Згідно постанови Кабміну №878 від 29.09.2010 р всі підприємства торгового бізнесу (крім суб’єктів малого бізнесу) з площею більше 20 кв.м. у містах з населенням понад 100 тис. чол. зобов’язані встановити POS-термінали по прийому оплати через пластикові картки. Враховуючи, що виготовлення пластикових карт на сьогодні досить специфічний процес, можна відразу припустити, що від даної постанови виграють не лише банки. Аналогічну вимогу повинні виконати суб’єкти господарювання, включаючи малий бізнес, міст з населенням від 25 до 100 тис. чол.
На кожні дві каси в магазині має припадати як мінімум один термінал. Працювати без POS-терміналів зможуть продовжити заклади громадського харчування закритого типу (їдальні на заводах, в армії, вузах, школах, тощо), підприємства торгівлі з торговою площею менше 20 кв. м (крім АЗС), а також магазини в населених пунктах з кількістю населення менше 25 тис. чол. На ринку є багато компаній, які пропонують свою продукцію. Одна з кращих в Україні – Сенсорні системи України, в Дане час – офіційний дистрибютор Elotouch. На сайті компанії elotouch.ua ви знайдете більш детальну інформацію про продукцію.
Для того щоб гарантувати виконання цього плану, підприємців «мотивують» позбавленням ліцензії у разі ухилення від установки платіжного термінала. Контроль за банківськими комісійними при проведенні платежів буде покладений на Антимонопольний комітет, який у разі їх необґрунтованого підвищення може використовувати заходи, передбачені законодавством.
Нагадаємо, що це не перша спроба зобов’язати торговців обзавестися POS-терміналами. Ще в 2006-му було прийнято постанову Кабміну, згідно з яким з 1 липня 2007 всі магазини, річний оборот яких перевищує 5 млн. Грн., Повинні були встановити платіжні термінали. Більше того, ця норма поширювалася на всіх продавців авіаквитків, ж / д квитків, АЗС, ресторани і магазини торговою площею понад 400 кв. м., готелі, турфірми, страхові компанії і навіть ігрові заклади.
Тоді ж банкіри хотіли руками податкової штрафувати тих, хто не виконав вимоги даної постанови, тобто за відсутність POS-терміналу. Слід визнати, що таке відверте лобіювання досить рідко зустрічається в українській бізнес-практиці. Втім, нове рішення враховує всіх перерахованих вище, не називаючи їх поіменно і встановлює критерії за розміром торгової площі і кількості жителів у населеному пункті, де власне ведеться бізнес-діяльність.
Більшість великих торговців уже давно використовують POS-термінали, і тепер прийшла черга тих, хто ще не був охоплений цим «щастям»: дрібні торгові точки, вузькоспеціалізовані магазини, аптеки і підприємства, які надають послуги. Великий вибір обладання ви можете знайти на сторінці компаніі “Сенсорні системи України” http://elotouch.ua/katalog/pos-oborudovanie. Компанія пропонує широкий вибір обладнання різної цінової категорії.
Слід зазначити, що банки давно готові до масової терміналізації, і теоретично особливих технічних складнощів в цьому немає. Хоча можливі проблеми можуть з’явитися при покупці банками великої кількості POS-терміналів, що потребують серйозних інвестицій, часу на навчання персоналу торгових закладів та «витребеньок» при організації каналу зв’язку в малих архітектурних формах (МАФ), які не зможуть надати для цього телефонну лінію. Слід зазначити, що основні витрати на установку – це вартість POS-терміналу та організації каналу зв’язку, що в середньому може обійтися в 2,5-4 тис. Грн.
Вигідно – невигідно?
Як раніше, так і зараз таке рішення вигідне банкірам, хоча раніше POS-термінали встановлювалися, в основному, за рахунок банків, але фактор обороту переважував витрати.
Зараз же йдеться про дрібних торгових закладах, і банки менш налаштовані на благодійність.
В умовах, коли обороти дрібних магазинів є малоцікавими для банків, власники перших будуть змушені частково або повністю самі оплачувати їх установку, погоджуватися на штраф за недобір по обороту за операціями. Завдання банку знайти баланс інтересів між власними та інтересами (витратами) клієнта, що не так вже й легко, якщо врахувати масовий характер терміналізації, а також те, що дрібні магазини будуть битися за кожну гривню.
З іншого боку, в середньостроковій перспективі у банків може з’явитися дисбаланс інтересів між розвитком банкоматних мереж і POS-терміналів. Їх вартість, витратність і прибутковість різні, і потрібно буде оптимізувати витрати.
Вигідна така ситуація і Нацбанку, який давно ратує за збільшення безготівкового обороту. За даними асоціації EMA, в 2010 р на кожні 100 гривень обороту з пластикових карт 93,5 грн. припадало на зняття готівки в банкоматі, і тільки 6,5 грн. – Безготівкова оплата через POS-термінали або банкомати.
Втім, при таких низьких показниках і сформованому рівні фінансової культури населення в частині користування готівкою, очікувати від масової терміналізації дива зростання безготівкових платежів не доводиться. Причини – далеко не всі українці знають про таку технічної можливості карток, частина боїться комісій, а деякі не впевнені в безпеці розрахунків.
Для тих же представників діючого бізнесу, хто все ж змушений буде встановити у себе POS-термінал ситуація виглядає двоякою. З одного боку, це можливі витрати на установку при невисоких оборотах, оплата комісії банку за кожну операцію за платіжною карткою (в середньому 2-3%). З іншого, це збільшення можливостей для тих, хто все ж звик розраховуватися карткою, а значить – збільшення обороту. Вимогою до останнього є підвищення фінансової грамотності населення, ніж поки практично ніхто не займається.
Крім того, банки активно впроваджують програми лояльності для своїх клієнтів (дисконтні-бонусні клуби), що забезпечує додатковий приплив клієнтів у торгові точки. Втім, це стосується тільки великі торговельні організації.
З консолідацією торгівлі і зростанням фінансової грамотності населення «пряники» від установки POS-терміналів будуть відчуватися і в невеликих торгових закладах.
Одним словом, дане лобістський рішення, яке як зазвичай несе благі цілі в довгостроковій перспективі, в короткостроковій буде здійснюватися за рахунок і так не Занадто багатьох підприємств малого бізнесу.
Якщо у великих містах POS-термінал в МАФі площею понад 20 кв.м. ще має якісь перспективи, то в містечку з 30 тис. населення власні витрати підприємця на термінал можуть виявитися придбанням красивого апарату для прикраси інтер’єру біля каси …