Головна / Поезія / Поезія Володимира Полянчука – На пораду Кобзаря, Моє кохання

Поезія Володимира Полянчука – На пораду Кобзаря, Моє кохання

МОЄ КОХАННЯ

«Так ніхто не кохав».
Володимир Сосюра
«Так ніхто не кохав», навіть лірик прекрасний
Сосюра.
І не ждав я віків, щоб подібне звершилося знов,
Бо кохання моє – то осіння стабільна зажура,
Де змішались до купи Надія і Віра й Любов.
То химерне чуття, до якого я йду крізь століття,
Щохвилини, щомиті молюся на чари його.
Не було би любові, я серце жбурнув би на сміття,
Без любові жар сонця уже би давно охолов.
Я тремчу, я гризусь, спопеляю себе до останку,
Але вдіять з собою нічого не можу, повір.
Мені сниться зоря і цілунки твої на світанку,
Без обіймів твоїх я давно здичавів би, як звір.
Перед нею одною впаду я лишень на коліна,
Своє серце розбите, як доказ у дар принесу.
Поки будуть горіть головешки кохання нетлінні,
Я віддам себе всього на вічної вірності суд.
«Так ніхто не кохав», – скаже кожен, хто знав
почуття це,
Хто душею відкривсь, як пелюстка до сонця в
свій час,
Коли серце співа, заодно і ридає, і плаче,
Коли в цілому світі немає нікого крім нас.
Добре знаєм: любов – то людині дарунок
господній,
Що вона, всемогуча, ніколи не перемина.
Я горінням душі поділитися прагну сьогодні,
Бо вже завтра спізнитися може до мене весна.
Оспіваю її у ранковому подиху вітру,
Возвеличу її у вечірньому запаху трав,
Як маленьке дитя повсякчас буду щиро радіти:
Так як я, так ніхто тебе в світі оцім не кохав.

 

НА ПОРАДУ ДО КОБЗАРЯ

Час прийти, Тарасе, до твого підніжжя,
Щоб очистить душу від мерзи й суєт.
Стать на шлях широкий, а не бездоріжжя,
Здобувати волю так, як вчив Поет.
Щоб снаги набратись, поступу й незламу,
Щоб своє серденько твердістю скріпить,
Щоб навік позбутись ще й хохляцтва хламу,
Щоб не заважав нам діяти і жить.
Серед справ буденних як би не забути
Нагадати дітям віщий Заповіт.
Знаю, що без нього нам людьми не бути,
Без Тараса слова не сприйме нас світ.
Щоби відтворились в нас козацькі гени,
Щоби ми, нарешті, стали в повен зріст,
Щоби Україна стала незнищенна,
Укладім в державу український зміст.
Буть такими в силі, як ДніпроСлавута,
Щоби став ревучим, як було колись,
І тоді повсюди буде нас почуто,
Роду козаченьків не перевестись.
Випростаймо плечі, гляньмо в синє небо,
І благословімось золотом ланів.
Тільки для Вкраїни жити зараз треба,
Так як нам на долю Геній заповів.

Володимир ПОЛЯНЧУК, с. Боб’ятин.

Голос Сокальщини на GoogleNews

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не опублікується. Необхідні поля позначено *

*

six + 20 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

закрити

Ми виявили що ви користуєтеся Ad Blocker!

Для того щоб ми були незалежними потрібно так мало - відображати рекламу!