Минув рік від дня, коли 17 червня 2025 року на Донеччині загинули двоє захисників із Трускавця — Василь Герич та Андрій Доброновський. Обоє полягли під час виконання бойових завдань, обороняючи Україну.
Герич Василь Петрович народився 25 липня 1988 року в селі Майдан Дрогобицького району Львівської області. Він був найстаршою дитиною в багатодітній родині, мав брата та трьох сестер. Навчався у початковій школі в рідному селі, згодом — у Рибницькому ЗЗСО I–II ступенів. Василь брав активну участь у шкільному та культурному житті, був товариським та ініціативним.
У 2005 році він закінчив 11 клас Бориславської санаторної школи та вступив до Вищого професійного училища №19 у Дрогобичі, де здобув фах бармена-офіціанта. Працював за спеціальністю у Східниці, де колеги відзначали його порядність і працелюбність. У 2007 році був призваний на строкову службу до Збройних Сил України. Після служби у 2008 році повернувся додому в званні старшого солдата та командира відділення ППЗ.
У 2009 році Василь одружився з Іванною, подружжя виховує доньку Кароліну, якій нині 13 років. З початком повномасштабного вторгнення він добровільно став на захист держави. З 10 березня 2022 року служив водієм та електриком у 1-му інженерному батальйоні 703-ї окремої бригади підтримки інженерних військ ЗСУ.
17 червня 2025 року, у 36-річному віці, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Разіне поблизу Покровська Донецької області, Василь Герич зазнав важких поранень і загинув. Його поховали в рідному Майдані після прощання в церкві св. Миколая у Трускавці. На Меморіалі Героїв на сайті Трускавецької міської ради зберігаються спогади дружини та брата про загиблого воїна.
Доброновський Андрій Володимирович народився 22 лютого 1994 року в Трускавці. Він був єдиним сином у матері, яка виховувала його самостійно. Після закінчення СЗШ №3 здобув професію автослюсаря, працював у Державній службі з надзвичайних ситуацій у гірничо-рятувальному загоні. Разом із дружиною та дітьми проживав у Трускавці.
На військову службу Андрія Доброновського було призвано 20 квітня 2024 року Золочівським РТЦК. У війську він мав позивний «Добрий» — і за прізвищем, і за характером, адже був доброзичливим та життєрадісним. Служив помічником гранатометника 2-го відділення 3-го стрілецького взводу стрілецької роти 5-го стрілецького батальйону військової частини 3002.
17 червня 2025 року Андрій Доброновський загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Гродівка Покровського району Донецької області. Йому було 31 рік. Деякий час боєць вважався зниклим безвісти, але згодом експертиза підтвердила його загибель. Похорон Андрія відбувся 4 квітня 2026 року.
Пам’ять про Василя Герича та Андрія Доброновського зберігають їхні родини, побратими, друзі, однокласники й мешканці Трускавця. Обидва воїни назавжди залишаться вшанованими як полеглі захисники України.
Світла й вічна пам’ять усім, хто віддав життя за волю та незалежність України.