У вівторок, 4 жовтня, на засіданні комісії з питань дорожнього господарства, інфраструктури, регулювання земельних відносин, адміністративнотериторіального устрою, планування території та архітектури Львівської обласної ради відбулося публічне заслуховування та обговорення проектів Перспективних планів спроможних територіальних громад Львівщини шести районів.
Відтак депутати схвалили проекти Перспективних планів Миколаївського, Стрийського, Сокальського та Жовківського районів. Такі райони як Турківський та Дрогобицький перенесли на наступне засідання. Представники місцевих рад Сокальщини, районної влади, депутат обласної ради від Сокальського району не погодилися з таким рішенням комісії стосовно нашого району. Свою думку з цього приводу висловили на пресконференції з представниками місцевих ЗМІ депутат Львівської обласної ради Сергій КАСЯН та голова Сокальської районної ради Микола ПАСЬКО.
Сергій КАСЯН, депутат Львівської обласної ради:
– 4 жовтня у конференцзалі Львівської обласної державної адміністрації відбулося засідання комісії з питань дорожнього господарства, інфраструктури, регулювання земельних відносин, адміністративнотериторіального устрою, планування території та архітектури, яку очолює Володимир Саган (партія «Блок Петра Порошенка»), на якому відбулося публічне заслуховування та обговорення проектів Перспективних планів спроможних територіальних громад Львівщини шести районів, серед яких і наш – Сокальський. На засідання від Сокальщини прибуло 15 голів місцевих рад, голова Сокальської районної ради Микола Пасько, перший заступник голови Сокальської РДА Ірина Задолинна, керівник апарату Віра Білець та керівник фінансового управління РДА Галина Леонова. Хочу наголосити, що обговорення цього питання у всіх районах відбувалося непросто, але завжди члени комісії зважали на позицію громад, йшли на компроміс. І в тих районах, де були проблемні питання, де треба було уточнити межі громад чи їх кількість, розгляд переносився на наступні слухання. І ось прийшла черга Сокальського району. Сокальська районна рада, Сокальська райдержадміністрація, громади, я, як обласний депутат запропонували створити на території Сокальського району сім громад: Белзьку, Великомостівську, Сілецьку, Забузьку, Тартаківську, Сокальську і місто Червоноград. Mи хотіли представити альтернативні пропозиції громад, районної ради і райдержадміністрації нашого району, та чомусь їх не взяли до уваги. Голова комісії Володимир Саган був налаштований, щоб проголосувати за утворення чотирьох громад у Сокальському районі. Мене найбільше вразило те, що до міста Червонограда мають долучити окрім Соснівки і Гірника, ще й Сілецьку, Межирічанську, Волсвинську, Острівську сільські ради. Ми з головою Сокальської районної ради Миколою Паськом переконували, що необхідно створити незалежну Сілецьку громаду, поперше вже проведені слухання, і три сільські ради проголосували за створення Сілецької громади. Депутати цих рад провели поіменні опитування серед населення, і майже 80 відсотків громадян виявили бажання створити незалежну Сілецьку громаду, а двадцять – за приєднання до Червонограда. А Острівська сільська рада взагалі хоче приєднатися до Сокальської об’єднаної громади. Наші аргументи не бралися до уваги.
Фактично всі шість громад Сокальського району є самодостатні. Лише у Тартаківської громади буде мінусовий баланс по коштах, а всі решта – фінансово самодостатні. Також виступали сільські голови з Межиріччя, Карова. Питання щодо перспективних громад Сокальського району розглядалось якось поспіхом. Сокальська делегація просила перенести його розгляд, як це зробили з іншими районами. Проте нас не почули. Голосували тричі. Перший раз з одинадцяти присутніх членів на засіданні комісії проголосувало три. Другий раз – шість, а результативним голосування є сім голосів з тринадцяти. І тільки з третьої спроби набралося сім голосів. І таким чином було затверджено Перспективний план чотирьох спроможних громад. Це нас обурило. Сокальська делегація демонстративно вийшла, висловивши своє незадоволення. Я звернув увагу, що до нашого району був дуже тенденційний підхід. Найбільш незадоволеними були три сільські ради Сілецька, Межирічанська та Волсвинська, які провели всі необхідні об`єднавчі процедури, вони здали в Центр офісних реформ всі документи, які їм повернули безпідставно. Ми зробили для себе висновок, що це іде лобіювання Червонограда і енергетиків стосовно створення потужної Червоноградської громади. Якщо Червоноград хоче бути в одній громаді зі Соснівкою і Гірником, то для того є всі передумови. Вони можуть мати суміжні території по дорогах, які їм виділяють сільські ради. І я переконаний, що це процес не децентралізації, а централізації, бо Червоноградська громада налічуватиме 93 тисячі мешканців. То про який майбутній розвиток Сілецької громади можна говорити?!
Наведу кілька аргументів, які свідчать, що Сілецька громада може бути цілком самодостатньою і незалежною. На території майбутньої Сілецької громади розташовані вугільні підприємства. Усі роки існування ЛьвівськоВолинського вугільного басейну, на превеликий жаль, створювалася інфраструктура у Червонограді, Соснівці, Гірнику, лише не у Сільці, Межиріччі та Волсвині. У с. Сілець ще до цього часу немає дитсадка, у Волсвині не створена амбулаторія сімейної медицини, у Межиріччі – приміщення школи, відсутнє централізоване водопостачання та інші проблеми, які необхідно вирішувати. Але найбільше лихо цієї громади є екологічні проблеми. На цій території багато років працювала Центральна збагачувальна фабрика, нинішня вугільна компанія, терикон, хвостосховище – це екологічна бомба сповільненої дії. І через те, що громада не мала жодного впливу на діяльність Львівської вугільної компанії, були порушені технологічні процеси по складуванню породи, і нині через це чимало проблем. Якби був контроль з боку громади цього би не сталося. Скажу більше. Сьогодні Межирічанській сільській раді Львівська вугільна компанія заборгувала до двох мільйонів гривень, тому й ця сільська рада не може виконати місцевий бюджет.
На вугільній компанії призначений арбітражний керуючий, який керує її виробничим процесом. Мені відомо, що там переробляють вугілля, і за це отримують кошти. Законно це чи не законно – не мені судити. Куди ці кошти ідуть мені невідомо, але у сільський бюджет Межирічанської сільської ради не надходять. І ще. Свого часу була закрита колишня шахта №5. На жаль, це відбувалося з порушенням технологічних процесів. Варварським методом розграбовані були приміщення, які ще багато років могли служити людям. На території майбутньої Сілецької громади мають закрити ще дві шахти, якщо не буде належного громадського контролю, то знову отримаємо запущені території, понищені приміщення. Тому я вважаю, що Сілецька громада має бути незалежною, а партнерські стосунки з містом Червоноградом і з Сокальською громадою має будувати на добросусідських умовах. Як це було завжди. Сподіваюся, що Львівська обласна рада не підтримає рішення комісії, яке було «проштовхнуте» в такий спосіб, як у 2014 році диктаторські закони у Верховній Раді. А ми, у свою чергу, на цьому не зупинимося, відстоюватимемо свої позиції. Була спроба вже 11 жовтня на засіданні сесії Львівської обласної ради розглядати Перспективні плани спроможних громад Сокальщини, але на засіданні президії Львівської обласної ради заступник голови Львівської обласної ради Володимир Гірняк (партія «Громадянська позиція») запропонував, щоб це питання розглянули на наступному пленарному засіданні. Хочемо цей час ефективно використати і знайти єдине правильне конструктивне рішення для того, щоб адміністративнотериторіальна реформа відбулася в інтересах громади Сокальщини. Хочемо заручитися підтримкою громади і депутатів Верховної Ради.
Декілька слів хотів би сказати про Тартаківську і Забузьку громади, де ще не проведені об'єднавчі процеси по їх створенню. Не у всіх громадах проведені збори, опитування населення, наприклад, у Забузькій громаді з’являються три центри: Жвирка, Опільсько і Хоробрів. Це недобре. Бо маємо до обласної та Верховної рад йти зі спільною, виваженою позицією. Тому маємо спільно попрацювати і до пленарного засідання сесії обласної ради сформувати єдину думку стосовно Перспективних планів спроможних громад Сокальщини.
Микола ПАСЬКО, голова Сокальської районної ради:
– На публічне заслуховування та обговорення проекту Перспективного плану спроможних територіальних громад Сокальського району, яке відбулося 4 жовтня на профільній комісії з питань дорожнього господарства, інфраструктури, регулювання земельних відносин, адміністративнотериторіального устрою, планування території та архітектури Львівської обласної ради, поїхала делегація у складі 23 осіб. Цього дня також заслуховувались, крім нас, ще п'ять районів.
Сокальський район розглядали четвертим. Львівська обласна державна адміністрація запропонувала в Сoкальському районі, який є найбільшим сільськогосподарським районом в області, створити чотири міські об’єднані громади. Це Червоноградська, з населенням понад 93 тисячі мешканців, Сокальська – понад 53 тисячі, Белзька – 15,5 тисячі, Великомостівська – майже 13 тисяч осіб.
Каменем спотикання стало створення великої Червоноградської міської територіальної об'єднаної громади. Це викликало спротив у сільських голів, які територіально знаходяться поруч з містом обласного підпорядкування, і бояться, що якщо їхні сільські ради, на території яких проживає до 10 тисяч населення, увійдуть в склад такої громади, то можуть розчинитися у проблемах великого міста. У сільських рад, наприклад Межирічанської та Сілецької, є багато власних проблем, які ті намагаються вирішити у форматі сільської ради. Червонограду потрібна земля для розвитку міста. До того ж очисні споруди міста, цвинтар є на землях інших місцевих громад, зокрема, Острівської та Межирічанської сільських рад.
Друга причина – економічна. За розрахунками при створенні Червоноградської територіальної громади в форматі Червоноград, Соснівка, смт. Гірник – ця громада буде збитковою. Нині у них є проблема: на баланс міста передали профтехучилища, що збільшило видатки і потягнуло весь бюджет до низу. Якщо ця проблема буде знята, то Червоноград матиме кошти для розвитку. В той же час бюджет запропонованої Сілецької громади (Сілець, Межиріччя, Волсвин, Острів) матиме профіцит 28 мільйонів 800 тисяч гривень. Схоже на те, що хтось хоче вирішити проблеми великого міста за рахунок Сілецької сільської ради, яка нині сплачує реверсну дотацію, тобто повертає її в державний бюджет.
До того ж на сьогодні Сілецька сільська рада пройшла всі процедури для об'єднання: провела слухання, відбулися сесії сільських рад. Вони подали весь пакет документів в обласну адміністрацію на об'єднання трьох сільських громад: Сілецької, Межирічанської, Волсвинської. Однак обласна адміністрація повернула їм рішення. Процес створення Сілецької територіальної об'єднаної громади чомусь призупинили. Натомість Сокальському району намагаються нав’язати велику Червоноградську об’єднану територіальну громаду. Зрозуміло, що вона поглине сільські громади і сільське населення не матиме пріоритету. Ми поважаємо своїх сусідів і бажаємо Червонограду розвитку та процвітання, але не за рахунок території Сокальського району, а в тому форматі, який він має.
Районна рада спільно з районною державною адміністрацією упродовж весни та літа проводили зустрічі та консультації з головами місцевого самоврядування. І дійшли до компромісного варіанту – створення семи територіальних громад у Сокальському районі. Це громади – Белзька, Великомостівська, Сілецька, Тартаківська, Сокальська, Забузька, Червоноградська. У плані адміністративнотериторіальної реформи Сокальського району, який розробляли науковці, теж є Сілецька та Тартаківська громади (на сьогодні цей план затверджений Постановою Кабінету Міністрів і потребує лише доопрацювання). Чому зараз Львівська ОДА пропонує створити лише чотири громади? Це неабияк занепокоїло жителів району. Чому ніхто не хоче врахувати їхні побажання?!
29 вересня Сокальська районна рада прийняла звернення до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, Львівської обласної державної адміністрації, Львівської обласної ради щодо формування на території Сокальського району семи об’єднаних територіальних громад. Ми вважаємо, що їх створення більше відповідає меті закону про добровільне об’єднання спроможних територіальних громад, де дотримані принципи, зокрема, віддаль до 25 км. Адже мета реформування зробити адміністративні послуги доступнішими для громадян та дати можливість їм приймати рішення на місцях.
Фінансове управління Сокальської РДА зробило розрахунок спроможності територіальних громад Сокальщини, оскільки на це робиться основний акцент. І всі сім громад, які ми запропонували, є прибутковими. Схоже, що хтось намагається лобіювати інтереси Червонограда, і вирішити його проблеми за рахунок сільських територій Сокальського району. Інакше як можна пояснити те, що всупереч усім аргументам та виступам представників від Сокальщини, які відстоювали свою позицію, члени комісії їх навіть не взяли до уваги. А голова комісії Володимир Саган сказав, що вони не почули жодних зауважень щодо створення чотирьох великих громад. Питання тричі ставили на голосування, і лише на третій раз з великими потугами набрали сім голосів. Рішення всетаки прийняли…
Це викликало резонанс і спротив наших сільських територій та керівників органів місцевого самоврядування, оскільки виходить, що обласна рада вирішує посвоєму, і нав'язує нам такий план реформування. Сільські голови бачать, що їхні сільські території, як і інтереси сільських жителів будуть ущемлені. Хіба не нонсенс створити Червоноградську територіальну громаду, яка була б за кількістю населення більшою, ніж весь Сокальський район? Яка ж це децентралізація? Однак Львівська ОДА вважає, що місту обласного підпорядкування потрібно розвиватися. До того ж смт. Гірник та м. Соснівка знаходяться на територіях інших сільських рад Сокальського району. Коли це питання виникло, експерти почали питати, як ви збираєтесь це вирішувати? То Межирічанський та Сілецький сільські голови запевнили, що вони готові надати коридор, щоб було сполучення між Гірником, Сеснівкою та Червоноградом. Як цього вимагає закон. Тож ніщо не заважає існувати Червоноградській територіальній громаді у тому форматі, в якому вона є. Чому ніхто не зважає, що у сільського населення своє бачення, своя ментальність, у міського – своя.
По Сокальській територіальній громаді ситуація аналогічна. Сільські голови не хочуть йти до міста. Ми сподівалися, що найшвидше відбудеться об'єднання громад у складі Великомостівської міської громади. Оскільки колись так склалося, що був Великомостівський район. Однак і тут чомусь процес затягнувся. Великомостівська міська рада надіслала пропозиції як ініціатор об'єднання, законодавством передбачена така процедура, які території пропонує до об'єднання, і на цьому все зависло.
Я був у кожній територіальній громаді й спілкувався безпосередньо з людьми. Багато хто з мешканців не розуміють суті реформи і не знають, які переваги отримають від неї. А той хто знає, хто порахував і побачив, ті хочуть такої реформи. Уже є позитивні приклади. Я був у Жидачівському районі, де Гніздичівська громада об’єднала три сільських ради. Це невелика громада до 10 тисяч населення. Вона є успішна, бо там функціонують підприємства, які сплачують податки і громада розвивається. Обласна рада стверджує, що не створює територіальні громади, тільки затверджує Перспективний план. В чому є різниця? Якщо сільські громади об’єднуються за власним бажанням, а не за Перспективним планом, вони не отримують статус об'єднаної територіальної громади, тож не матимуть фінансової підтримки з боку держави та не отримають статусу районного бюджету. Відтак не зможуть збирати відповідні податки. Це сумарно виходить непогана сума. Ці видатки вони спрямовуватимуть на утримання всіх бюджетних установ: освітніх та медичних закладів, управління. Це не простий процес і громади самі вирішуватимуть куди спрямовувати кошти, які у них залишаться. Якщо ж сільські території об'єднаються не у рамках Перспективного плану, вони будуть вважатися великою сільською громадою без бюджетних преференцій. Тож різниця велика. Прийняття Перспективного плану – це боротьба за спроможність наших сільських територій.
Чому влада боїться тих маленьких громад, бо є негативні приклади, коли об’єдналися в деяких районах, громади, які були фінансово не спроможні. Нині вони не можуть утримати заклади освіти, крім того це розбалансувало районний бюджет. Їм ніхто не додаватиме коштів, тож у них будуть проблеми із виплатою заробітної плати для бюджетної сфери. Як правило, першими об’єднуються територіальні громади, які є успішними у фінансовому плані, які сплачували велику частину до районного бюджету.
Затвердження Перспективного плану спроможних громад – це майбутнє наших сільських територій. Однак у цій справі є багато підводних каменів, і тепер все залежить від того як проголосує обласна рада. Ми заручилися підтримкою різних політичних сил, які представлені в обласній раді. Сподіваємося, що вони проголосують свідомо. Разом з тим ведемо перемовини з керівництвом обласної ради. На жаль, з Офісом реформ Львівщини ми не знайшли розуміння. Вони підтримують іншу сторону. Сокальський район вони не сприймають і не чують наших аргументів. Одна надія на депутатів обласної ради, які прийняли позицію Сокальського району, зокрема, щодо створення незалежної Сілецької громади, що нас найбільше цікавить і болить, бо тут є чітка позиція з боку місцевих органів самоврядування.
Ми шукали компромісне рішення, яке підтверджує фінансову спроможність громади. Доступність до центрів сприятиме покращенню життя і наданню якісних послуг для населення, сприятиме розвитку інфраструктури. Наше завдання як районної влади, провести цей етап реформування одномоментно, щоб всі території мали змогу за один бюджетний рік об’єднатися у громади, щоб надалі вони самостійно працювали на своїх територіях. Місцевим радам вже час визначитися і офіційно розпочати процес об’єднання. Цю дорогу пройшла лише Сілецька громада. На жаль, інші голови сільських рад, на словах декларують об’єднання, а на превеликий жаль, офіційно нічого не роблять. Чим це небезпечно? Тим, що закінчиться добровільне об’єднання, і нас примусово заставлять це зробити, але так, як «на верху» вважають за потрібне. Ось чому громадам потрібно активніше долучатися до переговорів і об'єднуватися. Чим скоріше ми це зробимо і пропозиції підуть на область, тим у нас є більша перспектива відстояти об’єднання семи громад. Ми не можемо гаяти часу, щоб нас не об'єднали згори, бо уже ведуться розмови, що із закону заберуть слово «добровільне» об’єднання громад, і Верховна Рада прийме своє відповідне рішення. Досвід Європи щодо створення об’єднаних громад показує, що реформа була завершена тоді, коли забрали слово «добровільне». Тож давайте спільно подумаємо про майбутнє Сокальського району та наших дітей і об’єднаймося.
Оксана ПРОЦЬ, Любов ПУЗИЧ.
Фото Оксани ПРОЦЬ.