Історія Олесі – це історія, яка розпочинається похмуро та болісно, але її завершення залежить від нас з вами. Коли Олесі було 8 років її батько загинув, а мати залишилася сама із трьома дітьми. Наймолодша дівчинка постійно хворіла, тому мама не могла залишати її саму вдома – довелося покинути роботу. Коли Олесі було 10 її мама почала зловживати алкоголем, бо не могла справитися із ситуацією самостійно. Тому на дівчинку та її сестер чекало життя в притулку, роз’єднання сім’ї, бо всі діти різного віку, потім довгий шлях через інтернати і нарешті повноліття та абсолютна самотність. Бо ця дитина не готова до дорослого життя. Що з мамою?! – Невідомо.
Та історія Олесі завершилася не так. Бо в їхній громаді була патронатна сім’я, яка взяла Олесю та її сестричок на тимчасове виховання та реабілітацію. Тоді як соціальні служби працювали з мамою: допомогли позбутися залежності та знайти роботу. Впродовж трьох місяців мама постійно телефонувала дівчаткам, цікавилася здоров’ям наймолодшої та змінювала ситуацію. Місцевий фахівець соціальної сфери знайшов громадську організацію, яка збирала кошти для того, аби мама пройшла реабілітацію, а також, щоб відновити помешкання сім’ї.
Олесі було 12, коли вона повернулася додому. До мами. Таких історій безліч, та чи всі вони добре завершуються?!Послуга патронату для дитини – це можливість підтримати сім’ю та громаду.
На Львівщині триває всеукраїнська інформаційна кампанія із підтримки розвитку послуги патронату, яка стартувала на початку жовтня. Цю осінь присвятили патронату неспроста, адже в час пандемії та соціальних змін, розвиток соціальних послуг як ніколи на часі.
Найперше нагадаємо, що патронат – це послуга, яку отримує дитина та її сім’я, які потрапили у складні життєві обставини. Це тимчасове влаштування дитини до сім’ї патронатного вихователя для реабілітації та догляду, поки з її батьками працюють соціальні служби. Маємо розуміти, що патронат – це не форма сімейного виховання, так як його мета – повернення дитини в сім’ю, або пошук іншої сім’ї для неї, у випадку, якщо повернення не можливе. Також патронат – це офіційне працевлаштування для вихователів та можливість знайти своє покликання. Держава надає можливість кандидатам в патронатні вихователі пройти необхідне навчання, гарантує заробітну плату й кошти на утримання дитини. І, що найголовніше, патронат – це про команду роботу в інтересах дитини, до якої долучені фахівці, які підтримують дитину та працюють з її сім’єю, патронатні вихователі, батьки дитини, аби кожна дитина зберігала своє право на виховання в сім’ї. Про роботу спеціалістів, виклики та переваги послуги патронату і, звичайно, як стати патронатним вихователем — ми розповімо просто зараз. Для нас важливо аби ви знали, як можна допомогти тим, хто поруч!
Пані Ірина, патронатна вихователька, місто Львів
«Патронатним вихователем захотіла стати ще в квітні 2018 року, а вже в 2019 році до нас у сім’ю потрапили двоє дітей, брат і сестра. Двоє звичайних дітей, які потребують тимчасової підтримки та сімейного оточення, у нашу звичайну львівську сім’ю. Патронат – це для мене робота, але не лише моя власна, а цілої нашої сім’ї. Бо діти живуть з нами, контактують з моїми дітьми, з моїм чоловіком, який є помічником патронатного вихователя і теж проходив навчання. Тобто, ще перед тим, як подати документи і стати кандидатом у патронатні вихователі, ми все це разом проговорили і вирішили разом, щоб усі почувалися комфортно. Ці діти живуть у нас як в гостях, до 6-ти місяців, а потім вони повертаються в свою сім’ю або їм підбирають іншу сімейну форму виховання, якщо повернення дитини до батьків стало неможливим
Близько 50% дітей повертаються до своїх батьків
У нас спочатку було двоє дітей, потім дівчинка, а тепер ще двоє хлопців. Це вже третій випадок. Одні діти зараз перебувають під опікою, дівчинку усиновили, а з братами ми працюємо на повернення. Бо перевага найперше надається біологічній сім’ї. Поки діти у нас, батьки мають час залагодити усі свої проблеми та подолати труднощі, виправити й щось доробити.
Навчання обов’язкове. Бо кожна дитина приходить зі своєю історією.
Патронат – це індивідуальний підхід. В інтернатному закладі таке не можливо! Розумію, що працівники там теж стараються, але вони мають багато дітей, мало часу і власні проблеми. А ми можемо побачити всю картину, підказати щось соціальним працівникам, допомогти батькам.
Тут створюється ціла команда спеціалістів: психологи, фахівці соціальної сфери, лікарі. Ми всі разом думаємо, що в цій ситуації зробити для дитини.
Я б радила не боятися і спробувати себе у ролі патронатних вихователів. Бо ми – звичайна сім’я, як і ви. Звертайтеся в центр соціальних служб і спробуйте. І пам’ятайте, що патронат – це робота для вас, і ви завжди можете вирішити чи продовжувати працювати. І це зручно, бо ви працюєте вдома, приділяєте час своїй сім’ї і ще й допомагаєте дітям».
Володимир Лис, начальник Служби у справах дітей Львівської облдержадміністрації
«Патронатна сім’я фінансується державою, тобто вихователь отримує зарплатню, а пізніше й пенсію. Наразі в області є чотири патронатні сім’ї, ще три зараз готуються стати патронатними вихователями.
Після вилучення з родини у дитини є лише два шляхи: або відразу в заклад інституційного догляду, тобто притулок чи інтернат, або у патронатну сім’ю. У другому випадку дитина може уникнути навіть короткочасного перебування у притулку чи інтернаті. От тільки у нас мало родин, які готові стати патронатними вихователями. На Львівщині на сьогодні є чотири патронатні сім’ї: дві у Яворівському районі, одна у Львові та одна у Золочівському районі.
Патронатний вихователь отримує п’ять прожиткових мінімумів у той період, коли у нього перебуває дитина.
Крім того, на кожну дитину виділяють грошове забезпечення у розмірі двох прожиткових мінімумів. Щоб стати патронатним вихователем треба пройти навчання. Коли послуга патронату лише почала розвиватися – зголосилось сім сімей, а завершили навчання чотири. Адже навчання допомагає зрозуміти вам особливості цієї послуги, також є певний відбір. І вже під час занять ви усвідомлюєте чи хочете рухатися далі. Якщо ні, то працівники центру соціальних служб допомагають вам обрати ту послугу чи форму сімейного виховання, яка підійде вам більше. Зараз у нас є ще дві підготовані сім’ї, і три, які зголосились вчитись. Але для Львівщини цього недостатньо. Ми б хотіли, щоб кожна громада мала доступ до цієї послуги. Тому й потрібна інформаційна кампанія – щоб люди дізнавалися і зголошувалися долучитися.
Послугою патронату можуть користуватися всі діти та сім’ї. Вона дозволяє дитині уникнути травмуючого досвіду і зберегти біологічну сім’ю. В Румунії, наприклад, таких сімей є близько 700, і це підтверджує успіх цієї послуги».
Ірина Королець, Національна тренерка з навчання кандидатів у патронатні вихователі
«Патронатний вихователь – це людина, яка пройшла навчання та здійснює догляд і реабілітацію тимчасово влаштованої дитини, несе відповідальність за життя дитини і допомагає подолати складні життєві обставини. Під час навчання ми вивчаємо що таке послуга патронату, вікові особливості дітей, розбираємо травму та як з нею працювати, бо дитину ж забрали з сім’ї і вона точно має проблеми. Також ми говоримо про роль кожного члена сім’ї. Найважливіше навчання – це робота із членами команди. Місцевий лікар, працівник поліції, соціальної служби та патронатний вихователь разом працюють на повернення дитини. Патронатний вихователь є ключовою ланкою між дитиною та її сім’єю.
Дитину ніколи не повернуть у сім’ю, де їй загрожуватиме небезпека Сім’я дитини береться під соціальний супровід, щоб подолати всі непередбачувані обставини: втрата роботи батьками, невідповідні житлові умови, хвороба, пошук нового житла, різноманітні залежності. Соціальні працівники за весь час перебування дитини під патронатом, допомагають батькам виправити ситуацію, яка склалася. Вони разом шукають роботу, готують документи, збирають кошти на ремонт житла, забезпечують психологічною допомогою чи реабілітацією. Якщо ж команда фахівців бачить, що батьки не готові змінюватися: не виправляються, не відвідують дитину, не цікавляться нею, то починають працювати на позбавлення батьківських прав та пошук нової сім’ї або сімейних умов. Тоді вони працюють вже з дитиною і патронатний вихователь пояснює, що скоро на всіх чекатимуть зміни.
Якщо ви хочете надавати допомогу дітям професійно, отримувати гідну зарплату та мати трудовий стаж, дізнавайтеся про цю послугу більше у місцевих центрах соціальних служб для дітей, сімей та молоді.
Але найважливіше, щоб в громадах були створені послуги та умови, які б працювали на випередження серйозних проблем, щоб запобігти вилученню дитини з сім’ї. Важливими підтримуючими послугами для сімей і дітей в громаді є безкоштовне харчування в школі, група подовженого дня, послуги денного догляду для дітей з інвалідністю».
Матеріали, де можна більше дізнатися про цю та інші види послуг, направлених на підтримку сімей з дітьми можете знайти на сторінці «Ініціатива з розвитку соціальних послуг для дітей та сімей в громадах Львівщини» у Facebook.
Додамо, що інформаційна кампанія із розвитку послуги патронату на Львівщині проводиться в межах співпраці Львівської обласної державної адміністрації з проєктом «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), який реалізується Alinea International за підтримки Уряду Канади, та МБО «Партнерство «Кожній дитині».
Автор: Софія Крушельницька, регіональна
експертка з питань комунікації проекту
«Супровід урядових реформ в Україні», (SURGe)