Головна / Про великі підприємства / Смак домашнього хліба

Смак домашнього хліба

Ось уже 20 років успішно функціонує на теренах Прибужжя ПП «Козацький курінь». Хоча це дається нелегко, бо сучасний ринок хлібопродуктів на Сокальщині є досить насиченим. Жителям району пропонують свою продукцію хлібопекарні зі Львова, Тернополя, Горохова, Володимира-Волинського і Нововолинська, які оснащені сучасним високопродуктивним обладнанням і ефективними технологіями. Отож, у крамниці покупцям вибрати є з чого. Але недарма кажуть, що на кожен товар є свій покупець. Менеджер підприємства Галина Каліка, яка співпрацює з підприємцями та шукає ринки збуту хлібобулочної продукції, говорить: «Нині дуже складно втриматися на ринку, бо існує велика конкуренція. До того ж, на наш ринок хочуть «пробитися» й хлібопекарні з інших регіонів. Треба врахувати і те, що чимало родин на Сокальщині мають свої традиції і власноруч випікають хліб вдома. Це не складно, бо у крамниці можна купити хлібопічку… І чимало людей уже їх придбали. Тож нині за покупця потрібно боротися, а це значить, що наша продукція має бути якісна, смачна, духмяна, і трохи дешевша, ніж у конкурентів».
А ще можна додати – в широкому асортименті. І справді, у фірмовій крамниці ПП «Козацького куреня» «Сузір’я» очі розбігаються від розмаїття сортів хліба. Тут є чорний, бiлий, сiрий, круглий i формовий хлiб, бородінський та цибулевий, хліб з висівками, а також улюбленi всiма булочки та рогалики… Це не повний перелік асортименту виробів ПП «Козацький курінь», який уже два десятки років гідно конкурує на ринку. Жителям Червонограда, Сокальщини та Радехівщини, у торговій мережі яких продаються хлібобулочні вироби підприємства, давно полюбилися хліб «Житньопшеничний», «Тернопільський», «Селянський», «Сайка». Вони стали фірмовими виробами підприємства. Хлібобулочні вироби розвозять п’ять спеціалізованих машин. ПП «Козацький курінь» не боїться конкурентів, бо відколи у мініпекарні зійшов його перший буханець, тримає марку і дбає про своїх покупців. Його випічка не залежується, бо мініпекарня виготовляє ту кількість, яку замовили. Через що хліб та булочки від «Козацького куреня» завжди свіжі.

– Тож у чому секрет смачного хліба? – запитала, побувавши в мініпекарні, заввиробництвом Лесю Волоско, яка ще й за сумісництвом працює технологом.

– Тут немає ніякої таємниці, – каже Леся Миколаївна. – Перш за все, працюємо тільки з якісною натуральною сировиною, не використовуємо жодних хімічних консервантів, розрихлювачів і добавок. А найголовніше – печемо хліб за традиційним для наших теренів методом – замішуючи попередньо опару. Така класична технологія випікання хліба полягає в тому, що упродовж двох годин тісто бродить, насичується повітрям. Саме тоді відбуваються такі процеси, які під час випікання хліба позитивно впливають на кінцевий продукт, зокрема, його смакові якості. Хліб не кришиться і швидко не черствіє. Вироби випікаємо вночі, у другу зміну, щоб на ранок люди могли купити щойно спечений духмяний хліб та булочки.

– З часу заснування, мініпекарня співпрацює з інноваційним центром хлібопечення «Хлібний дім» приватного акціонерного товариства «Компанія Ензим». Їхні хлібопекарі охоче діляться досвідом, проводять навчання для працівників мініпекарень та постачають сировину.

– На високу якість нашої хлібобулочної продукції впливає не тільки дотримання класичної технології, – додає завлабораторією Ольга Гой, – але й якісне борошно. Адже ми замішуємо тісто з найкращої муки. Наш хліб дешевший від того, що привозять із львівських хлібопекарень, бо випечений з власного зерна. Ще закуповуємо житнє борошно.

Все це разом, а ще – щирі серця і працьовиті руки, бо тут працює 30 осіб, робить смак хліба від ПП «Козацький курінь» подомашньому неповторним та впізнаваним споживачами. Натуральні компоненти, які входять до складу хлібобулочних виробів, апетитний зовнішній вигляд, їх оригінальний смак давно до вподоби покупцям.

Пекарі вважають – у тому, що їхня продукція якісна і конкурентноспроможна, є чимала заслуга директора, депутата районної ради Петра Пилипчука, який живе підприємством і дбає про його модернізацію та розширення виробництва. Старається, по можливості, замінити старе обладнання на нове. Відтак, значно полегшили працю у пекарні формувальна машина, округлювач та поділювач. Це дало змогу наростити виробництво. На добу нині мініпекарня випікає 1,3 тонни хлібобулочних виробів. Петро Пилипчук, як належиться доброму господарю, майже щоранку приїжджає сюди, цікавиться як йдуть справи. Іноді, коли йому дзвонять покупці та дякують за смачний хліб, хвалить, а іноді,•коли є якісь зауваження, сварить. Буває порізному… Та усі розуміють, що роблять загальну справу і, насамперед, потрібно, аби споживачі були задоволені якістю та асортиментом хлібобулочних виробів, який за останні роки значно розширився.

– У 2005 році, коли прийшла сюди працювати, випікали 13 найменувань хліба і лише чотири види булочок (з маком, повидлом, родзинками та «плюшку»), – згадала бухгалтер Марія Голуб. – А нині в асортименті 40 різних сортів хліба, пиріжки з повидлом, капустою, згущеним молоком, хотдог, до сніданку, рогалики з повидлом, ватрушки…

Порівнюючи минуле з теперішнім, комірник Ольга Герус, яка тут працює уже дев’ять років, каже, що їхня мініпекарня – це сучасне потужне підприємство, яке весь час розвивається. Покращуються умови праці робітників. Тепер є комп“ютери, тож вести облік виготовлених хлібобулочних виробів значно легше і виписати накладну можна за лічені хвилини.

– Мені тут подобається, через що й тут працюю стільки років, – продовжує жінка. – Наш колектив дружний. Дівчата працюють сумлінно, бо знають, коли у нас буде смачний, апетитний хліб, то будуть замовлення. Тому й стараються «тримати марку».

«У нас сталий колектив. Більшість пекарів працює не менше п’яти років, а бригадири – Світлана Павлюк, Світлана Лох, Любов Шевчук – уже по вісім. Вони досвідчені працівники, знають таємниці дріжджового тіста. Саме тому хлібобулочні вироби нашого підприємства такі смачні», – каже завідувач виробництва Леся Волоско.

– На ПП «Козацький курінь», – доповнює працівників директор Петро Пилипчук, – працюють кваліфіковані кадри, – як на пекарні, так і на переробці, так і у полі. Завдяки їм наше підприємство 20 років працює і розвивається. Усі ми разом, і кожен, зокрема, на своїй ділянці роботи, дбаємо про імідж фірми.

Приємно вражають ціни на хліб та булочки, адже продають їх за собівартістю. Дбайливо випечені та корисні хлібобулочні вироби від «Козацького куреня», на наших теренах практично є найдешевшими. До слова, з часу заснування мініпекарні й дотепер, ціна на нього піднялася лише на півтори гривні та становить 3,24 грн. Адже виробник дбає про своїх покупців. За цей час лише одного разу, через подорожчання паливномастильних матеріалів та енергоносіїв, щоб не підняти ціну на хліб та зберегти рентабельність підприємства, зменшили вагу буханця хліба до 550 грам. Це задокументовано, а продукція мініпекарні відповідає Держстандарту. Хліб печуть в газовій та електричній печах. Тож пекарня працює безперебійно.

Здорова конкуренція спонукає фахівців мініпекарні постійно працювати над розробкою нових видів продукції та розширенням асортименту. Є чимало хлібобулочних виробів для дитячого харчування. Серед найулюбленіших у дітвори – «Плюшка», рогалик з повидлом, булочки зі згущеним молоком та маком. Їх ціна доступна. Для урочистих подій майстрині випікають, на замовлення, святкові та весільні короваї, духмяні хлібини з колосками тощо… Пекарі намагаються задовольнити смаки споживача, зацікавити його новинками хлібної продукції, яку, принаймні, хоч раз, та й хочеться спробувати. А далі котрийсь хліб стає улюбленим і бажаним щодня на столі.

У цьому році з’явилися новинки: плетенка «Здобна», булка «Ромашка», чорний хліб «Бородінський», «Житньопшеничний», «Прикарпатський», батон «Цибулевий». Ці хлібобулочні вироби уже припали до смаку покупцям. У них добрі смакові якості, вони не містять ГМО, і зберігаються 2436 годин, а чорний хліб до – 72.

Пекарня не може існувати без виробничої лабораторії. Завідувач лабораторії Ольга Гой, яка тут працює сім років, щодня робить аналіз фізикохімічних показників вологості, кислотності, пористості. А готову продукцію досліджує на органолептичні показники – смак, колір, вигляд, форму.

– Наша лабораторія у 2012 році успішно пройшла атестацію на види всіх робіт, бо ми хочемо ще випікати печиво, – розповідає пані Ольга. – Для цього вже придбали спеціальну електричну піч та підготовляємо відповідні документи. Нещодавно виготовили пробну партію здоби, яка швидко розійшлася в фірмовій крамниці. Плануємо випікати пісочне, цукроване, здобне печиво. І сподіваємося, що воно припаде до смаку покупцям.

Тож поки у пекарні чаклують над хлібом, у приватному підприємстві повним ходом «кипить» робота: в полі та на фермах. Адже «Козацький курінь» – унікальне підприємство, яке включає в себе виробничі цикли: поле – переробка – крамниця. Саме те, що вони самі вирощують зерно, переробляють його і випікають, на думку Петра Пилипчука, дозволяє здешевити вартість продукції та гідно конкурувати на ринку, реалізовувати хліб за доступною ціною для споживачів. Цьогоріч під озиминою зайнято 260 гектарів. Тож буде своє добірне зерно.
Кипить робота й у млині, який знаходиться біля пекарні. Тут мелять зерно на борошно та переробляють крупи. ПП «Козацький курінь» дбає й про населені пункти, в яких працює, зокрема, про соціальну сферу. Так, підприємство допомогло осушити землі, провести очистку ровів у селах Острів та Добрячин, відремонтувати автобусну зупинку в Добрячині.

– За 20 років роботи були і злети, й падіння, але ми якось зуміли втриматись на ринку, – каже директор ПП «Козацький курінь» Петро Пилипчук. – Бо не все так легко і просто, як здається, є чимало проблем. Адже наше виробництво залежить від енергоносіїв та газу, а ціни на них весь час зростають. Ми хотіли підвищити заробітну плату працівникам, але не можемо, бо існує ціновий мораторій на хліб. Ціна залишається практично сталою, хоча вартість енергоносіїв та газу зростають. Наприклад, у 2007 році літр бензину коштував 5 гривень, а нині – 11. Якщо в 2006 році мініпекарня в місяць витрачала на газ 57 тисяч гривень, то сьогодні – 28-30 тисяч, енергоносії обходилися в 14-16 тисяч гривень, то зараз – у 28-30 тисяч. А ціна хліба з 2007 по 2012 рік піднялася лише на 80 копійок. До того ж, попит на хлібобулочні вироби зменшився на 20 відсотків, бо люди стали випікати хліб вдома. Виходить, що обігові кошти підприємства «з“їдають» енергоносії. Енергетики мають змогу піднімати ціну на свої послуги, незважаючи на те, що основним споживачем є населення. А ми, знаючи, що населення не спроможне купувати дорожчий хліб, змушені тримати низькі ціни. Від цього страждають, перш за все, наші працівники, які виробляють продукцію.

Петро Пилипчук сподівається, що законодавча база в Україні зміниться і у сфері харчової промисловості підприємцям стане легше працювати. Адже державі вигідно і вона багатіє, коли процвітають і розвиваються підприємства. Зокрема, люди мають роботу, сплачують податки до бюджету. Просто дивно, чому у нас досі не підтримують вітчизняного товаровиробника, не дбають про своїх громадян, аби забезпечити їх якісними та дешевими продуктами.

…У народі кажуть, хліб – усьому голова, він – основа життя, символ достатку і благополуччя. Тому і по сьогодні живе традиція зустрічати з хлібомсіллю дорогих гостей. А запашний коровай на вишитому рушнику є обов’язковим атрибутом весілля. Аромат свіжовипеченої паляниці знайомий нам з дитинства. І, як би щедро не накривали стіл, без хліба до нього не сідаємо. Хлібопекарі ПП «Козацький курінь» дбають, аби щодень на нашому столі був смачний, свіжий, і випечений з любов’ю хліб насущний. Вони намагаються задовольнити смаки найвибагливіших споживачів, наполегливо працюють, аби покращити його смакові якості. А напередодні Великодніх свят працівники мініпекарні печуть запашні, пухкі паски для одиноких, неповносправних та малозабезпечених громадян, а також для працівників фірми та людей, які віддали в оренду землю. Підприємство офірує їм свої вироби. І щороку ті вдаються на славу, бо хлібопекарі з добрим настроєм займаються улюбленою справою, вкладаючи часточку своєї любові. Адже, які б супертехнології не запроваджувались, з теплом душі і рук пекаря, хліб смакуватиме краще.

Любов ПУЗИЧ.

 

 

Фото автора і Галини Каліки.

Голос Сокальщини на GoogleNews

Про Андрій Гаврилюк

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не опублікується. Необхідні поля позначено *

*

1 − one =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

закрити

Ми виявили що ви користуєтеся Ad Blocker!

Для того щоб ми були незалежними потрібно так мало - відображати рекламу!