболілим є питання роботи медико-соціальних експертних комісій. Жителі Сокальщини, які мешкають в шахтарському регіоні, де є велика кількість осіб з інвалідністю, змушені постійно звертатися до працівників МСЕК. Проте стан надання медико-соціальної експертної та реабілітаційної допомоги населенню України є недосконалим та потребує подальшого реформування і системного інтегрованого підходу. Оскільки тут, на жаль, через відсутність контролю за діяльністю ЛКК закладів охорони здоров’я щодо обґрунтованого, якісного, своєчасного оформлення документів та направлення хворих на медико-соціальну експертизу, процвітає хабарництво та є факти зловживання службовим становищем. Так, під час здійснення оперативно-розшукової діяльності спецпідрозділом УБОЗ ГУ МВС України у Львівській області, за результатами задокументовано та припинено діяльність 2 організованих злочинних груп, до складу яких увійшли члени міжрайонних спеціалізованих кардіологічних медико-соціальних експертних комісій Львівського обласного Центру медико-соціальної експертизи.

Питання організації роботи МСЕК є досить наболілим та потребує негайного вирішення задля забезпечення особам із особливими потребами належного права на призначення відповідних груп інвалідності. Громадяни часто не знають, що оскаржити рішення районних МСЕК можна до обласного центру, а його рішення – до управління охорони здоров’я ЛОДА або до відділу медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров’я України.

Змінити систему кардинально неможливо без зміни законодавства. Проте, як може не обурити те, що людина з незворотними змінами здоров’я (відсутність рук чи ніг, втрата зору, видалення внутрішніх органів через хворобу тощо) повинна постійно поновлювати групу інвалідності? І, власне, неформальні суми за поновлення групи викликають найбільше обурення, а часом і крик душі, бо неформальні «ставки», які потрібно проплачувати МСЕКу, дуже високі. Самі ж люди побоюються відкрито скаржитись на медиків, аргументуючи це тим, що ще не раз їм доведеться звернутися по допомогу. Тому необхідно максимально виключити людський фактор під час призначення відповідної групи інвалідності. Бо чимало здорових людей, які вміють «домовлятися» із різного роду чиновниками, стають людьми з інвалідністю та користуються відповідними пільгами без жодних на це підстав. У разі виникнення проблем, можна телефонувати на гарячу лінію за тел.: 22 425 003.

Третій депутатський запит торкнувся неналежного забезпечення медикаментами онкохворих. Як відомо, цього року з державного бюджету на ліки для цих хворих виділено близько 230 млн. грн.

Проте загальновідомою є проблема з відсутністю інформації: які ліки та в якій кількості онкохворі мають отримувати безкоштовно. Більшість із них про державне забезпечення медичними препаратами навіть не чули, переважно лікуються власним коштом.

Попередньо я звернулася до Департаменту охорони здоров’я ЛОДА із низкою запитань, відповіді на які мали б сформувати картину забезпечення безкоштовними медичними препаратами онкохворих Львівської області. У своїй відповіді Департамент надав лише інформацію, що коштом бюджету забезпечено 32,86% хворих. Виникло запитання, за якими ж критеріями проводиться відбір хворих, що фінансуються з бюджету? Бо ті онкохворі, з якими мене звела доля протягом останніх двох років, не отримували ані безкоштовних ліків, ані обстежень.

17 вересня 2013 року на сесії Львівської обласної ради депутати підтримали аналогічний депутатський запит, що мав би надати вичерпну інформацію щодо забезпечення онкохворих безкоштовними медикаментами у клініках та відділеннях області. З метою забезпечення відкритості і публічності системи державного забезпечення лікарськими засобами і виробами медичного призначення видано наказ №561 від 27 червня 2013 року Міністерства охорони здоров’я «Про здійснення заходів з контролю використання лікарських засобів, закуплених за кошти Державного бюджету України», відповідно до якого інформація щодо безкоштовних ліків має бути доступна для всіх громадян, а не надаватись на витребування конкретних осіб чи, як нас інформують, «знайдіть собі на сайті». А якщо людина живе в сільській місцевості, де немає інтернету? А якщо вона старшого віку і не вміє ним користуватися?..

Тому, з метою контролю розподілу та використання ліків, які придбали за бюджетні кошти, враховуючи вищенаведене та керуючись Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», я, через депутатський запит, звернулася в прокуратуру Львівської області з проханням здійснити перевірку належного використання коштів на придбання ліків та забезпечення безкоштовними медикаментами онкохворих Львівської області в розрізі районів та медичних закладів.

Четвертий депутатський запит підняв питання належного виконання концесійної угоди в с. Тартаків – до Львівської ОДА. Оскільки ще 19 лютого 2013 року скерувала депутатський запит щодо неналежного виконання концесійної угоди в с. Тартаків Сокальського району Львівської області.

30 грудня 2009 року Львівською обласною державною адміністрацією було підписано концесійну угоду з приватним підприємцем ФОП «Новосад І. І.», згідно з якою було передано йому в оренду архітектурну пам’ятку в селі Тартаків Сокальського району Львівської області. Відповідно до умов підписаної угоди, Новосад Ігор Іванович взяв на себе зобов’язання щодо фінансування реконструкції палацу. Ця будівля – пам’ятка архітектури кінця ХІХ століття, яка є колишньою резиденцією Потоцьких. Нині вона у «плачевному» стані: після двох пожеж залишилися практично одні стіни без даху. Згідно з договором, концесіонер зобов’язувався в перші роки розробити документацію для виведення палацу з аварійного стану, відновити дах та ввести в експлуатацію впродовж 10 років як музейно-відпочинковий комплекс. На сьогодні концесіонером не здійснено жодних робіт щодо відновлення пам’ятки. Покрівля палацу та перекриття повністю зруйновані, на поверхні стін підвалу є сліди вогкості, цегла крихка, підлога, вікна та двері палацу повністю знищені. Концесійний договір діє уже чотири роки, проте жодного покращення стану національної архітектурної пам’ятки немає. ФОП «Новосад І. І.» не забезпечує належного утримання об’єкта оренди, тому пам’ятка архітектури безперешкодно руйнується.

Згідно з Законом України «Про концесії», якщо концесіонер допустив погіршення стану об’єкта концесії або його загибель, він повинен відшкодувати концесієдавцю збитки, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Львівська обласна державна адміністрація зобов’язана відповідно до Закону здійснювати контроль за дотриманням умов договору та вимагати від концесіонера відшкодування збитків у разі погіршення стану об’єкта концесії, яке сталося з вини ФОП «Новосад І. І.». Сьогодні громада повинна відстояти унікальну архітектурну пам’ятку в с. Тартаків, оскільки планується розірвання угоди.

Оренда на підставі концесійної угоди дозволяє користуватися об’єктом нерухомості досить тривалий термін, до прикладу, в Тартакові – це 50 років, за досить мізерну суму. Віддаючи об’єкт в оренду, основні сподівання покладаються на добросовісність орендаря, який сумлінно виконуватиме умови договору, його діяльність не спричинить руйнування архітектурної пам’ятки. Проте немає законодавчо чітко розробленого контролю за реалізацією заходів щодо покращення об’єктів нерухомості, тому й доводиться самотужки ініціювати перевірки та створювати комісії, щоб перевірити добросовісність та виконавчість орендаря.

П’ятий депутатський запит було скеровано до ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». Землі лісогосподарських підприємств, розташовані на території Боб’ятинської сільської ради Сокальського району, накладаються на земельні ділянки (паї) громадян через неправильно виготовлену технічну документацію. Накладання земель відбулось внаслідок неналежного проведення робіт зі встановлення і погодження меж земельних ділянок існуючих землекористувань та під час оформлення відповідної документації з землеустрою. Державні акти на право постійного користування землею ДЛГП «Галсільліс» на території району виготовляло протягом 2006-2008 років у ДП «Західгеодезкартографія». Технічна документація з видачі Державних актів виготовлялася без врахування проектів видачі Державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Аналогічно допущено помилки у схемі паювання земель, розробником якої є ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». Хоча Законом України «Про землеустрій» передбачено відповідні вимоги до складу, змісту, правил погодження та оформлення кожного з видів землевпорядної документації, зокрема, документації з землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку.

На сесії Львівської обласної ради було підтримано відповідний депутатський запит щодо усунення накладання земель. У відповідь на запит провели робочу нараду у відділі Держземагентства у Сокальському районі, яка зобов’язала ДП «Західгеодезкартографія» узгодити межі земельних ділянок ДЛГП «Галсільліс» з межами земельних ділянок пайових земель громадян. Відповідно ДП «Львівський інститут землеустрою» має внести зміни до Проекту землеустрою з передачі земельних часток (паїв) на території Боб’ятинської сільської ради, а Боб’ятинська сільська рада – звернутися з клопотанням до Сокальської райдержадміністрації про внесення відповідних змін до проектної документації.

Питання усунення накладання земель є актуальним вже протягом цілого року. Бюрократична тяганина триває, а прості громадяни не можуть отримати коштів за користування їхніми паями, оформити заповіт чи узаконити спадщину.

Це не всі проблеми, з якими звертаються до мене люди. Проте, з яким би питанням людина не прийшла, завжди намагаюся їй допомогти. Не варто когось звинувачувати, краще разом шукати шляхи виходу з ситуації, що склалася. Вважаю, що депутат тоді є депутатом, коли йому виборці довіряють та йдуть зі своїми болями та проблемами. Адже обов’язок депутата допомагати їм та вирішувати наболілі питання. Проблеми виборців – це і мої проблеми. Спільно ми можемо викорінити багато проблем, які на жаль часто виникають через бюрократію чиновників, збайдужілість виконавців у різних структурах.

Голос Сокальщини на GoogleNews

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не опублікується. Необхідні поля позначено *

*

nine + five =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

закрити

Ми виявили що ви користуєтеся Ad Blocker!

Для того щоб ми були незалежними потрібно так мало - відображати рекламу!