Сьогодні пізно увечері відбулось позачергове засідання обласної комісії ТЕБ і НС під головуванням голови Львівської ОДА Максима Козицького.
За підсумками засідання ухвалили рішення про визначення ситуації, що склалася на території області у зв’язку з поширенням ГРВІ, спричиненої коронавірусом, як надзвичайної ситуації медико-біологічного характеру регіонального рівня.
Під час засідання в.о. директора департаменту охорони здоров’я ознайомив присутніх із кількістю підозр на коронавірус.
«За результатами лабораторних досліджень на Львівщині є офіційно підтверджений випадок коронавірусу. це є підставою для введення надзвичайної ситуації та напрацювання плану відповідного реагування», – наголосив Андрій Васько.
Комісія ухвалила рішення ввести на території області надзвичайну ситуацію із 00:01 24 березня 2020 року. Усі органи переведено у режим роботи у в умовах надзвичайної ситуації.
«Попри введення надзвичайної ситуації, ми мусимо пам’ятати, що забезпечення людей засобами для існування на нашій відповідальності. Поки в країні не впроваджено надзвичайний стан, ми мусимо підтримувати економічну діяльність в регіоні», – акцентував голова Львівської ОДА Максим Козицький.
В межах засідання також обговорили необхідність формування переліку підприємств, що забезпечуватимуть життєдіяльність області.
Відтак, за результатами комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій керівником робіт із ліквідації наслідків епідемії визначили профільного заступника голови ОДА Івана Собка. В межах своїх повноважень керівник робіт визначить склад та структуру штабу, що напрацює план заходів із ліквідації наслідків.
Надзвичайна ситуація – це не надзвичайний стан Українське законодавство визначає надзвичайну ситуацію як обстановку на окремій території, за якої порушуються нормальні умови життя населення.
Її причинами можуть бути катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія або інші небезпечні події. Обставини, за яких вводять надзвичайну ситуацію, можуть призвести до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті. Надзвичайні ситуації діляться на об’єктові, місцеві, регіональні та державні.
Надзвичайний стан – це, за законодавчим визначенням, особливий правовий режим, під час якого органи влади отримують додаткові повноваження, а громадяни – певні обмеження конституційних прав
Надзвичайний стан можуть вводити, коли ситуація охоплює всю територію держави чи є загроза насильницького захоплення влади і зміни конституційного ладу.
Про введення на окремій території надзвичайної ситуації можуть просити місцеві органи влади. Таке рішення може ухвалити уряд. Якщо йдеться про введення надзвичайного стану, то тут має бути указ президента, який підтримає Верховна Рада.
Поняття надзвичайної ситуації визначає Кодекс цивільного захисту України, а режим надзвичайного стану регулює Конституція України та Закон України про правовий режим надзвичайного стану. Обмежень за терміном дії на оголошення надзвичайної ситуації немає, а надзвичайний стан можуть ввести не більше, як на 30 діб, на окремих територіях – на 60.
Громадяни мають право отримувати інформацію про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути, зокрема ця інформація має бути доступною для людей з вадами зору та слуху. Також люди мають право бути забезпеченими засобами колективного та індивідуального захисту та повинні використовувати їх.
Для захисту своїх прав у надзвичайній ситуації потрібно звертатись до органів влади. Під час надзвичайної ситуації права і свободи громадян не обмежуються, але люди мають певні зобов’язання. Так, вони можуть долучатися до запобігання та ліквідації її наслідків у складі добровільних формувань цивільного захисту.
Якщо залучення відбувається за трудовим договором – мають отримувати зарплату. Громадяни зобов’язані дотримуватись правил поведінки у надзвичайних ситуаціях, зокрема ідеться про карантинні обмежувальні заходи. Головний обов’язок влади під час надзвичайної ситуації – ліквідація надзвичайної ситуації та її наслідків.
Водночас при введенні надзвичайного стану обмеження суттєво суворіші і може відбуватись мобілізація населення. Ідеться про обмеження пересування (комендантську годину в населених пунктах та пересування між ними), встановлення «квартирної повинності» для юридичних осіб для евакуації населення, рятувальних та військових підрозділів, запровадження особливого порядку розподілу продуктів харчування та речей першої необхідності тощо.